За суєтою життя ми іноді несправедливо оцінюємо тих, хто навколо нас. Дозволяємо собі зверхньо про них говорити, применшувати їхні чесноти, а то й відверто ображаємо. Часто наша національна тварина (жаба) змушує людей заздрити один одному і принижувати. Через це ми можемо виставити п’ятьох кандидатів українців проти одного росіянина.
А потім плачемося, що всі п’ятеро програли. Через заздрість ми не можемо гордитися досягненнями своїх сусідів чи однокласників. Часто доводилося чути від таких чухраїнців подібні слова: «Та ж Петро Аницин не може стати міністром. Та він же з нашого села. А ось Ніколай може і повинен. Бо він не тільки не з нашого села – він навіть не з нашої держави». І до чого ми дожилися з такою життєвою ідеологією? До того, що нами керують навіть не наші земляки. Президент
корінням з Білорусії. Прем’єр – з Росії. Міністр оборони — з Росії. Голова СБУ — з Росії. Міністр освіти взагалі Бог зна звідки. І так далі.
Прикро чути на вулицях Чернівців зневажливі слова про нашого земляка, лідера Об’єднаної опозиції «За Батьківщину» Арсена Яценюка. Ми, жителі найменшої області в Україні, повинні гордитися тим, що Арсен Петрович сьогодні є по-літиком світового масштабу. Завтра він може і повинен стати президентом України.
Нам варто б йому допомагати у цьому, а не паплюжити і зневажати. На виборах 2012 року підтримати політичну силу, яку очолює Арсен Яценюк. Бо ця сила несе добро Україні та українській нації. Вона об’єднала навколо себе патріотів і виступила Об’єднаною опозицією проти загарбників Держави, якими є сьогодні партія регіонів. Бо найбільше саме члени цієї партії загарбали нашу мову, посягли на свободу слова і вільні ЗМІ. Вони забирають у нас майбутнє. Так поводять себе у державі тільки окупанти, а не сини і доньки рідної України.
Поодинці цих загарбників ми уже не в змозі здолати. Мусить бути міцний об’єднавчий центр. І таким є Об’єднана опозиція під керівництвом Арсена Яценюка.
Лідера опозиційних сил України добре знають у Чернівцях та області. Адже його становлення відбувалося тут. Він тут вчився у 9-й школі (тепер гімназія №4), тут закінчив два університети – юридичний та економічний факультети. Тут отримав перші навички профе-сійної діяльності та розвинув організаційні здібності.
Ще будучи студентом, у буремні 90-і роки організовував юридичні фірми європейських зразків. Збирав навколо себе подібних фахівців. Про здібності молодих юристів уже тоді заговорили спеціалісти не тільки на Буковині, а й у столиці України.
Добре пам’ятає ті дні, коли Арсеній Яценюк робив перші кроки у бізнес і політику, генеральний директор і власник готельно-туристичного комплексу «Буковина» Валерій Чинуш. На його очах відбувалося становлення майбутнього лідера України.
— Арсеній Петрович першу свою юридичну фірму «ЮРЕК LTD» квартирував у нашому готелі Буковина на третьому поверсі, — розповідає Валерій Миколайович. – Тоді ж народний депутат Віктор Король попросив Яценюка стати його помічником-консультантом. А згодом Арсеній Петрович став радником голови правління, заступником голови правління АППБ «Аваль». Завжди вирізнявся ввічливим ставленням до людей і скромною поведінкою. Донедавна мало хто знав, що Яценюк вільно володіє кількома іноземними мовами. У нього феноменальна пам’ять. По-дібного я ще у житті не зустрічав. Розповім один приклад.
Якось нам довелося купувати підприємство «Чернівцінафтопродукт». Треба було брати великі кредити, укладати складні угоди. Я попросив Яценюка взятися за цю справу. Гроші нам довіряв банк «Аваль». Його тодішній засновник Федір Шпиг набрав потужну команду юристів, економістів та фінансистів. І нам з Арсеном Петровичем довелося відстоювати свої позиції у центральному офісі банку «Аваль» у Києві.
Приїхали. Заходимо у залу переговорів. А там сидять одні світила юридичних та фінансових наук України і світу. Я навіть розгубився, коли дізнався, хто з нами вестиме справу. А Арсен Петрович навіть окулярами не повів. Він був упевнений у собі, у своїх знаннях. І це я невдовзі зміг побачити на власні очі й почути на власні вуха.
Коли сторони почали дебати, один із поважних юристів банку звернувся до Яценюка: «Юначе, а ви знаєте книгу автора (тут він назвав якусь книгу і її автора)?»
Арсен ствердно кивнув.
— А знаєте, що там на сторінці 123-й йдеться саме про подібну ситуацію? Другий абзац зверху говорить… (і він цитує книгу).
— Пане, — звернувся до юриста Арсен. – Ви процитували все вірно. Тільки ця цитата розміщена на сторінці 132, третій абзац знизу. І там дос-лівно говориться… (Арсен продовжив цитату юриста).
Усі замовкли. Поважний юрист підвівся з-за столу, вийшов з кімнати. Настала тиша. За якийсь час повернувся, тримаючи в руках книгу, яку відкрив на 132-й сторінці й уважно читав. Потім підійшов до Арсенія Петровича, міцно потиснув йому руку і прорік:
— Юначе, я вперше у житті зустрічаю людину з такою пам’яттю, як у вас. І кажу по-правді: з такими обізнаними у своїй справі людьми дуже приємно мати справу. Дякую вам.
Я здивувався, за що цей поважний у літах чоловік дякує молодому юристу, котрий тільки-но встав зі студентської лави. А це був професор, автор книги, про яку вони говорили, цитували.
Нам затвердили кредити. А Яценюка Арсенія Петровича взяли до праці у банк «Аваль».
Почалося сходження кар’єри видатного українського політика, фінансиста, банкіра, юриста Арсенія Яценюка.
Петро КОБЕВКО
peredplata
