Екологічна катастрофа. У Чернівцях з’ясовували причини облисіння дітей

Днями у Чернівцях в «Просторі Свободи» на Центральній площі, 4 відбулася проанонсована дискусія «Екологічна катастрофа 1988 року в Чернівцях – 30 років замовчування причин». 30 років таємниці, яка досі не розгадана. Чому?.. Поговорити вкотре про «чому?» на запрошення організаторів зібрались поважні люди міста, світила науки та медицини. Тема важка, як і біль тих, хто колись опинився в епіцентрі екологічного лиха – хімічне отруєння дітей (так звана чернівецька алопеція). І хоч пройшло три десятки літ, задавнена історія не покрилась пилюкою забуття ні в пам»яті тих, у кого за одну ніч сповзло на подушку волоссячко (а це були переважно діти), ні в пам»яті тих, хто не спав ночами, ризикував професійною репутацією, посадою, розбивався об стіну тодішніх партійно-кадебістських «заборон», «засекречень», «замовчувань».
 Під час обговорення в «Просторі Свободи» проблеми масового хімічного отруєння дітей у 1988 році між прибічниками полярних поглядів на проблему не було непримиримої боротьби версій за місце основної. Була енна спроба почутись, пролити світло – кожен своє. Бо версій, за які науковці, медики б’ються роками, – не одна. Про це інформує прес-служба Чернівецької обласної організації ВО “Свобода”.
 Нав’язану офіційну талієву версію всі ці роки категорично спростовує  начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи, завідувач кафедри судової медицини та медичного правознавства Буковинського державного медичного університету, професор, доктор медичних наук, Заслужений лікар України Віктор Бачинський. Він розповів, що до розслідування причин захворювання було залучено понад 200 спеціалістів – експертів МОЗ СРСР, 46 академічних і галузевих науково-дослідних установ. З»явилось понад 20 наукових припущень, але відтак висунули завершальну офіційну версію – «інтоксикація сполук талію, що виник в результаті невідомого викиду в повітря і воду в сполуках з іншими металами. За офіційними даними з 218 дітей, що були обстежені в Москві, цей діагноз підтвердився у 165 дітей. Однак, як виявляється, були й інші висновки. Не хто інший, як керівник урядової комісії, заступник міністра охорони здоров`я СРСР А. Баранов спочатку був переконаний, що причиною захворювання  є розлите військовими ракетне паливо… Після цих слів його терміново відкликали в Москву. Віктор Бачинський каже, що звідти до Чернівців Баранов  повернувся вже іншою людиною, з іншою версією.
 – У жовтні 1988 року комісія залучила до цієї роботи судмедекспертів. Ми взяли аналіз сечі у найбільш важких дітей з органічними ураженнями нервової системи. Дослідження робив покійний вже судмедексперт, токсиколог Романюк, який доповів, що у сухому залишку сечі перших п’яти дітей виявлено сліди гідрозину та його похідних. А це якраз і є ракетне паливо. Це пов’язано з військовими, влада  приховувала цей факт. Те, що це гідрозин, сумнівів немає, але довести неможливо – КДБ забрав речовий доказ. Гідрозин і більшість його похідних дуже токсичні, вони належать до першого класу небезпеки і спричиняють ураження центральної нервової системи, практично роз»їдають печінку та нирки. Накопичившись в організмі,  спричиняють загальну інтоксикацію, проявом якої може бути облисіння, що й простежувалося у клініці постраждалих дітей. Після цього висновку мене ледь не вигнали з роботи, від звільнення захистив головний судмедексперт МОЗ Шупик та тодішній начальник облздороввідділу Пенішкевич, – розповів судмедексперт Віктор Бачинський.
    Спростовують факт отруєння талієм й інші учасники дискусії – колишні співробітники Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства Академії наук України – завідувач лабораторіії Василь Фотій та вчений секретар Василь Бойчук.
– Щойно захворіли перші діти у Чернівцях, ми почали шукати причину. Робили  спектральний аналіз: досліджували листя, грунти, особливо у тих місцях, де було вогнище захворювання. А відтак виникла талієва версія, яку нам «спустили» «зверху» і ми розуміли, що за цим стоять серйозні люди, хоч з МОЗ Москви надходили результати досліджень зразків крові, волосся, сечі хворих дітей і у висновках було написано: талію немає, – розповідали колишні співробітники Інституту проблем матеріалознавства.
