Папієв і його розвалена команда на Буковині

Папієв і його розвалена команда на БуковиніПісля того, як газета «Час» натякнула про зняття Папієва, в області заметушилися різні люди. Ніби таргани на кухні, коли увімкнули світло. Сам Папієв одразу ж почав нер-вувати і виправдовуватися, що уже на 50 відсотків підтверджує: винний! А його придворні пищики (ті, що пишуть) вилили уже не один цебер помиїв на чисту голову і помисли редактора «Часу». Цим Папієв намагається перевести дискусію у площину «блогери проти журналістів» чи «журналісти проти журналістів». Але Папієв таки має конфлікт з «первинними» регіоналами. З тими, хто у ПР з її початків, хто пережив з партією і легкі, і важкі часи, хто не зламався, не розчарувався і не продався.

Ось як бачить конфлікт в області сам Петро Кобевко.

Сам Михайло Миколайович Папієв до ПР прийшов через Рух, СДПУ(о). І не надто дорожить ні партійними кадрами, ні самою партією, якою вже три роки керує на Буковині. Тому й не брав на посади регіоналів, а кращі місця віддавав тим, хто з ним прийшов ще з Руху (Галиць, Бурлака) чи з СДПУ(о) (Куцак, Гайничеру, Борець). Він не захистив своїх однопартійців від розправи Михайлішина-Продана у Чернівецькій міській раді. Через це позбулися посад регіонали Кушнірик, Ніконов та інші. Папієв досі не допоміг регіоналові Василеві Дутчаку стати секретарем Чернівецької міської ради. Подібне сталося з первинним регіоналом Олегом Унгуряном, головою Кіцманської РДА, який хотів зайняти посаду заступника голови ОДА. Папієв на неї після Бурлаки рекомендував Петра Реву. Через це, напевне, Унгурян і написав заяву на звільнення. У вину Папієву поставили також програш на довиборах до обласної ради у Чернівцях. Там виграв Білогорка з «Рідного міста» і програв регіонал, колишній есдек, ректор БДМУ Тарас Бойчук.

Підлив оливи у вогонь недовіри партійців до Папієва й інцидент з перевиборами голови облради. Там за кілька годин мінялися уподобання ке-рівників: то голова Гайничеру йшов у відставку, то потім відмовлявся від неї. А поряд з цим була спроба озвучити претендентом на посаду голови генерала міліції Миколу Харабару. Коли ж уся ця хитромудра операція розлізлася по швах, як мундир австрійського полоненого часів Першої світової війни, Папієв зробив вигляд, що він ні до чого не причетний.

Тоді фракція регіонів в обласній раді розділилася, як мінімум, на три частини.

Перша, найчисельніша – це первинні регіонали. Їх обурює те, що, окрім мандата, від влади нічого не отримали. А партії служили й служать вірою і правдою вже не один рік. Більше того, навіть у фракції їм жодних преференцій і посад не випало. Головою фракції регіо-налів є рухівець Георгій Галиць. Одним із спікерів — Матвій Куцак, колишній есдек.

Друга група має чітко виражену національну відмін-ність. До неї входять депутати румунської національності. Їх майже 10. І вони мають свої інтереси, які не зовсім задоволені. Вірніше, зовсім не задоволені. Зокрема, всім було зрозуміло, що на вибори до верховної ради за Новоселицьким виборчим округом йтиме депутат облради генеральний директор ТОВ «Роднічок» Іван Семенюк. Але в останній момент все переграли. Пішов фірташівський висуванець Геннадій Федоряк. Ні голова ОДА Папієв, ні обласна організація партії регіонів не заперечила олігарху Фірташу. І легко віддала виграшний округ. Хто таке пробачить? Тим паче, що ця група обласних депутатів може керуватися і спрямовуватися на дію з Банченського монастиря і особисто Михайлом Жаром. Тому вона стає зараз повністю самостійною і впливовою. Це засвід-чила ситуація з потугами переобрати голову обласної ради Михайла Гайничеру. Кажуть, що за кілька годин до початку сесії, на якій мало відбуватися голосування з питання переобрання голови, Михайло Жар «відмінив» цю процедуру і Гайничеру залишився на посаді.

