Російський «національний лідер» копіює «фюрера німецької нації»
Канцлер Німеччини Ангела Меркель не згодна із порівняннями дій Путіна з діями Гітлера, зокрема, з порівнянням анексії Росією Криму із загарбанням нацистами у 1938 році Австрії та Судетської області Чехословаччини. Як зазначила вона, «я розглядаю анексію Криму як окремий випадок». А заступник голови парламентської фракції німецьких соціал-демократів Рольф Мютцених заявив ще більш рішуче: «Проведення сумнівних паралелей заважає зусиллям уряду Німеччини з урегулювання кризи».
Ось так. А тим часом Путін, як на мене, на відміну від німецьких політиків, дуже непогано за допомогою кваліфікованих консультантів вивчив історію нацизму і сьогодні свідомо копіює стратегію та конкретні дії Гітлера, щоб принизити західні демократії, позбиткуватися із немочі Заходу.
Власне, свої тоталітарні ідеологічні настанови Путін засвідчив ще на початку свого президентства, відновивши як гімн Росії сталінський гімн СРСР із ледь зміненим тим самим «гімнотворцем» Сергієм Михалковим текстом – і нічого. А між тим «у дівоцтві» це була пісня про партію більшовиків, «партію Леніна, партію Сталіна» з її планами світового панування…
Далі Путін почав наполегливо запроваджувати не лише у масову свідомість росіян, а й у практику міждержавних відносин концепцію «співвітчизників» та їхнього «захисту»; ця концепція була практично повністю скопійована з відповідної нацистської концепції, на основі якої будувалася пропаганда НСДАП за кордоном та діяльність офіційного Берліну з приєднання цілої низки територій напередодні Другої світової війни. От що відкинув Путін – так це безумні расистські настанови Гітлера, і тому до числа «русскоязычных соотечествеников», яких треба «захистити», потрапити куди легше, ніж до «фольксдойчів», тож і спокуса стати до їхніх добре фінансованих лав більша.
Наступним етапом стала реанімація «Русского блока» й подібних структур у Криму – аналогів Судето-німецької партії, пропагандистським забезпеченням чиєї діяльності займалися відповідні служби Чорноморського флоту Росії. А разом із тим нагулювали м’язи «козаки», «байкери», «молоді євразійці» півострова – повний аналог парамілітарних формувань судетських нацистів.
Далі був лютневий заколот у Криму – знов-таки, копія заколоту в Судетах у вересні 1938 року; до Судетів був введений «добровольчий» німецький корпус, який за підтримки місцевих нацистів зав’язав бої з чехословацькою армією. «Зелені чоловічки» копіювали той корпус, тільки от боїв і «значних жертв серед цивільного населення» не вийшло; але українська армія, як і чехословаки в 1938 році, мусила відійти з окупованої території.
А після того, як загарбання Судет… пробачте, Криму стало фактом, Путін запропонував світовому співтовариству такий собі «новий Мюнхен» – мовляв, нехай Україна визнає анексію Криму Росією, стає федеративною (як, до речі, Чехословаччина у 1938 році, що відкрило шлях до подальших анексій, і не тільки з боку Німеччини), конституційно фіксує нейтральний статус – її тоді Росія гарантуватиме її нові кордони. Нагадаю, що до анексії Судет Чехословаччина брала участь у так званій «Малій Антанті», її військово-політичним союзником була Франція. Після Мюнхенської угоди вона на вимогу Німеччини стала нейтральною. І що сталося в результаті?
До речі, паралельно з цими пропозиціями віце-спікер Держдуми Володимир Жириновський, тобто особа офіційна, прозондував ситуацію зовсім в іншому плані, запропонувавши Польщі та Угорщині взяти участь у поділі України. Знову повторення ходів Гітлера: згадаймо, що ці держави 1938 та 1939 року за підтримки фюрера брали участь у поділах Чехословаччини…
Ба, Путін намагався навіть США втягнути у новий варіант Мюнхенської змови – мовляв, ми, великі держави, вирішимо без України всі головні питання її державного устрою та кордонів…
А що таке ідея російського прем’єра Дмитрія Медвєдєва, що Україна мусить доплатити 11 мільярдів доларів за «втрачену вигоду» від Харківських угод? Інакше кажучи, за логікою Медвєдєва, ми платили за базування у Криму нашого флоту, але ми силою захопили Крим, тепер він наш, і ви мусите повернути нам ці гроші, бо ж, виходить, ми могли не платити, а зразу пограбувати вас! Що це, як не копія логіки, на якій базувалася велетенська контрибуція, що її Гітлер наклав на євреїв Німеччини після «кришталевої ночі», тобто масових погромів 9-10 листопада 1938 року: ви нас спровокували, ви винні у тому, що ми вас погромили, тому відшкодуйте нам ті сили та ресурси, що ми витратили на ваш погром!
І, нарешті, днями Державна Дума Росії ухвалила резолюцію щодо участі Росії в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Мовляв, певні сили ведуть у ПАРЄ антиросійську діяльність. «Найбільш деструктивним кроком стали пропозиції про позбавлення повноважень делегації Федеральних зборів Російської Федерації в ПАРЄ, засновані на необ’єктивній інформації і упереджених оцінках ситуації в Україні і в Криму». Якщо так і далі піде, то Росія, не чекаючи на голосування, саме полишить Раду Європи.
У зв’язку з цим варто згадати, що у жовтні 1933 року нацистський уряд вирішив, що зібрана Лігою Націй конференція з роззброєння спрямована проти «миролюбної і чесної» Німеччини. Гітлер виступив із зверненням до країни, підкресливши що ««німецький уряд побачив у рішеннях конференції несправедливу і принизливу дискримінацію німецького народу. Тому уряд не вважає більше можливим брати участь в роботах конференції, де німецьку націю третирували як безправну і другорозрядну». А за кілька днів по тому Німеччина демонстративно полишила Лігу Націй…
Цікаво, які ще кроки треба зробити Путіну, щоб на Заході, в тому числі і в Німеччині, не тільки інтелектуали, студенти чи журналісти, а й політики побачили нарешті свідоме копіювання ним Гітлера і збиткування з Заходу?
Утім, звісно, існують сьогодні й чинники, які не дозволяють російському «національному лідерові» безоглядно копіювати «фюрера німецької нації». Головний із них те, що Путін не знайшов на Заході капітулянтів, як-от колись Даладьє й Чемберлен. Та й охочих разом із ним шматувати Україну (як сусіди шматували Чехословаччину) сьогодні немає. Все ж таки історія хоча б когось і хоча б частково чогось учить.
Сергій Грабовський
peredplata
