Як \”правоохоронці\” вибивають з невинних зізнання в злочинах — лист міліціонера з СІЗО

Як "правоохоронці" вибивають з невинних зізнання в злочинах — лист міліціонера з СІЗО29-річний старший лейтенант столичного УБОЗу Дмитро Гнап сидить у СІЗО у Чернівцях.

Він розслідував нелегальний ввіз в Україну автомобілів представницького класу, які йшли з Румунії та Молдови через Придністров\’я. Міліціонеру погрожували невідомі, телефонували на мобільний. Пояснили, якщо не припинить розслідування, його посадять. 10 березня 2010-го Гнапа затримали, звинуватили в угоні автомобіля БМВ Х6 вартістю близько 50 тис. євро. Три доби били, не давали спати, тримали прикутим до батареї. Змусили написати явку з повинною. Дмитру загрожує 7 років. Автомобіль, за даними \”АВТ Баварія\”, з таким номером кузова заводом не вироблявся.

Гнап написав у Gazeta.ua листа, в якому розкрив репресивні методи, якими користуються органи охорони правопорядку та правосуддя в Україні.

\”Явка з повинною – один із основних документів, на підставі якого порушують кримінальні справи, розкривають злочини, осуджують, позбавляючи волі невинних громадян. У ст. 73 КпК України чітко визначено, що \”показання підозрюваного підлягають перевірці. Визнання підозрюваним своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є у справі\”. Та на це не зважають.

Так відбувається тому, що 95 % явок з повинною, які пишуть громадяни, не підкріплені речовими доказами, як того вимагає вищевказана стаття. Тих доказів взагалі не існує. Явки пишуть під фізичним та психологічним тиском працівників міліції. В 90 % кримінальних справ, де в основу обвинувачення покладені явки з повинною, окрім зізнань нічого немає, отримують обвинувальні вироки в судах першої інстанції.

Такі незаконні явки одразу після їх підписання підкріплюють відтворенням обставин та місця скоєння злочину з відео фіксацією. Це є додатковим фактором тиску на особу, яку обвинувачують у скоєнні злочину.

З досвіду роботи в лавах МВС та спостережень за процесами, які відбуваються в системі, можу сказати, що багато таких явок з повинною пишуться в умовах утримання під вартою, ізоляторах тимчасового тримання або в слідчих ізоляторах, до яких працівники міліції мають нелімітований доступ, а їх візити зазвичай ніде не фіксуються.

Навіщо це міліції? Відповідь очевидна – покращують статистичні показники розкриття злочинів. Відсотки ростуть, медальки отримують. Багато злочинів, в основному майнових (де щось викрадено, або пограбовано), які не розкриті по гарячих слідах через халатність та недбалість працівників міліції є кримінальними справами, які просто так не викинеш, не спалиш і вони по декілька місяців, а то й роками тягнуть вниз п\’єдестал розкриття злочинів МВС.

Існує декілька способів здобути явку з повинною, розкрити злочин, навіть не виходячи з кабінету. Дуже часто явка з повинною є предметом торгу працівників міліції. Із 100% добровільно їх пише 5%, за винагороду – 35%, а тих 60%, хто не хоче по-доброму, – катують.

Спосіб 1: Основна маса злочинів списується на осіб, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності і ніколи не були за ґратами. Таких осіб легше налякати незрозумілими термінами, тиском кайданок на руках, ударами гумового кийка або кулаками. При цьому удари наносяться уміло і обережно, щоб було максимально боляче для особи, яку катують, але без великих пошкоджень на тілі. Це переважно удари по хребту в області шиї та попереку, нирки, пах, печінка. В деяких випадках коли руки особи в кайданках заведені за спину, одягають поліетиленовий пакет на голову. Під таким тиском для людини головне життя, тому і підписують явки з повинною, де під диктовку зазначають події, місце та обставини скоєння злочину, а міліціонери диктують і радіють.

Спосіб 2: Особи, які вживають наркотичні речовини, та яким в житті потрібна лише доза є постійними та дорогоцінними клієнтами працівників міліції на явку з повинною за ширку.

Дуже часто, затримуючи осіб з наркотичними засобами, при наявності у них матеріальних можливостей, доводиться їх відпускати, а кримінальну справу знову таки списувати. Наприклад, затримують особу біля нічного клубу з наркотиками, привозять до райвідділу, бачать, що з багатої сім\’ї, гарно одягнений, дорогі прикраси. Викликають батьків і вони вигороджують своє чадо за допомогою \”американських президентів\”, потім керівник викликає і наказує відпустити, а наркотики залишаються.

Якщо матеріал зареєстрований, то на експертні дослідження направляють вже не наркотики, а чай – якщо була конопель-канабіс, медичні таблетки – якщо наркотики були у формі таблеток, цукрову пудру або муку замість кокаїну чи героїну. І грошей заробили, і наркотиків \”намутили\”.

За ці наркотики залежні, які співпрацюють з міліцією на бартерних умовах, радо беруть на себе злочини, до яких вони не мають жодного відношення.

Спосіб 3. Особи, які обвинувачені у тяжких та особливо тяжких злочинах, і відносно яких обрано міру запобіжного заходу тримання під вартою, є об\’єктами бартерних домовленостей з працівниками міліції на предмет взяття на себе легших злочинів. Якщо особі світить строк від 7 років то він з легкістю може взяти на себе злочин, за який максимальний строк 6 років, так як в Україні строки не плюсуються і тяжкий злочин поглинає легший.

