Так обмовився голова Шевченківської районної ради Михайло Пазюк на зборах депутатів. Це, напевне, сталося за Фройдом. Голова так врісся у крісло голови, що ні він, ні жителі району іншої людини не бачать на цій посаді. Уже ціле покоління виросло, навчилося і у світ широкий пішло за часи правління Пазюка.
Отож, мабуть, це і не обмовка, а він так насправді думає і діє. Звикся зі своєю непорушністю від епохи комунізму і до нашого часу.
А сказав це голова на зборах депутатів райради. Ті, взагалі-то, вимагали проведення позачергової сесії. Просили голову її скликати. Він не погодився, тому збирали підписи. Але не добрали двох голосів, аби сесію провести. Пан Михайло, як виглядало, був задоволений тим, що сесія не відбудеться. Бо депутати від «Фронту Змін», ВО «Свобода» і уламку ВО «Бать-ківщина» мали намір винести на неї одне питання: звернення до президента України, аби він відпустив на волю Юлію Тимошенко, в’язнів-членів ВО «Свобода» й усіх інших опозиціонерів, політичних в’язнів. Було на сесії 17 фронтовиків з 20 (троє мали дуже поважні причини), 5 бютівців з 15 (інші вже давно продали Юлю Тимошенко, як і їхній поводир Петро Гасюк), один свободівець з двох і один комуніст.
Депутати Хобзей, Ткаченко, Виноградова та інші говорили про політичні репресії в Україні й про тиск на опозиціонерів у Чернівецькій області. Хобзей звернувся до голови Пазюка з питанням, чому на сесію не прийшли члени фракції ВО «Батьківщина». Адже сьогодні катують лідера їхньої політичної сили. Завтра вчинять голодомор в Україні. За логікою, Пазюк і його однопартійці повинні були б першими стати на захист Юлії Тимошенко. А виходить навпаки: фронтовики і свободівці рятують бютівського лідера, а самі бютівські депутати на чолі з головою прислуговуються регіоналам. Депутат обласної ради від ВО «Свобода» Назар Горук попросив Пазюка визначитися у своїх політичних уподобаннях і діях. На це одержав відповідь: «Я визначився вже тоді, коли Назар пішки попід стіл бігав”. Далі розповів про свою родину, яку репресували ще у 40-х роках. Ліпше б він цього не говорив. Бо надалі шукав причин для того, щоб не підписувати звернення на захист репресованих політв’язнів та Юлії Тимошенко. Говорив, що звернення, згідно із законом, не було за 20 днів оприлюднене, що звідти потрібно вилучати будь-які натяки на політичні репресії. І, взагалі, треба займатися господаркою, підготовкою до зими, а не політикою. Це вже зачепило депутатів за живе. І вони пообіцяли Пазюку гарячу осінь. На наступній сесії буде ставитися питання про довіру голові. А обласна організація ВО «Батьківщина» розгляне доцільність перебування Михайла Пазюка у лавах цієї партії.
Догрався Пазюк. А казав: «Я завжди був, є і буду». Нікого вічного ми не мали. Навіть Лєніна, Брежнєва, не те що Пазюка.
Петро Кобевко
peredplata
