ПОЧИНАЮТЬСЯ НОВІ ВИПРОБУВАННЯ

ПОЧИНАЮТЬСЯ НОВІ ВИПРОБУВАННЯУ Кремлі розцінили перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США як сприятливий фактор для реалізації своїх стратегічних планів. Новий американський президент вже розпочав активну діяльність, і Путін мав з ним телефонну розмову. Після неї росіяни демонстративно посилили обстріли на Донбасі, показуючи, що не збираються виконувати Мінських домовленостей.

У Мінська – серйозні проблеми

Пропонуючи столицю своєї держави для діяльності робочої групи з врегулювання ситуації на Донбасі, білоруський президент намагався підкреслити свою миротворчу роль на Старому континенті. Проте останнім часом для самої Білорусі все чіткіше вимальовується нерадісна ситуація. Вона може повторити долю України, отримавши удар від \”братньої\” Росії.

Наприкінці правління російського президента Єльцина білоруський лідер Лукашенко погодився на створення \”Єдиної російсько-білоруської держави\”. Тоді на постсовєтському просторі білоруського \”бацьку\” дуже любили майже всі ностальгуючі за \”совком\”. От він і розраховував за їхньої підтримки очолити \”єдину державу\”. Не вийшло: замість непопулярного Єльцина президентську посаду в Росії посів популярний Путін, що перекреслило мрію Лукашенка стати вождем найбільшої за територією держави світу.

Натомість Путін реалізує власну мрію – відродження \”Великої Росії\” з поверненням під \”високу руку Москви\” всіх територій, що перебували колись у складі царської імперії та СССР. Для її реалізації він розв\’язав війну з Грузією у 2008 році, а потім і нинішню війну з Україною. Сценарій розв\’язування воєн подібний – спочатку Росія проводила широкомасштабні маневри своїх військ поблизу державних кордонів, після чого зібраними в кулак військовими частинами раптово завдавала сусідній державі сильного удару.

У 2017 р. вона запланувала великі військові навчання на території Білорусі. Туди будуть стягнуті значні сили нібито для того, щоб у разі необхідності вміти не лише стримати наступ НАТО, а й самій завдати відповідного удару. Чимало білорусів розуміє: навряд чи введені російські війська будуть швидко виведені з території їхньої держави. Скоріше, йдеться про окупації під приводом \”захисту\” – це стандартна російська технологія вирішення територіальних питань із сусідами.

А для України окупація Білорусі росіянами означатиме появу ще одного потенційного фронту – північного. Вже маємо східний і південний, противник охоплює нас із трьох боків. А надій на допомогу Заходу все менше: у Франції й Німеччині високою є вірогідність приходу до влади на виборах проросійських сил. Треба готуватися до нових випробувань.

Зростають \”гібридні\” загрози

Нині Кремль робить ставку на підрив України зсередини. Тактику обрано відому: чим гірше, тим краще. Взимку українцям найважче – треба платити значні суми за опалення, а грошей катма. Ще й інфляція прискорилася, очищаючи наші кишені не гірше, ніж це роблять професійні злодії.

Заяви уряду про зростання у цьому році життєвого рівня простих українців фактами, на жаль, не підтверджуються. А це веде до подальшого падіння й без того низького авторитету влади в очах звичайних громадян. Коли привабливі слова не знаходять підтвердження у реальному житті, віри їм бути не може. Особливу ненависть громадськості викликає збагачення представників владних структур на тлі подальшого озлидніння основної маси населення.
Люди в зоні АТО бачать величезні потоки контрабанди, які йдуть через лінію розмежування. Одиниці наживаються, а тисячі платять за це власною кров\’ю. Ветерани АТО вирішили діяти самостійно і розпочали економічну блокаду непідконтрольних Києву окремих районів Донецької й Луганської областей. Влада підкреслює \”незаконність таких дій\” і шукає руку Москви в їхній організації. У будь-якому випадку, стабільності державі вони не надають.

Новим є те, що російські спецслужби закидають на українську територію озброєні групи, котрі здійснюють резонансні злочини, залякуючи ними населення. Недавно виявлена банда, що грабувала автозаправні станції у західноукраїнських областях. Кільканадцять її членів виявилися бойовиками так званої 15-ї інтернаціональної бригади, сформованої на Донбасі росіянами. Їх, громадян України, з фронту відправили у наш тил зі спеціальним завдаванням, яке, завдяки професійним діям правоохоронців, вони провалили. Але не факт, що ця група – єдина. Зростання кримінальної злочинності потрібно противникові для підриву морального духу українців.

Удари, що завдаються з усіх боків, мають на меті викликати цілковиту зневіру і втому в нашому суспільстві. А на цьому тлі добитися дострокових парламентських (можливо, й президентських) виборів, щоб повернути до влади тих, кого скинула Революція Гідності. Нас чекають серйозні випробування, проте багато українців до них вже були готові. Суспільство здобуває досвід, водночас втрачає останні ілюзії. Вчимося на помилках. Невдале президентство Ющенка відкрило шлях до приходу на владний Олімп зрадника Януковича. Нині українці навряд чи повторять подібну помилку. Адже капітуляція смерті подібна – мир нам потрібний не будь-якою ціною, а як результат збереження і розвитку власної держави.
Ігор Буркут, політолог

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.