 До пошуків причини облисіння дітей долучались люди, які не входили до складу комісії, однак як справжні громадяни і патріоти свого міста робили все можливе, щоб допомогти розгадати таємницю. Відомий на Буковині громадський діяч, кандидат психологічних наук Богдан Леко розповів, що як тільки почали лисіти діти, він самостійно відібрав зразки волосся, нігтів у дітей і відправив  у Торонто, де проживали його родичі. Там їх передали для дослідження в університет і невдовзі Леко отримав відповідь.
– Я звернувся до фахівців з одним проханням: знайдіть мені талій. Однак звідти мені відповіли: талію у зразках немає. Ось у мене в руках ця відповідь, – продемонстрував Богдан Аркадійович свій доказ.
 Однак у зовсім іншій – протилежній версії – переконаний колишній військовий токсиколог, полковник медичної служби, а нині – директор музею БДМУ Володимир Білоус, який вважає, що масове захворювання і облисіння дітей у Чернівцях спричинив талій.
– Перші випадки повного облисіння дітей зафіксовано у серпні, далі ця цифра зростала. Люди розповідали про галюцинації та страшні сни у дітей. У всіх актах комісії вказано, що був викид сполук талію в атмосферу, який подекуди втричі перевищував норму, але керівник комісії з Москви висновок  про талій не підписав. Звідки у Чернівцях і на його околицях взявся талій? У нашому місті, як відомо, постійно були діючі антропогенні джерела забруднення цією речовиною, до яких віднесено підприємства колишнього військово-промислового комплексу СРСР «Кварц», «Гравітон», «Граніт», «Вимірювач», «Фотон». Крім талію, ці підприємства викидали в навколишнє середовище інші токсичні мікроелементи, з яких кадмій, бор, свинець, алюміній здатні посилювати токсичність талію. А на заводі «Кварц» в липні 1988 року сталась аварійна ситуація на одній з установок по вирощуванню монокристалів талію… Чи могло спричинити це масове отруєння населення? Так! Наслідки забруднення навколишнього середовища, які призвели до хімічного отруєння, – катастрофічні: при отруєннях талієм смерть найчастіше настає від інфаркту міокарда або інсульту. У 1988 р смертність в Чернівцях від цих хвороб збільшилася в 4,5 рази. Смертність дорослих від психічних і ендокринних розладів зросла майже в три рази,  у дітей  віком 2-6 років – вчетверо. У звітах цю проблему обійшли, – констатує факти автор кількох книжок-досліджень про чернівецьку хворобу Володимир Білоус.
 Версію причини Чернівецької хімічної хвороби через забруднення Чернівців важкими металами та значною концентрацією талію поділяє відомий на Буковині громадський діяч Леонтій Сандуляк, з яким зв»язались телефонічно під час обговорення теми.
 – Це було отруєння комплексом солей важких металів, серед яких домінував талій, – визначився з висновком про чернівецьку трагедію керівник організації  (1988 р) «Зелений рух Буковини», колишній викладач, професор Чернівецького держуніверситету Леонтій Сандуляк, який долучився до дискусії в «Просторі Свободи».
Талій чи гідрозин?  Військові заводи – забруднювачі екології чи «ракетна версія»? Таємниця, не розгадана досі. Однак, як сказав професор, доктор медичних наук Василь Чебан, з пережитого у 1988 році ми маємо взяти урок, бути пильними, особливо зараз, під час війни з Росією, «яка веде гібридну війну і застосовує всі методи хімічного, лазерного, психологічного впливу на людей, під час якого вони не так ведуть себе, не так мислять, не так думають».
 Цю ж думку озвучила і модератор дискусії про чернівецьку трагедію – громадський діяч, доктор історичних наук Марія Мандрик – Мельничук, зазначивши, що спілкування на цю тему ніколи не може бути багато, адже Чернівці тривалий час жили в умовах екологічної катастрофи.
– Було страшно, коли з міста вивозили всіх дітей, від токсичної дії невідомої отрути вулицями бродили облисілі бездомні собаки і коти, з частково втраченими пір’ям літали птахи…. Щоб цього не повторилось, потрібно й далі шукати істину, – наголошує пані Марія.
  Висновок такий: 30 років тому Чернівці стали епіцентром хімічного ураження. Чернівецьке отруєння сколихнуло тоді багатьох – під час хімічної хвороби у Чернівці з усіх кінців колишньої совєцької імперії один за одним прилітали і відлітали літаки, забирали зразки волосся, нігтів, сечі хворих дітей… Однак одні приїжджали сюди, аби знайти справжню причину чернівецької біди, інші  – щоб приховати її.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.