Що ховає Чернівецька міська рада під грифом \”секретно\”?

Що ховає Чернівецька міська рада під грифом "секретно"?В Чернівецькій області продовжуються системні порушення у сфері доступу до публічної інформації. Так, Чернівецька міська рада активно використовує “Перелік відомостей з обмеженим доступом”, який суперечить Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Найбільш кричущим є факт, що прийняли Перелік вже після набуття чинності Законом про доступ.

“Перелік відомостей з обмеженим доступом” затверджений розпорядженням Чернівецького міського голови № 136-р від 24.05.2011, його положення порушують ряд Законів України у сфері доступу до інформації, містобудування, місцевого самоврядування а також статей Кримінального кодексу України.

Проблеми “Переліку відомостей з обмеженим доступом” починаються з самої назви. Закон України “Про доступ до публічної інформації” не передбачає такого поняття, як “перелік відомостей з обмеженим доступом”, він тільки надає право розпоряднику інформації затверджувати перелік відомостей, “що становлять службову інформацію”. Тому, приймаючи акт з такою назвою, Чернівецька міськрада вже перевищила свої повноваження.

Про що “мовчить” Чернівецька міськрада?

До “Переліку відомостей з обмеженим доступом” потрапив, зокрема, генеральний план міста Чернівці (графічна частина та пояснювальна записка) на паперових та магнітних носіях. Хоча, ряд законів, зокрема Закон “Про доступ до публічної інформації” та Закон “Про регулювання містобудівної діяльності”, прямо закріплюють “загальну доступність матеріалів генерального плану населеного пункту”.

Також, “Перелік” протизаконно приховує доступ до відомостей щодо ревізій та перевірок фінансової діяльності Чернівецької міської ради. Сюди ж потрапили й відомості щодо штатно-кошторисної дисципліни та інвентаризації.

Яка інформація продукується внаслідок перевірок фінансової діяльності, а також, що міститься в штатно-кошторисній дисципліні? Звісно, це інформація про розпорядження бюджетними коштами. Хто виграє від обмеження доступу до такої інформації? Таємність інформації про розпорядження коштами створює сприятливі умови для корупції працівників міськради.

Закон про Доступ (ч.5 ст.6) з приводу цього однозначно стверджує: “не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”.

Також, в документи перевірок фінансової діяльності можуть потрапити дані про неналежне використання бюджетних коштів чиновниками. А закон “Про інформацію” (п.5 ч.4 ст.21) говорить, що “до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб”.

Експерт у питаннях доступу до інформації, програмний директор ІПЦ “Наше право” Оксана ВАЩУК підкреслює: “Територіальна громада Чернівців, як власник комунального майна, делегувала право розпоряджатися ним міськраді. Це однак не позбавляє громаду права контролювати, наскільки орган місцевого самоврядування діє в її інтересах. Це закріплює ч.1 ст.10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Цей закон стверджує, що “органи місцевого самоврядування обираються для того, щоб здійснювати управління комунальною власністю від імені та в інтересах територіальної громади”.

Далі в переліку міськрада відносить до службової ту публічну інформацію, доступ до якої взагалі неможна забороняти. Це зведені відомості про кількість населення, яке проживає в зонах можливих заражень та можливої евакуації, можливі втрати, площу можливого зараження.

Закон “Про інформацію” (ч.4 ст.21) говорить — “до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей”. Більше того, Кримінальний кодекс (ст.238) передбачає кримінальну відповідальність за приховування або перекручування відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.

Як визначити: чи можна обмежити доступ до конкретної інформації?

Закон про Доступ містить так званий “трискладовий тест”, який дозволяє з легкістю визначити: обмежувати доступ, чи ні. Якщо всі три вимоги виконуються — інформація справді може бути обмежена в доступі.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

(Закон України “Про доступ до публічної інформації”, ч.2 ст.6)

Новація від Чернівецької міськради: місцеві чиновники самі визначають, що приховувати, а що ні

Горе-перелік йде далі, і у п.4 дозволяє чиновникам самостійно приховувати доступ до інформації: “4. Керівники виконавчих органів міської ради можуть, виходячи із змісту питання і конкретної ситуації, присвоювати документам гриф “Для службового користування” і поза межами цього Переліку та робити винятки із нього”.

Хоча, гриф “Для службового користування” і не повинен автоматично означати обмеження доступу (згадайте “трискладовий тест”), проте практика відповідей на запити показує, що для працівників Чернівецької міськради “трискладовий тест”, та й власне весь Закон про Доступ — “не аргумент”.

Так, 8 лютого представник Громадської організації “Інститут Демократизації та Розвитку” подав запит з проханням “надати інформацію про суму коштів, витрачену міською радою в рамках сприяння проведенню ХІІ чемпіонату барменів Буковини, а також копії документів, що підтверджують сприяння (фінансове чи будь-яке інше) міської ради у проведенні ХІІ чемпіонату барменів Буковини: договори, акти виконаних робіт, накладні та інше”.

У міськраді відповіли, що витратили 2000 грн., проте документи надавати відмовились: “Інформація стосовно надання копій документів, що підтверджують фінансове сприяння у проведенні ХІІ чемпіонату барменів Буковини, відноситься до переліку відомостей з обмеженим доступом та не підлягає поширенню для користування іншими особами”.

Знайома фраза, “відноситься до переліку…”. Хоча, “Перелік” прямо не намагається обмежити доступ до інформації про конкурс барменів, напевне працівник міськради вирішив застосувати п.4 “Переліку” і самостійно обмежив доступ до документів.

Очевидно, що жодна з вимог “трискладового тесту” тут не виконується, не говорячи вже про їх сукупність. Окрім того, як ми вже згадували, Закон про доступ забороняє обмежувати інформації про розпорядження державними коштами, а також категорично забороняє обмежувати доступ до документів: “обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений” (ч.7 ст.6).

Отже, міська рада повинна була надати запитувані документи, видаливши з них текст, який не підлягає доступу (якщо такий знайдеться).

Як повернути Право на Доступ у Чернівцях?

У лютому 2013 року представниками кількох громадських організацій, серед яких Інститут Демократизації та Розвитку, було підготовлено та подано скаргу до Прокуратури міста Чернівців з проханням винести акт прокурорського реагування з метою усунення порушень законодавства та їх причин, поновлення порушених прав на отримання інформації;

У березні 2013 року було написане звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, з проханням внести подання Уповноваженого до Чернівецької міської ради для приведення нею Розпорядження, яким затверджено “Перелік відомостей з обмеженим доступом”, у відповідність до чинного законодавства про інформацію.

Сподіваємось, за сприяння органів Прокуратури та Уповноваженого ВР з прав людини, ситуація зрушиться з мертвої точки.

Чернівчани варті того, аби їх право на доступ поважалося органами місцевого самоврядування. Які чернівчанами найняті, і ними ж утримуються.

Вадим МІСЬКИЙ

Світлина pravo-kiev.com

Джерело CitizenJournal.info ©

peredplata