У кожного отця – своя молитва, мовиться в народі. Люди, котрі роками ходять до однієї церкви, звикають до свого священика, налагоджують стосунки, а за виникнення певного конфлікту намагаються вирішити його по-тихому, бо ж релігія – річ дуже делікатна. Та іноді стається так, що вирішити проблему самотужки вже не під силу.
Нещодавно до редакції газети «Час» надійшов лист від мешканки с.Стара Жадова Сторожинецького району. Жінка просить не називати її імені, аби не накликати ще більшого гніву місцевого батюшки. За її словами, до місцевої церкви перестають ходити люди, а все через священників, котрі між собою не ладнають.
«У нашому розлогому селі є 8 чи 9 церков, — пише жінка, котра ходить до православної церкви Московського патріархату. – Стосунки між священиками склались недоброзичливі, а це негативним чином відбивається на прихожанах».
Усе почалося перед Йорданським Святим вечором. Священик від Київського патріархату освятив оселі прихожан іншої церкви. Дізнавшись про це, духівник московської церкви не побажав освячувати свій прихід, хоча люди його дуже чекали.
«Коли настоятель Свято-Михайлівської церкви почув, що в дім заходив інший, непроханий священик, то розвернувся і пішов геть, — розповідає мешканка Старої Жадови. — А опісля Йорданської служби взагалі не побажав помирувати людину, в оселі якої був інший батюшка.
Людина у свої 80 років прийшла пішки до церкви, вистояла службу Божу, чергу до мирування, а батюшка отак з нею вчинив!» – бідкається жінка.
Отець Кирило Погоріловський, настоятель Свято-Михай-лівської церкви, пояснив, що віруючі повинні звертатись до свого, єдиного священика. А якщо вже звернулись до іншого, то нехай і на службу до нього ходять.
— Як жінка не хоче мати двох чоловіків, так і священик не хоче прихожан, котрі ходять до двох церков, — сказав він.
Якщо людині в якійсь церкві некомфортно, вона просто може піти до іншої. Так вважає настоятель Храму Пресвятої Трійці у Чернівцях отець Володимир. За його словами, церква передусім є Христовою, а не Московського чи Київського патріархату. Тому протистояння між ними абсолютно безглузде. Хоча й при виборі людиною церкви існують певні нюанси.
— За церковним законом заборонено ходити на службу Божу до тієї церкви, мови якої не розумієш, — каже отець Володимир. – Про це говорить Апостол Павло у своєму посланні до коринтян (14 розділ). Тобто прийти до храму помолитися людина може, а ось йти до причастя, не розу-міючи, про що співає хор і про що говорить священик, – гріх.
Саме тому він радить українцям ходити до українських церков, де служба правиться українською мовою, а росіянам – до російських.
Католицька церква дотримується дещо іншої позиції. Як пояснив вікарій чернівецького костелу Воздвиження Всечесного Хреста отець Андрій Пеканець, кожен християнин повинен йти до своєї церкви, до свого священика, який знає своїх прихожан. І за виникнення якогось конфлікту в першу чергу потрібно поговорити віч-на-віч зі святим отцем.
— Священик повинен направляти людину до Бога, а не віддаляти її від Нього, — каже отець Андрій. — У храмі повинна царювати атмосфера добра і любові, після його відвідання людина має відчувати душевне піднесення, любов до Всевишнього.
Тому прихожанам Свято-Михайлівської церкви у Старій Жадові радимо для початку поговорити зі священиком і нагадати йому про його покликання. А батюшкам, котрі зневажливо ставляться до людей, варто нагадати Божі заповіді, зокрема, про любов до ближнього.
Діонісія КЕРНИЧНА
peredplata
