Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентовано ст. 198 Кодексу, відповідно до п. 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв\’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв\’язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.Таким чином, особливих умов для формування податкового кредиту для фізичних осіб – суб\’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, Кодексом не передбачено.Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами – суб\’єктами господарювання, зареєстрованими платниками ПДВ, при придбанні транспортних засобів, інших основних засобів та товарів є, як і для платників ПДВ – юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних засобів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податку.
При цьому відповідно до п. 8 розділу III Порядку оформлення та подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. N 678, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов\’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб – суб\’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, можна включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв\’язку з придбанням основних засобів, за умови взяття на облік такого майна в якості основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат, відображення їх у бухгалтерському та податковому обліках.
В той же час слід враховувати, що відповідно до ст. 325 ЦКУ право приватної власності на майно належить фізичній особі, а не фізичній особі – суб\’єкту господарювання, що не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними засобами суб\’єкта господарювання – фізичної особи.
peredplata
