Кримчани вражені буковинськими традиціями

Цьогорічний Великдень, безсумнівно, запам’ятається мільйонам українців як провісник воскресіння всієї України. Та особливо він відіб’ється у пам’яті кримських переселенців, котрі, переїхавши на Західну Україну, вперше у своєму житті на власні очі побачили це свято. Вони знали про Великдень й раніше, дехто навіть щороку святкував його у Криму. Проте саме така, справжня Пасха, з писанками та пасками, стала для них відкриттям.

Кримчани, котрі нині живуть у Чернівцях, долучилися до святкування Воскресіння Божого. Більшість – з родинами, котрі їх прихистили. Освячували кошики переважно в православних церквах Московського патріархату.

Чимало з них проживають в гуртожитку Чернівецького політехнічного коледжу. Директор цього навчального закладу Людмила Фесік організувала для гостей відвідини фольклорно-етно-графічного свята «Христос Воскрес – Воскресне Україна!», яке відбулося Світлого понеділка в Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту. Людмила Іванівна каже, що словами не передати того захоплення і піднесених емоцій, які охопили гостей з Криму на цьому народному буковинському дійстві.

— Старші люди вперше у житті дізнались про існування крашанок! — розповідає пані Людмила. – Для них то була дивина. Що вже й казати про писанки…
Працівники коледжу отримали море задоволення, лише спостерігаючи за реакцією кримчан. Самі ж мешканці пів-острова з пресою враженнями діляться неохоче. Дехто боїться афішувати своє перебування на Буковині, аби на рідних у Криму не чинився тиск. Інші почуваються ніяково через те, що прожили в Україні все життя, не знаючи українських традицій. Хоча вина в цьому не їхня, а, скоріше, державних чиновників, які належним чином не дбають про поширення національних традицій в усіх куточках країни. Тому кримчанам не варто соромитися: пізнавати щось нове ніколи не пізно.

— Дуже цікаво було дізнатися про те, як тут (на Буковині, — авт.) складають пасхальні кошики. В Криму такого немає, навіть якщо говорити про самі кошики. Вони дуже гарні, це справжній витвір мистецтва, — ділиться враженнями кримчанка Людмила. – Є спеціальні правила щодо того, які продукти та яким чином у кошику розкладати. Для мене стало дивним відкриттям, що господині освячують хрін. Цікаво також, що кільце ковбаси має оперізувати кошик. Найбільше сподобались писанки. Узагалі, Пасха на Західній Україні – це таке духовне свято, яке об’єднує родину. Тут родичі збираються не тільки для того, аби разом сісти за стіл, випити та смачно поїсти. Це світле свято єднає їх духовно. На жаль, в Криму, особливо в містах, цього немає.

За словами південних гостей, на півострові Великдень мало чим відрізняється від інших свят. Там також дехто пече паски, проте якихось особливих приготувань немає. У неділю сім’я сідає пообідати, чаркують, та й по всьому.

Та вразили кримчан не лише великодні традиції. Особливу цікавість у них викликав побут буковинців, а також національний одяг. Кримські гості дізнались для себе багато нових слів, окремі з яких навіть записували. До прикладу, що таке горбатка, кептар чи сардак. Чимало дівчат та жінок після екскурсії придбали собі гердани — прикраси, яких у Криму не побачиш. Велику цікавість у південних гостей викликали і буковинські музики. Дехто вперше у житті побачив цимбали.

Приємні враження від дійства поєдналися у багатьох з щирою досадою, що досі такі колоритні національні традиції залишались для них невідомими. На думку мешканців півострова, якщо зараз людям, котрі живуть в Криму, показати приготування до Великодня і власне святкування Пасхи на Буковині, вони б кардинально змінили свою думку про жителів Західної України, сформовану спотвореною інформацією та невіданням багатої духовності буковинського народу.

— Це неправда, що на Заході живуть «бездуховні бандерівці», — кажуть чернівецькі кримчани. – Хто в це не вірить – нехай приїжджає сюди, у Чернівці. Ми всі – українці, у нас чудові традиції, самобутня культура. Так, вона відріз-няється на Сході і Заході, на Півночі і Півдні. Але ми – єдиний народ.

Діонісія КЕРНИЧНА