Підставою припинення строкового трудового договору зазвичай є закінчення його строку (п. 2 ст. 36 КЗпП). Строковий трудовий договір може бути припинено і достроково з тих самих підстав, що й договір, укладений на невизначений строк.
Підставою для розірвання трудового договору є саме виявлена невідповідність. Виявленою невідповідністю в такому випадку може бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов’язків з причин, що зумовлені станом здоров’я.
Порядок звільнення залежить від того, хто виступає ініціатором розірвання трудових відносин. Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, то він подає заяву на ім’я роботодавця про своє бажання звільнитись з роботи у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, що перешкоджає продовжувати йому роботу. При цьому чинним законодавством не встановлено необхідність наявності медичного висновку МСЕК, що засвідчує факт неможливості продовження роботи працівником, для цього може бути достатньо висновок лікаря або лікарської – консультативної комісії зроблений під час медичного огляду. В такому випадку працівник звільняється з підстав передбачених статтею 38 КЗпП України у строк, у який просить працівник.
Статтею 39 КЗпП України встановлено, що строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.
Отже працівник, з яким укладено строковий трудовий договір, вправі вимагати дострокового розірвання цього договору відповідно до статті 39 КЗпП, якщо внаслідок хвороби або інвалідності стан його здоров’я перешкоджає виконанню роботи за договором.
Але цей варіант не вигідний для працівника, оскільки він не отримає вихідну допомогу. Час, протягом якого працівникові будуть підбирати підходящу роботу та протягом якого він не виконуватиме жодних трудових обов’язків, роботодавець може визнати як час простою не з вини працівника та оплатити його в розмірі не менше 2/3 посадового окладу чи тарифної ставки відповідно до ст. 113 КЗпП. Якщо працівник погоджується перейти на іншу легшу роботу, але вона оплачується нижче, за ним протягом двох тижнів від дня переведення зберігається попередній середній заробіток (частина друга ст. 170 КЗпП). Крім того, у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Виплати при звільненні – це компенсації працівникам, які підлягають сплаті, якщо вони передбачені контрактом з працівником або колективною угодою з профспілками. Виключно Законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види, а також принципи регулювання праці і зайнятості (п. 6 ст. 92 Конституції України). Розмір вихідної допомоги (залежно від підстав залишення посади) встановлено статтею 44 КЗпП.
Зоя ФЕДИК,
Провідний спеціаліст відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
peredplata