Тоді ж Папієв втратив ще одного свого прихильника — Миколу Харабару, якому, кажуть, пообіцяв місце голови. І обіцянки не виконав.

Папієву нагадують і те, що він до обласної ради через партію регіонів завів 22 депутатів, котрі на час балотування були або безпартійними, або членами інших партій. Досі первинні регіонали не довіряють тим, хто одержав мандат депутата завдяки їхній праці і їхній партії.

Третя, найменш чисельна група у фракції регіоналів складається з депутатів – вторинних регіоналів. Це ті, хто недавно вступив до лав ПР, розраховуючи одержати ту чи іншу посаду. Зокрема, Георгій Галиць, Михайло Папієв, Михайло Бауер, Матвій Куцак. І все. Але, незважаючи на малу чисельність цієї групи, вона має вагу завдяки своїм посадам.

Наприклад, Папієв – голова ОДА. Галиць – перший заступник голови ОДА, голова фракції партії регіонів в обласній раді. Михайло Бауер — директор департаменту освіти і науки, молоді і спорту ОДА, Матвій Куцак – високопоставлений партійний функціонер.

Звісно, такої несправедливості не змогли стерпіти два екс-нардепи Микола Романюк та Ігор Шкіра. Вони раніше стояли біля витоків створення ПР на Буковині. Романюка саме Папієв позбавив керівної булави голови партії тут. Тому відверто обурюються такими діями голови ОДА і голови обласної організації ПР. Навколо них гуртуються первинні регіонали. Почалися розмови про скликання позачергової конференції задля розгляду питання про зняття голови Папієва. Таку позицію підтримує Іван Попеску, котрий має зуб на Михайла Миколайовича за спробу зняття Гайничеру. І, насамкінець, акордеоніст-буковинець Яків Піневич Табачнік, який через папієвську газету неодноразово вчив буковинців жити, тепер вчить самого губернатора. Недавно він каменя на камені не залишив від Папієва, де розпинав його за знищення футбольної команди «Буковина». Коли це роблять герої папієвських газет, це вже очевидно свідчить про те, що щось недобре твориться на Буковині.

Таким чином губернатор залишився сам на сам зі всіма проблемами Буковини. Зараз первинні регіонали, вибравши найуразливіше місце Папiєва, боляче по ньому б’ють. Це партія і проблеми партійного життя. З іншого боку Папієва залишають його ставленики. На Буковині завжди так велося, що владу любили і їй служили тільки тоді, коли вона сильна. Якщо влада дає слабинку, то ті, хто найкраще їй служив, першими кидають сушеними гімняками їй у спину. Ситуація з Теофілом Баурером є тому підтвердженням. А Папієв на свою голову набрав на службу собі тих же і різних унгурянів, баглеїв, бурлаків та подібних. І вже почав отримувати від них удари.

А за цей час в нашу область прийшли нові керівники силових структур. В основному — вихідці зі східної України та Донбасу. Упродовж року змінені голова управління служби безпеки України, начальник міліції, податкової (тепер ця служба називається управлінням Міністерства доходів і зборів), і, насамкінець, прокурор. Вони не є людьми Папієва.

Коли я говорив про проблеми Папiєва, голови обкому ПР, то нібито його захисники нібито його захищали і здійснювали на мене різні нападки у ЗМІ та в Інтернеті. І у той же час почали писати, що на місце Папієва, не голови партії, а вже голови ОДА, мітять або Тімарцев з Міністерства доходів і зборів, або Лєкарь, заступник міністра внутрішніх справ України, або Матіос – генерал СБУ, брат народної депутатки від УДАРу Марії Матіос. Ті, на кого опирався Папієв, уже починають здавати його. Це і є підтвердженням гнилої буковинської політики та гнилої команди, яка уподібнюється шакалам біля пораненого тигра. У будь-який момент вони можуть кинутися на нього, аби сподобатися іншому наступнику і служити сильнішому.

Та хоч Папієв і має кілька політичних ран, але він ще живий і поки ще є головою і партії регіонів на Буковині, і обласної державної адміністрації.

Петро КОБЕВКО

Світлина БУКІНФО

peredplata