На Буковині засуджено АТОвців, яких звинувачують у пограбуванні голови суду

Минулого року хтось пограбував голову Чернівецького обласного господарського суду Бориса Євграфовича Желіка.
Взяли 10850 євро. Майже таку суму готівки задекларував потерпілий. Щоправда там ще проходила невеличка сума у доларах США (200 доларів) та 3000 гривень.

Ще не встигли отямитися пограбовані, дружина та сам Борис Євграфович, як поліція «визначила», що розбійний напад вчинили АТОвці.

Через якийсь час уже затримали чотирьох воїнів АТО. Всі вони добровольці з Чернівців, Львівської та Київської областей. Кажуть, що під час грабунку банда (так називала воїнів прокурор) використовувала автомати з укороченим прикладом. Слідство велося майже рік. І був суд. Підсудні вимагали заміни суддів. Бо вважали з першого дня, що суд у складі трьох суддів Першотравневого райсуду упереджений. Хтось там сам брав самовідвід. Але йому не дозволяли. У цьому також вбачалася упередженість. На початку слідства і судового процесу підозрюваним призначили адвокатів, від яких вони категорично відмовилися. Але на це також не зважала Феміда. Далі почався процес.

Підозрювані заявили, що їх жорстоко катували і вимагали признатися у скоєнні злочину. Атовці терпіли, скільки могли. Кажуть, що тим катам вдалося вибити зізнання спочатку. А на суді справа почала розвалюватися. Професійні адвокати зі Львова і Чернівців доводили на фактах, що хлопці не брали участі у кримінальному злочині.

Справа ця спрямовувалася на те, аби показати небезпеку, на яку наражаються декларанти з мільйонними статками чи готівковими грошима. І тут вперше виникає сумнів. Бо саме Желік задекларував готівкою невеликі гроші. І навряд за якийсь десяток-два тисяч доларів можна б так ризикувати. Навіть декларанти Чернівецької області показували на багато більше коштів, ніж Желік.
Може там були не задекларовані мільйони?! На це питання ні слідство, ні суд відповіді не дав. А самі підозрювані, тим паче. Бо вони категорично заперечують будь-яку свою участь у грабунку судді Желіка.

На суді адвокати вимагали доказів вини підсудних. Але ні слідство, ні прокуратура не могли їх надати. Зокрема, досі не відомо, чи насправді був автомат. Його не знайдено.

Також підозрілим є те, що будинок судді Желіка, який має 950 кв. м по всьому периметру двору обставлений камерами спостереження. У кімнатах вони також є. То чому у суді не було представлено жодного запису з цих камер? Чому не показали силуети нападників?
Ніхто не повірить, що будинок голови суду, який збудований у зоні заказника, приватизований з порушенням закону не був під відеонаглядом та охороною. Чому суду не надано жодного відеодоказу?!

– На слідчих діях був відсутній захисник, – наголошували адвокати у суді. – Це було порушення права на захист. Все досудове дослідження проходило з грубим порушенням КПК.

Під час «вибиття» доказів та зізнання з підсудних, одному із них були нанесені тяжкі тілесні побої – пошкодили праве око. І хлопець втратив зір.
Дивним і незрозумілим було те, що прокурор у своєму виступі наперед сказала, що жоден підсудний не має будь-яких пом’якшувальних обставин. Хоча, як з’ясувалося, що у двох були малолітні діти, а у одного на утриманні мати-інвалід ІІІ групи. І не треба забувати, що всі вони воїни АТО, нагородженні медалями та орденами за захист України від російсько-фашистських загарбників. Серед підсудних були поранені учасники бойових дій.

Цікавим був виступ адвоката з Львівської області. Він зумів провести паралель сьогодення з 1932 роком, коли українські націоналісти у місті Городок напали на пошту, аби взяти гроші та спонсорувати визвольну боротьбу українців. Акція не вдалася: частину людей вбили, частину судили формальним судом, який засудив до страти двох патріотів Данилишина і Біласа. І їх стратили. Суддя після цих слів зробила попередження адвокатові.

– Цей процес, як і той, не є справедливим, – сказав адвокат. – Я вважаю, що даний суд є упередженим. Бо у ньому є наявність корупційних зв’язків між членами судової колегії та потерпілими (головою господарського суду – П.К.). Це правда. І я вважаю цей суд несправедливим. Тому нема сенсу слухати цю справу з цими суддями. Але повернуся до слів Біласа перед стратою: «Я шкодую, що маю тільки одне життя, яке готовий віддати за Україну!». Тому, скільки б ви не дали років цим хлопцям, термін закінчиться. І вони повернуться. І вони є майбутнє України. І всі сухі гілки держави або всохнуть, або їх виріжуть.
І адвокати, і підсудні, і присутні у залі чомусь дуже негативно відгукувалися про суддів. Такого не було ще з часів процесів над ОУНівцями у 30-х роках ХХ століття.

