Після того, як перший заступник голови ОДА Георгій Галиць почав війну зі ЗМІ області, голова Папієв дав брифінг. Він розповів, що область має можливість зібрати рекордний валовий збір зерна.
І у них все добре.
А журналісти?.. Це непорозуміння якесь. Бо ніхто цих журналістів не підтримує. Навіть підприємці з опозиційного табору не висловили своєї підтримки. Це для Папієва трохи симптоматично. Тобто знаково. Він цим тішиться, як і тим, що Артема Семенюка обрали депутатом верховної ради України. Це також знаково. Бо обирали його за те, що влада у них. Коли влада буде у народу, то ті підприємці, які нині є знаковими для Папієва, у народу в ногах валятися будуть і прощення проситимуть.
Що поробиш?.. Нині час сірості. Час сірих людей. Час сірий ідей. Але він мине. Бо подібне ми вже бачили, і воно минуло.
Навіть недавно. За часів губернаторства Теофіла Бауера. Тоді виникла велика війна між владою і журналістами. Владі служили партії, підприємці, міліція, прокуратура, суди. Журналісти були з народом. Народ переміг.
Дивним є те, що у тій війні активну участь брали нинішні очільники області Георгій Галиць та Михайло Папієв. Останній був навіть незаконно звільнений Бауером з посади заступника голови ОДА. Він кілька років добивався поновлення на посаді. Його активно поливали брудом ЗМІ, підконтрольні Бауеру. Особливо старалася тоді клонова газета «Час-2000» (тепер її нема, але редактор і основа колективу працює у газеті «Свобода слова»). Папієв відчув на собі всі принади опозиційного життя та несправедливого паплюження у пресі. Чому не виніс уроків з цього? Невідомо.
Бо перше, що він зробив, коли повернувся до активної політики і на посаду, – це підпорядкував собі саме ту газету, яка йому за комір виливала цебри помиїв. Нині ці редактори разом зі своєю газетою роблять так, як і за Бауера. Тільки навпаки. Колись вони служили Теофілу Йозефовичу, тепер служать Михайлу Миколайовичу.
Змінив і папаху на будьо-нівку Георгій Галиць. Він також пройшов школу гарту за губернаторства Теофіла Бауера. На своїй шкурі відчув усі принади «свободи слова» того часу. Навіть брав участь в одному із судів з губернатором проти газети «Час».
Преса і журналісти виграли. Влада програла тоді, програє й тепер. Бо вона почала несправедливу війну зі ЗМІ.
Щоправда, від війни і її результатів не буде користі ні владі, ні пресі, ні буковинцям. Скористаються інші. Ті, хто сьогодні стоїть збоку, підливає оливи у багаття розбрату і хитро посміхається у жилетку. Коли обидві сторони будуть ослаблені, тоді вигульне отой третій: хитрий, підлий і цинічний. Це буде щось на зразок медведчуківського «Українського вибору», який нічого спільного не має з українством та його незаконно народженим «Рідним містом» на теренах Чернівців.
Папієв на довиборах до обласної ради взимку подібний удар уже отримав від «Рідного міста», коли висуванця губернатора ректора БДМУ Бойчука не обрали депутатом.
Тепер, у розпал боротьби влади з пресою з’явилися статті про великий розбрат у середовищі партії регіонів на Буковині. А Папієв — голова цієї партії. І навряд чи опозиції потрібні були ці конфлікти. Тим паче, що ВО «Батьківщина» та «Наша Україна» представлені у міськраді у негарному вигляді. З цього робимо висновок, що у Чернівцях з’явилася ще одна політична сила зі своїми «шкурними» (від прізвища Шкіра, – П.К.) претензіями на владу. І треба ж, аби саме в цей період різко позбулися посад кілька активних регіоналів. Зокрема, був вигнаний з міськради заступник директора Департаменту ЖКГ Кушнерик. Над заступником голови міста тов. Тимо-фійчуком вже утворився такий згусток політичних грозових хмар, що за ними чоловіка не видно. Він не може втриматися на посаді. Мусить іти. Сам секретар Михайлішин докладає усіх зусиль, аби втримати ситуацію під своїм контролем. Та йому це вже не вдається. А Василь Продан потихеньку дрейфує до «Рідного міста». А це голові ОДА вже зовсім не до вподоби. Бо доведеться перед Проданом звітувати, різних дозволів питати.
А самого Михайла Папієва ніхто уже ні про що не питає. Думка його іншим не цікава. І він не в змозі вплинути на подальші розклади політичних сил у міській раді. Услід за містом така ж доля чекає і область. Скоро Папієв залишиться один з Галицем і Бурлакою. І насамкінець вони також його покинуть.
Робити добру міну при поганій грі вже пізно. Михайло Миколайович не зумів (чи вже не зміг) навіть вийти з гідністю з тієї ситуації, в яку його недавно штовхнув перший заступник Георгій Галиць. Він був непереконливим, коли пояснював журналістам, що в області дуже демократична влада, яка з пресою має чудові стосунки. Після того, як на Буковині змінили керівників усіх правоохоронних, фіскальних органів та керівництво судів без погоджень з губернатором, Папієв перетворився у «короля Ліра буковинського штибу». Зараз він втрачає прихильність ЗМІ. І залишається сам на сам зі всім світом.
Сьогодні проти Папієва: правоохоронці, судді, міська рада, «Рідне місто», первинні регіонали, опозиційні партії, інтелігенція, преса…
З Папієвим: Бурлака, Галиць, Семенюк… і все.
Губернатор зробив останню спробу налаштувати проти ЗМІ підприємців. Він на брифінгу заявив, що жоден підприємець не підтримав журналістів у галицькому конфлікті з владою. І це для нього знаково, добре. Але ми знаємо, що жоден підприємець не зголосився привселюдно підтримати Галиця чи владу. Коли під губернатором крісло затріщить, ці підприємці швидко перекинуться до опозиції. Вони ж-бо це вміють робити. Недавно звідти до Папієва переходили. А сам конфлікт влади і преси невдячний і непотрібний. Від нього будуть великі втрати, будуть зміни. Влада не витримає. Це доведено часом і людьми.
Петро КОБЕВКО
peredplata
