Буковина контрабандна

В Україні знову розпочали чергову велику війну з контрабандою і контрабандистами. Ці війни у нас відбуваються періодично – раз на 2-3 роки. Після фіктивних «боїв» на кордонах і митницях все стихає і знову повертається на круги свої.

Спробували в Україні й більш ефективний метод боротьби з контрабандою. Вирішили її очолити. Коли вперше Юлія Тимошенко прийшла до влади у Кабмін і розпочала акцію нібито боротьби з контрабандою, головою митної служби призначила головного контрабандиста України Володимира Скомаровського. Тоді під його контролем були всі нелегально ввезені авта з-за кордону. Видимість боротьби з контрабандою стала небезпечною для існування держави. До честі Миколи Салагора, який тоді працював заступником митної служби, він відкрив публічно всі оборудки свого керівника. За це поплатився посадою, а Скомаровського притягнули до криміналу. Згодом Вінницький апеляційний суд визнав це незаконним і судимість з нього була знята. Голову звільнили, Салагора також, «Стоп, контрабанда!» не зупинялася. Це було у 2005 році.

Після того ще кілька разів пробували зупиняти і очолювати контрабанду. Нічого не дало. І залишили все так, як є тепер.

А тепер контрабанда досягла таких масштабів, що може  вплинути не тільки на економіку, а й на безпеку держави.

У тенета контрабандистів потрапили найвищі державні чиновники, депутати, губернатори і т. д. Саме контрабанда досягла розмірів державних бюджетів. Якби її зупинити, то до бюджету щорічно могло б надходити 100 мільярдів гривень. Минулого року дефіцит бюджету України складав лишень 80 млрд. грн. А наш уряд просить в Європи та Америки на проживання щороку 2 млрд. доларів. Доходи, які забирають контрабандисти, становлять 4 млрд. доларів. Тобто вдвічі вищі за кредити МВФ та ЄС.

Не тільки у фінансах та економіці проблема нелегальних оборудок на кордонах. На Донбасі перші постріли вчинили в українських прикордонників саме контрабандисти. І через них почалася велика війна, яка уже триває п’ятий рік та принесла десятки тисяч жертв.

Усі принади контрабандного життя найкраще відчувають прикордонні області України. Недавно увесь світ облетіла інформація про те, як на Закарпатті викопали тунель до Словаччини. Туди вагонетками перевозили цигарки, звідти – мануфактуру, одяг, взуття.

У Чернівецькій області контрабандисти закупили собі аероплани, гелікоптери та літаки. Ними вони через кордон переправляють цигарки, горілку, пальне і т.п.

Обсяг контрабанди вже настільки великий, що на Буковині ті люди, які не виїхали на заробітки, в основному, задіяні у контрабандних схемах. Одні возять контрабанду. Інші її  переносять через кордон. Ще інші її продають на базарах Румунії та України. Є велика частина таких, які охороняють тих, хто контрабандує. Чимало є тих, хто здійснює юридичний супровід, захист у судах. Є посередники між митниками, прикордонниками і поліцією. Є кришувальники цього бізнесу. І, насамкінець, є губернатор, сват, сваха і зять якого роблять бізнес на кордонах. І нема на це ради.

Область по вуха загрузла у контрабанді. Зупинити її вже не вдається жодними засобами. У прикордонних селах контрабандисти організовуються у групи супротиву державним структурам. Вони озброюються та тренуються для того, аби давати відсіч правоохоронцям. Також поповнюють т. зв. «общаки контрабанди» для підкупу влади, митників, прикордонників, поліції, прокурорів і суддів. Всі ознаки мафії нині присутні у населених пунктах уздовж кордонів України, Румунії та Молдови. Ні поліція, ні прикордонники не можуть дати ради цьому процесу, який набирає загрозливих масштабів.

Одним із населених пунктів, де процвітає контрабанда, є Красноїльськ Сторожинецького району. Два роки тому прикордонники спробували там встановити паспортний пункт та шлагбаум  на лісовій дорозі, яка веде до кордону. Так велика група чоловіків із Красноїльська рушила туди і спробувала знести споруди. Ніякі вмовляння і погрози на них не діяли.

Небезпечно показовим став нещодавній приклад. Прикордонний наряд перевіряв підступи до кордону біля Красноїльська. Помітив групу чоловіків, які ходили поблизу і перевіряли стежки та дороги. На вимогу зупинитися не реагували. Швидше навпаки, провокували прикордонників на дії. Вони ніби дражнилися з охоронцями священних рубежів України.

Ще за якийсь час група агресивних чоловіків заблокувала рух прикордонного наряду уздовж кордону. Вони заважали охороні кордону, провокували воїнів, обзивали їх нецензурними словами і ледь не лізли з кулаками на них. Навіть постріли вгору не зупиняли розлючених людей. Тоді довелося стріляти по ногах. Згодом на підмогу наряду викликали підкріплення з застави та воїнів національної гвардії.

Це сталося 19 червня. Як з’ясувалося, провокації  влаштовують там постійно з того часу, як на Донбасі почалася війна з російсько-фашистськими загарбниками та їхніми посібниками-сепаратистами. І ці провокації організовують одні і ті ж люди. Вірогідно, що окрім іншого, вони ще й зайняті великими контрабандистськими оборудками. Зокрема, та особа, яку прикордонник поранив у ногу, раніше, у 2016 році, була помічена у перешкоджанні встановлення шлагбауму на дорозі, якою перевозили контрабанду.

Прикордонники хоч і діяли згідно з уставрм та законом, уже не в змозі зупинити процес, який розгортається на кордоні. Люди відчули слабкість влади і не підкорюються законам держави. Тим паче, що сама влада прогнила наскрізь і часто задіяна у контрабандних схемах. Дуже важко зараз пояснити людині, яка не має основного заробітку, що не можна займатися контрабандою саме тоді, коли родина губернатора з різних переміщень товару через кордон одержує  мільйони доларів надприбутків.

«Якщо їм можна мільйони на розкіш, то чому мені не можна тисячу на виживання?!» – так мислить чи не кожен дрібний контрабандист у прикордонних селах Буковини.

Тому, аби зупинити контрабанду на кордоні раз і назавжди, держава повинна бути безпощадною до будь-яких проявів непокори та порушення законів України. І в першу чергу до тих, кого призначено на високі державні пости для служби Україні. А не для використання їх з метою збагачення і отримання надприбутків.

Після того, як буде жорстоко, але справедливо покараний губернатор і його родина за порушення законів України, можна суворо і безпощадно карати дрібних контрабандистів.

Інакше спроби Гройсмана перемогти цю гідру будуть зведені до нуля.

Петро Кобевко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.