Тарас Петриненко – Новий рік

Тарас Петриненко - Новий рікЗрубана, прикрашена ялина
Знов мене зненацька застає.
Рік новий – безгрішний мов дитина,
Рік старий забрав усе своє.
Вже святкові свічі запалали,
Цілий світ немов одна рідня.
Чом же тінь незваної печалі
Новорічну ніч наздоганя?

Дзвони урочі
Полинуть до небес опівночі
І ти мені поглянеш у очі,
Я так за це багато віддав.
Знов чередою,
Одна біда іде за другою,
Але якщо ти поруч зі мною –
Я не все на світі програв.
Не все ще програв.

Паморозь упала на волосся,
Нашим втратам загубився лік,
Випр\’ємо ж за те, що не збулося
І уже не збудеться повік.
Проскакали в безвість дикі коні
Молоді, гарячії літа,
Скількі їх лишилось на припоні,
Скількі їх снігами заміта.

Дзвони урочі
Полинуть до небес опівночі
І ти мені поглянеш у очі,
Я так за це багато віддав.
Знов чередою,
Одна біда іде за другою,
Але якщо ти поруч зі мною –
Я не все на світі програв.
Не все ще програв.