Будуть ями по пустелі!
(дитячий анекдот)
Що буде, якщо в боротьбі проти України об’єднуються Терицану, Павел та Хавич? Це питання вже не жартівливе, бо такий союз загрожує великою бідою. І бідувати будуть не учасники цього антиукраїнського тріо, в яких за будь-яких життєвих незгод все небо в діамантах, а прості люди, в чий дім постукає дует двох чи то орлів, чи то общипаних курей із «Русского мира» і «Романії маре».
В минулу п’ятницю – 1 грудня, коли Бухарест та чернівецькі ідолопоклонники «Великої Румунії» відзначали 99-ту річницю «Уніря», українські патріоти із «Національного корпусу» та «Побратимів України» в «Румунському культурологічному центрі Гурмузакі» відкрили «почесне представництво Путіна на Буковині».
На вікно причепили вивіску із прізвищем «представника Путіна» Василя Терицану, його дружині вручили грамоту від ФСБ «за співпрацю». Потім порахували чи вистачає Василеві Терицану злиденних доходів простого українського пенсіонера на 3 квартири і особняк в Чернівцях. Виглядало це дійство жваво і бурлескно, пройшло весело й динамічно.
Хто має голову на плечах, той зрозумів – націоналісти незадоволені тим, як Василь Терицану та його соратники виступають проти закону «Про освіту». Тому й охрестили його запроданцем, який можливо за румунські гроші розхитує ситуацію в області, а тому служить не тільки Бухаресту, але й Москві. Дуже не сподобався патріотам той цирк, що влаштували під стінами ОДА Терицану, Павел і Жар. Роздратування посилилося від того, що одурманені ними учасники мітингу закрикували державний гімн, показували дулі атовцям і обзивали українців окупантами, які нібито чи не під дулом пістолета забороняють їм говорити румунською мовою.
Розкидали каміння? То, будьте ласкаві, отримати його назад! Націоналісти дуже вдало вибрали час для своєї акції 1 грудня – т.зв. «Уніря», яка викликає у багатьох лідерів румунських товариств щемливі почуття. Дуже вже вони ностальгують за тими часами, коли Румунія окупувала Чернівецьку область і встановлювала тут свої порядки. А коли врахувати, що більшість з таких «лідерів» тримає в кишені два паспорти, на одному з яких красується румунський орел, то стає зрозумілим чому «представництво Путіна» стало для них неприємним сюрпризом в цей «святий день».
Бо якщо перестати крутити, як циган сонцем, загальними словами про неіснуючі переслідування національних меншин, а пролити світло на справжні мотиви поведінки Терицану, Божеску, Левчика, Шапки, Попеску, Жара, Павела, Гливко, Мунтяна та інших достойних «захисників», то цим достойникам, виявляється, крити нічим. Правда, то як шило в мішку – скільки не приховуй, а вона на світ божий таки вилізе.
Коли відомий журналіст Олег Тудан написав про «Їхню Буковину», то Павела з Терицану дуже обурили такі слова: «влада не веде діалог з етнічними меншинами, зате ті, відчуваючи себе чужорідним тілом, охоче сприймають інформацію з-за кордону. Це не навіть бомба уповільненої дії – ситуація схожа на бездумне, без дотримання жодних правил поховання радіаційних відходів: ніхто не може тепер спрогнозувати, коли і яким чином недбалість державників вилізе боком для нас усіх».
І наче в десятку влучив – відкриття «представництва Путіна» оголило задавнені, хворі нерви і понеслася «інформаційна радіація» як брехня по селу.
Депутат облради від партії «Опозиційний блок», а заодно і щаслививй власник виданого на ім’я «Pavel Dimitriu» румунського паспорта №051192482, Дмитро Павел написав, що Україна 2017 року нічим не відрізняється від СРСР 1953 року. Бо, бачте, якщо прийшли до Василя, то завтра прийдуть і до нього, а це вже «переслідування».
Павелу дуже душевно поспівчував ще один «захисник прав національних меншин», ідеолог «західноукраїнського сепаратизму» Олег Хавич, який кожне своє отруйне слово спрямовує проти «злочинного режиму» та пророкує Україні скорий кінець і поділ її земель між державами-сусідами.
«Коли приходили до Олега, , Vasile, Petru si Dumitru мовчали», написав Хавич, натякаючи, що ані Терицану, ані Павел не захистили свого «побратима-сепаратиста», коли патріоти надавали йому по писку, виваляли по мокрому асфальту і здійснили громадський арешт.
Хоча поки патріоти пояснювали Хавичу очевидні речі, то в затишній конференц-залі готелю «Буковина» на нього очікував Терицану, щоб разом презентувати нову хавичевську організацію сепаратистського штибу під промовистою назвою «Захист прав етнічних меншин». Не дочекався…
Самого ж Хавича після цього «прикрого інциденту» СБУ взяло під білі рученьки і відкрило проти нього кримінальне провадження за підозрою у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість.
А може недарма Хавич, так переймається долею Терицану і Павела? Він-то знає до чого призводить надмірна любов до іноземної держави. Тепер, наприклад, Хавич мусить любити Росію і Путіна та ненавидіти Україну із Польщі, куди він втік, щоб не протирати своїми вишиваними трусами тюремні нари. Може він хоче застерегти від такої долі Дмитра й Василя? Коли так, то вони мусять почувати себе в боргу перед Хавичем, бо, хто попереджений, той озброєний.
А Терицану із Павелом, схоже, зрозуміли звідки дме вітер і які проблеми він може їм надути. Адже Хавич теж нібито нічого крамольного не говорив, але таки роздратував патріотів, що вивели його на чисту воду, і тепер змушений переховуватися від правосуддя.
Відчуває Павел, що і його така доля чекає. Бо сильно «спалився», коли в липні 2017 року провів прес-конференцію для російських пропагандонів, на якій розказував, що «здорові сили» Буковини готові підтримати законопроект про імпічмент Президенту Порошенку. Скільки рублів отримав за такий «подвиг» знає лише сам Павел, але їх явно не вистачить на недешевого адвоката.
Тому й кидається Павел, як п’яний матрос на амбразуру, на захист свого співвітчизника Терицану, проводить криві паралелі між тоталітарним Союзом та демократичною Україною, щоб підстрахуватися і підстелити собі соломки на мокрий асфальт. Бо глядиш, звернуть патріоти увагу і на нього, а тоді два шляхи – або в Сокиряни камінь рубати, або в Румунію політичного притулку просити.
Лідер «Побратимів України» Сергій Качмарський дуже коротко і виразно пояснив, що патріотичні сили не допустять, щоб на Буковині повторився кримський чи донецький сценарії. А хто забув, той нехай згадає, що зараза «Русского мира» якраз і починалася із захисту прав російськомовного населення, яке українська влада нібито ущемляла в Криму і на Донбасі.
І кожен, хто зараз словоблудить про «дискримінаційну політику України», про «заборону говорити і вчитися румунською», про «відновлення історичної справедливості» в рамках «Великої Румунії, Угорщини чи Польщі», про відновлення «братських зв’язків» з Москвою має бути готовим, що до нього в гості завітають люди з іншими поглядами. Люди, які пройшли горнило війни на сході і не допустять, щоб вона спалахнула на Буковині.
Тому, шановні «захисники», обирайте – або вірою і правдою служитимете українському тризубу і горя не знатимете. Або продовжуйте прислужувати одно-
двоголовим орлам, байдуже, румунському чи російському, але тоді не кажіть, що вас не попереджали про наслідки.
Pavel Dimitriu – ти наступний…
peredplata