Наприклад, особа, яка вчинила розбійний напад з легкістю може взяти на себе 5, а то й 10 епізодів крадіжок у транспорті, або грабунки квартир. А міліціонери натомість дають їм можливість дзвонити рідним (тобто мобільні телефони), наркотики, побачення, покращені умови утримання, цигарки, чай.

Міліціонер іде до керівника СІЗО чи ІТТ, де отримує інформацію про осіб, що утримуються під вартою, по яких статтях вони обвинувачені, на якій стадії досудове чи судове слідство. Підбирає особу, і в слідчому кабінеті установи починає пропонувати бартерні умови, від яких рідко хто відмовляється. Погодився – добре, не погодився – 10 днів карцеру. Вибір невеликий.

\”Рівень професіоналізму в системі органів внутрішніх справ дуже низький у зв\’язку з мізерними зарплатами, що викликає плинність кадрів і високий рівень корупції.

Раніше, щоб потрапити на роботу до органів внутрішніх справ необхідно було відслужити в армії, пройти підготовку у спеціалізованій школі міліції, або вищому спеціалізованому закладі МВС. Заступивши на службу, за новачком закріплювали наставника, який протягом року передавав навички та практичні знання. Сьогодні усе набагато простіше.

Хто тікає із села, не має ні освіти ні зв\’язків. Такі йдуть на чорнову роботу до МВС на посаду інспектора патрульно-постової служби ППС.

Хто має зв\’язки, за декілька років служби сідає в тепле крісло начальника відділу і просиджує трудові будні за монітором комп\’ютера, де займається будь-якою справою, тільки не працює. Переписується з дівчатами, або по порносайтах лазить в інтернеті.

Я працював в інформаційному відділі і мав доступ до інформації, хто які сторінки в мережі відвідував. Соромно казати, але були такі, що проявляли інтерес до оголених хлопців та відео з ними. Але більше всього шокує, що це роблять керівники МВС.

Зв\’язки можна замінити грошами. До прикладу, після закінчення навчання я був зосереджений на питанні, до якого відділу піти працювати. Запропонували \”рибне місце\” в одному з районних відділів столиці на посаду оперуповноваженного відділу по боротьбі з економічною злочинністю \”всього лише\” за $4000 тис. У мене було лише 500 грн., на які треба було прожити півмісяця. Доки я намагався зрозуміти що до чого, відділ кадрів направив мене працювати дільничним. Це було перше розчарування в доблесній службі в погонах.

У системі МВС діє та сама система показників, що і за Радянського Союзу, тобто міліція діє не на попередження скоєння злочинів або їх мінімізації, а на те, щоб максимальна кількість злочинів була розкрита лише на папері. Нікого не цікавить, за що страждають невинні люди, яких загнали в кут. Навіть Тимошенко на посаді прем\’єра і Луценко на посаді міністра МВС цим не переймалися доти, доки самі не потрапили в жорна системи.

Для підвищення показників по деяких видах злочинів в МВС існують оперативно-профілактичні заходи з виявлення злочинців, заборонених предметів та речовин.

При поточному навантаженні слідчого або оперативного працівника органів внутрішніх справ, виконувати ці заходи неможливо. Але міністр – заступникам, заступники та начальники управлінь – керівникам відділів, а вони своїм підлеглим роз\’яснюють ненормативною лексикою, розкидаючи слину по столі, стукаючи кулаком, лякаючи звільненням, що до виконання цього завдання потрібно докласти усіх зусиль, а на запитання \”Я не успеваю, что мне делать?\” – відповідають : \”Снять штаны и бегать\”.

Профілактичні заходи навчились долати без особливих зусиль. З мого досвіду: беруться особи без постійного місця проживання (бомжі), які за пляшку горілки або гроші перетворюються на злочинців прямо в службовому кабінеті. У них вилучаються наркотики, які міліціонери забрали в дітей-мажорів, патрони, які замість того, щоб відстріляти на щомісячних зборах МВС, отримують, розписуються і кидають до кишені – гільзи ніхто не рахує. А до кишені бомжа чи наркомана можна будь-що покласти, якщо захотіти – навіть автомат Калашникова.

Хоча основним завданням працівника міліції є захищати громадян своєї країни, захищають вони чомусь лише свої інтереси і красу мундира. Служу українському народу – слова присяги і відповідь на поздоровлення зі святом, але ці слова міліціонери розуміють кожен по-своєму.

В першу чергу міліцію треба реформувати законодавчо, щоб унеможливити списання злочинів на непричетних до того осіб. Внести зміни до ст. 96 про явку з повинною, де зазначити: \”Якщо особа, яка написала явку з повинною, відмовляється від своїх слів чи зазначає, що написала її примусово, то явку з повинною на досудовому чи судовому етапі слідства визнавати недійсною. Явка з повинною ні в якому разі не може бути покладена в основу обвинувачення\”.

Слід зробити прозорим процес допиту підозрюваних та потерпілих з обов\’язковою відеофіксацією та зберігати записи протягом п\’яти років. Рахувати показники розкриття майнових злочинів не за зізнаннями чи явками з повинною, а за реальним відшкодуванням чи поверненням майна власнику.

Ці незначні на перший погляд зміни змусять змінити показники розкриття злочинів з \”казкових\” 80 % до реальних 30% і зроблять міліцію дійсно ближчою до народу.

Джерело