Новели маминої хати

Це четверта новела із циклу: ” Новели маминої хати” ілюстрації були в книзі не можу знайти оригінал. Тому буде фото, а завтра ще три новели бо їду на три дні на зйомки, то висталю раніше як обіцяв…

ЛИСТИ
Як тільки зійшло сонце нової днини, я знайшов у скрині листи. Листи до мами від єдиного сина. Ті, які я ніколи не писав.
Були вони надіслані з райцентру і так любовно зберігалися, що я міг їх лише прочитати…
Добрий день мамо !
Сьогодні порізав пальця, то багато писати не можу.
У нас така зима, що аж душу холодить. Дякую за теплі шкарпетки, що прислали, а горіхи всім хлопцям сподобалися. Здається, я тільки сьогодні зрозумів, що в світі все описується в коло, воно вічне. Бо всі наші мандри теж опишуть чергове коло, щоб знову вернутися до свого витоку, до Вас, мамо. Будьте здорові! Чекайте, скоро напишу більше…
Мамо, оце знову пишу Вам лист. Скучаю. Знаєте, було колись, оце зараз пригадав, як Ви зривали з дерева груші з росинкою і приносили в хату до схід сонця, клали на стіл і йшли доїти корову. А яке то було смачне молоко! Зараз оце порошкове, що п’ю, навіть порівняти гріх. Одні згадки. Немов далекі спогади дитинства, що залишаються в пам’яті назавжди…
Добрий вечір, мамо! А у вас, мабуть, ранок. Оце, уявіть собі, як далеко забрався. Я живий здоровий, працюю. Готуємося до сезону, ще місяць два і почнемo мити золото. Ото вже і побачу, яке воно є насправді. Але тут його чомусь називають так холодно – метал.
Мене призначають бригадиром. Хлопці самі запропонували. А коли довіряють, значить, і працювати буде легко. До морозів важко звикати, а так майже до всього звик. Навіть до того, що коли Ви стрічаєте сонце, я лягаю спати. Бувайте здорові і пишіть…
Запитуєте, чи, бува, ще не oжинився і чом так рідко пишу…
А як я можу без Вашого благословення, мамо, oженитися? Хіба Ви не заслужили отого весільного ритуалу пошани? Ви за свої муки, мамо, заробили навіть більше, ніж канадійська хустка. Ото зароблю багато грошей, куплю кооператив, а тоді, мамо, й заживемо. Я Вас у місто заберу, на машині кататиму, обідати, мамо, возитиму в ресторан. Що схочете будете носити. Ото заживем! Передавайте привіт усім сусідам і знайомим, пишіть хто народився, хто вмер, бо я хочу знати всі сільські новини.
Будьте здорові, пишіть… Цілую… Cин …

( далі буде) – Зараз навіть листівки не пишуть а жаль…, а цій святій людині я ще напишу листа, щоб молився за Україну….

Петро Олар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.