Один із підсудних сказав, що його незаконно утримують і ніякої вини його нема. Більше того, його незаконно судять.
– Для чого мені нав’язують адвоката, від якого я відмовляюся на кожному засіданні? – запитував хлопець. – А про потерпілого мені казали, що будинок (950 кв. м) він побудував на території парку, а потім узаконив.

Далі він розповідав про те, що затриманих жорстоко били, аби вибити «чистосердечні зізнання вини». Одному вибили око.
Коли били, то казали: «пиши зізнання, бо сина побачиш тільки тоді, коли він піде до школи. А йому тоді було рік. Кажуть, що відсидиш кілька років і все».
Але дуже важлива деталь: увесь будинок Желіка був обліплений відеокамерами. Тоді виникає питання: де відео силуетів грабіжників, зброї і т. д.? Відео нема…

Також потерпіла дружина Желіка плуталася у доказах. Спочатку казала, що було 4 нападників і через 2 тижні уже каже, що було тільки 3.
Після цього виступу один колега підсудного не міг виступити. Він продемонстрував суддям друкований текст наступного змісту: «Шановні судді! Якби вас били, як мене, то ви зізналися б в убивстві Кеннеді!»

– Чому нас звинувачують у тому, що ми є організована група (прокурор каже, що «банда»), – говорить підсудний. – Так, ми організована група. Бо саме організовували на Сході. І там організовували захищати Україну. І цей суд не є українським. Він нічим не відрізняється від того польського, який у 1932 році повісив українських патріотів. Якби була змога тепер, то я впевнений, що так би і було.

Після цих слів суддя пішов до нарадчої кімнати. Але того дня вирок не був винесений. Побратими підсудних роз’їхалися по своїх домівках.
Минула субота і неділя. У понеділок вранці, 21 травня, колегія суддів вийшла з нарадчої кімнати і оголосила вирок:

Одного підсудного, якого вважають організатором нападу на сім’ю судді Желіка засудили до 11 років тюрми з конфіскацією власного майна та відшкодуванням збитків нанесених під час грабунку. Ще одному присудили 10 років тюрми. Комусь 9 і 8 років. Всім з конфіскацією майна і відшкодуванням збитків та судових витрат.

Цей вирок був зустрінутий небагатьма присутніми вигуками: «Ганьба!» та «Злочинці у мантіях будуть покарані Богом!»
Але це уже не могло вплинути на майбутню долю засуджених. На засіданні зміг бути лише один адвокат із 8. Він за свою кар’єру бачив багато. Тому без емоцій зауважив:
– Я багато чого чекав, – сказав адвокат. – І це вписується в очікування. Для мене нічого дивного. Обов’язково буде подана апеляція. Бо я вважаю вирок незаконним.
І поки що все…

(Далі буде)

Р.S. Ми не можемо судити суддів і їхній вирок. Але дивним у цій справі є те, що «грабунок» небідного, на нашу думку, судді відбувся після того, як в Україні ввели обов’язкове електронне декларування статків тих, хто часто їх нажив нечесним шляхом. Хоча сам Желік задекларував дуже малу суму – 10 000 євро і 20 000 доларів США. Його пограбували тільки на 10800 євро, 200 доларів та біля 3000 гривень.
Чимало чиновників і керівників задекларували значно більші суми. Їх ніхто не чіпав.
У зв’язку з цією справою люди видумують різні історії. Серед них є навіть така:
«В одному із українських міст, після оприлюднення декларації про доходи, був пограбований один із великих державних чиновників. Раніше він задекларував 5121 долар США і більше нічого. Коли грабіжники відчинили сейф, то звідти посипалися пачки доларів та євро. Всього було готівкових більше 7 млн. доларів. Грабіжники відрахували 5 121 долар. Поклали знову до сейфу. А 6 994 879 доларів забрали. Таким чином вони привели декларацію чиновника до порядку у відповідність з тими коштами, які він вказав.
Про грабунок чиновника мовчать. А після цього на рахунках дитячих будинків України від незнайомих осіб почали надходити гроші».

Прес-служба прокуратури Чернівецької області інформує:
Колегія суддів Першотравневого районного суду м. Чернівці погодилась з доводами прокуратури Чернівецької області та визнала винними організатора і трьох учасників організованої злочинної групи, у вчиненні розбійного нападу на голову Господарського суду Чернівецької області.
Встановлено, що 27-річний чернівчанин організував злочинну, стійку, озброєну вогнепальною зброєю, банду з метою здійснення ряду нападів на окремих громадян. До складу вказаного злочинного угрупування обвинувачений залучив трьох своїх знайомих з якими спільно проходив військову службу в зоні проведення АТО.
Так, після досягнення згоди всіма учасниками групи, детально вивчивши декларації держслужбовців та посадовців, зловмисники вирішили здійснити напад на сім’ю голови суду.
Зокрема, 10 липня близько 6 години ранку обвинувачені прийшли до помешкання потерпілого, напали на нього та його дружину, застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї заволоділи грошовими коштами в сумі майже 11 тисяч євро.
За скоєне суд призначив організатору нападу 11 років позбавлення волі, а співучасникам – від 8 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, крім житла.
Рішення суду ще не набрало законної сили.

peredplata