Великодні традиції

Свято свят і торжество торжеств», — так іменують Великдень православні християни. 15 квітня цього року відзначаємо воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводяться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього Великоднього тижня.

Великодні традиції

Чистий четвер
Шанованим днем є останній четвер, що передує Великодню — Чистий, або Великий четвер. Цього дня потрібно купатися або обливатися водою на світанку, обкурювати житло від будь-якого зла, прибирати в ньому, фарбувати й розмальовувати яйця, виготовляти й випікати паски. Митися в цей день бажано у холодній воді, бо вона змиває хвороби, дає тілу красу і здоров’я.
За давніми традиціями, милися і купалися до перших променів сонця водою, в яку опускали срібло чи золото, бо ці метали символізують багатство і міцність. Щоб волосся було густішим і міцнішим, а також швидше росло, жінки підстригали кінчики своїх кіс. Однорічних дітей уперше стригти старались саме в Чистий четвер. Загалом цей день люди присвячують прибиранню власних осель та очищенню тіла.

Крашанки й писанки
Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
В Україні існує два види фарбованих яєць: крашанки й писанки.
Крашанки — це варені яйця, однотонно пофарбовані за допомогою природних барвників: у жовтий, коричневий колір забарвлює лушпиння цибулі, у червоний — сік буряка тощо.
Писанки — це сирі яйця з нанесеними на них симво-лічними візерунками. У давнину писанки не варили, щоб не вбивати живу силу зародка. Сьогодні частіше роблять писанки з варених або видутих яєць.

Старовинні повір’я
Під час Великодніх свят варто дотримуватися основних повір’їв, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя, на здоров’я:
•найкращий час для ва-ріння писанок — Чистий четвер;
•викидаючи шкаралупки з-під крашанок, слід їх дрібно перетерти, щоб ними не змогла скористатися відьма. За народними віруваннями, у велику шкаралупку відьма за слушної нагоди може набрати роси й напоїти худобу, зашкодивши таким чином її здоров’ю;
•щоб добре неслася свійська птиця, стовчені на порошок шкаралупки від писанок слід додавати їй до корму;
•шкаралупки з крашанок треба викидати потайки, бо якщо відьма заволодіє друзочками від крашанок і вколе ними когось, то та людина тяжко захворіє;
•найкращий спосіб позбутися непотрібних уже шкаралупок — викинути на стріху будинку або викинути у воду, що тече;
•шкаралупки від крашанок використовувалися раніше для лікування пропасниці, курячої сліпоти, зубного болю (підкурювали хворого), а хустка чи рушник, якими обтирали крашанки, — проти бешихи (також підкурювали);
•свячений хрін допомагає проти нудоти та глистів;
•свячені пшоно та сіль допомагають від пропасниці;
•у жодному разі не можна топтати шкаралупки крашанок або писанок — це великий гріх, за який Бог може покарати навіть хворобою.
За народними віруваннями, ту писанку, яку отримали першою на Великдень, слід зберегти, оскільки вона має чарівну силу — вберігає від злого ока, може запобігти пожежі. А посвячена на Великдень голка (слід дивитися крізь її вушко на схід сонця) допомагає від курячої сліпоти.
Кажуть, що в ніч перед святом не можна спати, це правило стосується навіть дітей і літніх людей. Вважається, що коли людина засне, у її сон може проникнути нечиста сила. У крайньому разі, дозволяється дрімати, але не в ліжку, ліжко навіть розстеляти не можна.
Обов’язково треба попросити цієї ночі прощення у померлих родичів, згадати їх добрим словом.

Обряди і звичаї
Вітати одне одного — христосуватися — люди починають одразу після великодньо-го богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками.
Після служби в церкві добрий господар не поспішає за святковий стіл, а спочатку обходить своє господарство, пересвідчується, що все в порядку, посипає свяченою сіллю, відганяючи в такий спосіб нечисту силу, вітається з худобою, пригощає її святою їжею, даючи по маленькому шматочку свяченої паски. І тільки після цього заходить до хати, де в цей момент дбайлива господиня подає на стіл святковий обід. Перед тим, як сісти до столу й узятися до смачного обіду, уся родина урочисто вмивається у мисці з водою, до якої покладено три крашанки червоного кольору.
Народна традиція велить першою вмитися дівчині на виданні, потім — синам, потім — матері, а наостанку вмивається сам господар.
За свяченою паскою за старих часів намагалися передбачити, як буде вестися господарство. Наприклад, якщо випадково на пасці буде знайдено білу шерстинку, значить, плідною та здоровою буде худоба білої масті, а якщо шерстинка іншого кольору, то саме такої масті й треба заводити худобу в господарстві. Обряд розговіння, що припадає на Великдень, — дуже важливий етап святкування. Уся родина спочатку молиться Богові, щоб і наступного року мати щастя святкувати Великдень. Потім усі члени родини сідають до святкового столу. Господиня ховає шматок першої паски. А потім уже сім’я береться до обіду.
Великоднього понеділка люди ходять одне до одного в гості, обмінюються крашанками та пасками, цілуються-христосуються. У першу чергу слід відвідати близьких людей — родичів, друзів, священика.
Також у народі побутує звичай у Великодній понеділок обливатися водою. Цей день так і називається — Вливаний понеділок. Корені цієї традиції походять від народного вірування в очисну силу води.
Третій день Великодня — день проводжання свята. Молодіжні громади збираються на танці, ігри та розваги. Від цього дня починається так звана «вулиця» (своєрідні молодіжні вечорниці на вулиці, просто неба). Триває «вулиця» аж до 14 вересня і передбачає веселощі: музику, співи, танці тощо. Завдяки цьому звичаю зберігалися народні традиції, зміцнювалися дружні стосунки.

peredplata