Починаючи рух на слизькій поверхні, слід враховувати всі фактори – особливості конструкції трансмісії автомобіля (тип приводу), стан і тип шин, наявність тих чи інших електронних систем, нахил і рельєф дороги, погодні умови.
1) При старті на слизькій поверхні перший оберт коліс повинен бути зроблений без пробуксовки. Цього можна добитися, рушаючи «внатяг», за рахунок затримки із включенням зчеплення. При цьому передні колеса обов\’язково повинні стояти рівно, оскільки навіть при найменшому повороті вони створюють упор і провокують пробуксовування.
2) Можна рушати, багаторазово обережно включаючи зчеплення при постійній мінімальній частоті обертання двигуна або ж одночасно відпускаючи педалі зчеплення і газу після того, як двигун розкрутили до середніх обертів.
3) Починаючи рух на слизькій поверхні, слід враховувати всі фактори – особливості конструкції трансмісії автомобіля (тип приводу), стан і тип шин, наявність тих чи інших електронних систем, нахил і рельєф дороги, погодні умови. Навіть на дуже хорошій гумі, коли колесо потрапляє у ямку, не завжди виходить відразу зрушити з місця. У такому випадку треба спробувати акуратно розгойдати автомобіль. Для цього потрібно включити передню або задню передачу, вичавити зчеплення, даючи автомобілю можливість відкочуватися назад, і додавати газ у той момент, коли машина скочується в ямку, немов підштовхуючи її. Оберти двигуна при цьому повинні бути малими або середніми.
4) Безглузде буксування ні до чого не призведе: обертові колеса розтоплюють сніг і верхній шар льоду, і під ними утворюється прошарок води. У моноприводних машинах без диференціала, який самоблокується (а таких більшість) не допоможе і друге провідне колесо – «діфф» вимкне його, передаючи весь момент на буксуюче.
5) Під час розгону слід використовувати вищі передачі, переходячи на них раніше, ніж зазвичай (поки мотор не розвинув максимальний обертовий момент), щоб не допустити передачі на колеса зайвої тяги. Під круту гору простіше рушати і підніматися на машинах з повним або заднім приводом. Можна навіть посадити пасажирів назад, щоб ще більше збільшити тиск на задній міст. Таким чином, ведучі колеса будуть сильніше завантажені, тоді як на передньопривідних моделях на підйомі ведучі колеса розвантажуються і зчеплення з дорогою погіршується.
6) На передньопривідниках для розгону можна «зачепитися» за узбіччя. Тоді одна сторона автомобіля буде йти по снігу, і зчеплення відповідних коліс буде краще. Такий метод, втім, підходить для будь-якого типу приводу. Але в даному випадку робити це треба дуже обережно і на невеликій швидкості (іноді тільки для початкового імпульсу), щоб машину не розвернуло.
7) На слизькій дорозі слід дещо по-іншому сприймати, здавалося б, стандартні ситуації. Наприклад, при виїзді з другорядної дороги швидкого розгону може не вийти через пробуксовування коліс (особливо якщо водій перегазує). У той же час, водій іншої машини просто не в змозі буде швидко маневрувати на слизькій дорозі. Тому краще виїжджати, коли ви напевно нікому не заважаєте.
8) І обережніше з обгонами. Не варто забувати, що різка робота кермом здатна спровокувати занос, а передозування газу призведе до прослизання провідних коліс, і інтенсивного прискорення не вийде.
9) При надлишковій тязі як при рушанні, так і під час руху передньопривідний автомобіль проявляє схильність до зносу передньої осі, задньопривідний – до заносу задніх коліс, а повнопривідний взагалі може поповзти боком. У ожеледь треба враховувати рельєф дороги і намагатися об\’їжджати місця з ухилами, за яких машина може зісковзнути. Заслуговують окремої уваги машини, у яких крутний момент за допомогою муфти перерозподіляється між передніми і задніми колесами. Внаслідок цього авто з плаваючим моментом може несподівано змінити передньопривідні «повадки» на задньопривідні та навпаки.
10) В ожеледь коефіцієнт зчеплення шин із дорогою набагато менше, ніж на сухому асфальті. При цьому знижується інтенсивність сповільнення автомобіля, а гальмівний шлях суттєво збільшується. Виходячи з цього, слід дотримувати велику дистанцію з машиною, яка рухається попереду.
11) На дорозі з низьким коефіцієнтом зчеплення треба починати рух на підвищених, а сповільнюватися і гальмувати – на знижених передачах. Робити це потрібно плавно, із затримкою включення зчеплення, щоб не було різкого кидка обертового моменту, здатного різко сповільнити машину і спричинити ту ж реакцію, що і блокування коліс.
12) Ні в якому разі не можна допускати блокування коліс на слизькому покритті, інакше автомобіль втратить керованість. Якщо це станеться на дузі повороту, машина збереже прямолінійний рух і не впишеться у поворот. Момент блокування коліс відчути дуже складно. Тому при включеній передачі на передньопривідному автомобілі, не обладнаному ABS і / або «автоматом», на слизькому покритті при заблокованих колесах може заглохнути двигун. Природно, відразу відключиться гідропідсилювач керма (якщо є) і вакуумний підсилювач гальм.
Короткочасний вижим і відпускання педалі зчеплення не завжди дають результат – не виключено, що двигун з накату на льоду не запуститься. На задньо-і повнопривідних моделях двигун теж може заглохнути, але ймовірність цього менше, тому при гальмуванні слід діяти аналогічним чином – перебуваючи на зниженій передачі, потрібно вичавити зчеплення. При цьому треба бути готовим плавно відпустити педаль, передаючи момент на крутні колеса, якщо раптом буде потрібно витягнути машину газом. Так що запас тяги завжди повинен бути.
13) В екстреній ситуації для того, щоб погасити швидкість руху, можна спробувати притертися боком до снігового замету. Головне – пам\’ятати, що при виїзді на швидкості на засніжене узбіччя машину може почати розвертати через різницю коефіцієнтів зчеплення правих і лівих коліс. Маневрувати на льоду в обмежених умовах набагато важче, ніж на асфальті. Машина може ковзати по льоду при гальмуванні навіть на швидкості нижче 5 км / год або при рушанні. Тому, ставлячи авто на стоянку, слід дотримувати велику дистанцію та інтервал між машинами й іншими об\’єктами.
14) Паркуючись на льоду, краще перестраховуватися і виконувати всі дії на дуже маленькій швидкості. Необачно кинутий біля бровки автомобіль на ранок може виявитися відгородженим від дороги сніжним валом, який нагребе дорожня снігоочисна техніка.
15) Не варто також в\’їжджати в ямки. Якщо у них стоїть вода, то вночі вона може замерзнути, «прихопивши» колесо. Краще не ставити машину на «ручник»: за ніч сніг розтопиться на розігрітих механізмах, і гальма можуть примерзнути. З цієї ж причини під сильно розігрітою гумою вранці утворюється лід.
Уздовж тротуару на спусках/підйомах краще ставити машину так, щоб, від\’їжджаючи, не доводилося рушати під гірку.
За матеріалами сайту: www.autoexpert.in.ua
peredplata
