Упродовж тривалого часу не можуть належно використовувати приватну власність двоє мешканців села Карапчів Вижницького району – Дмитро Мар’янчук та Тетяна Корня. Йдеться про колишній будинок тракторної бригади колгоспу «Червона калина», котрий має статус нежитлового та котрий ці люди викупили за майнові паї.
Будинок довго стоїть без діла, навіть починає руйнуватися, тож господарі нерухомості вирішили просити у влади дозволу на зміну його цільового призначення, аби відремонтувати та згодом поселити туди своїх дітей, яким конче потрібне поліпшення житлових умов. Взявши до уваги поради юристів, зібравши всі необхідні документи, власники будинку розпочали «робочий» процес. Та не так, на жаль, сталося, як сподівалося…
— З проханням, аби нам дозволили змінити цільове призначення будинку, звернулися до сільської ради, – розповідає Дмитро Іларіонович. — Тим більше, що використовувати його як нежитловий, у нас немає потреби ні зараз, ані в перспективі. Рішення сесії від 5 грудня 2012 року, на котре, до речі, нас навіть не запросили, було неспо-діваним – зіславшись на ст. 38 Земельного кодексу України, депутати у дозволі нам відмовили…
Господарі ніяк не можуть зрозуміти посилання сільських депутатів – у статті ж всього-на-всього зазначено, що за межами населеного пункту забороняється будівництво житлових споруд. Але у їхньому випадку про будівництво не йдеться! До всього, якщо ця територія вважається розташованою поза межами села, то чому там споруджені численні житлові будинки, у яких спокійнісінько мешкають їхні односельчани?
Далі, як законослухняні громадяни, пан Дмитро та пані Тетяна вирішили «шукати щастя» у Вижниці – якщо нерухомість розташована поза зоною компетенції сільради, то питання, мовляв, має вирішуватися в районі. З райдерж-адміністрації надійшла відповідь з одним лише доповненням, що панові Дмитру та пані Тетяні потрібно оформити право власності чи оренди на земельну ділянку.
Але у районному Держземагентстві, за словами Дмитра Мар’янчука, навіть не стали заморочуватися та з якогось дива переадресували його та Тетяну Корню до облдержадміністрації, запевнивши, що саме тамтешні чиновники допоможуть розв’язати проблему. Відповідь з області слово в слово повторила «районну», і коло замкнулося.
— Усе розуміємо, — в один голос зітхають власники нежитлового досі приміщення. – Знаємо, що донині чинним законодавством України не передбачено чіткого механізму переведення такого приміщення у житлове. – Але ж нехай би місцева влада якось сприяла людям – адже ніхто не має права порушувати наше особисте конституційне право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, коли ми не завдаємо шкоди правам інших осіб та не порушуємо при цьому їхніх інтересів.
Випрохуючи дозвіл на зміну цільового призначення свого будинку (аби він з часом зовсім не розвалився), та на приватизацію чи оренду клаптика землі, на якій збудований, люди не спонукають чиновників порушувати якісь закони. Але ж і бездіяти вони не мають права!
Як пояснила нашому кореспонденту завідувач сектору розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності Головного управління держземагентства в Чернівецькій області Валентина Курик, справді, 38 статті Земельного кодексу України ніхто досі не відміняв. Однак заявники, за наявності документів на майно, насамперед мають право взяти землю в оренду для обслуговування цього майна, а вже згодом порушувати питання про зміну його цільового призначення. Фахівець також погоджується надати консультацію власникам за умови особистого звернення їх з пакетом документів до очолюваного нею сектору за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану (Червоноармійська), 194-А, тел. 58 95 51.
Тож є надія, що вже невдовзі камінь спотикання у вирішенні важливого питання для цих людей таки буде подолано. Якщо від них продовжуватимуть «відхрещуватися» чиновники, варто буде не зволікаючи звернутися до суду, аби придбана нерухомість з плином часу справді не перетворилася у руїни…
Наталія Брянська
peredplata
