Мабуть, ніколи ще у Будинку з левами не було так затишно, як нині. Під вікнами витає запах дров, біля бочок охоронці з народної самооборони, гріючись, розповідають історії з життя. При вході усміхнені хлопці відчиняють перед відвідувачами двері та бажають гарного дня.
Активісти, котрі забезпечують та організовують роботу Народної Ради, живуть однією великою сім’єю. У Будинку з левами для них є все необхідне – кухня, медпункт, інформаційний центр і навіть маленька кінозала, де усі охочі можуть подивитися новини, відеоролики та документальні фільми про український Євромайдан. Час від часу тут вмикають записи революційних пісень, які підхоплюють і співають усі присутні.
В окремому кабінеті обладнано медпункт. З дев’ятої ранку тут чергує лікар, у якого є все необхідне для надання першої медичної допомоги, і навіть більше. Медикаменти приносять небайдужі люди, а також власники аптек.
Черговий сьогодні лікар пан Валентин розповідає, що до медпункту звертаються переважно зі скаргами на високий тиск, головний біль та застуду. А вчора за медичною допомогою звернулась дівчина із… різаною раною!
— На кухні порізала палець ножем, — жартує пан Валентин.
Є у медпункті й професійний масажист – пан Володимир. Він розминає охоронцям Ради плечі та за допомогою акупунктурного масажу знімає головний біль.
А ось на кухню стороннім – зась. Сюди пропускають лише кухарів у спеціальному одязі. Стерильність – понад усе. Тут готують переважно бутерброди – з маслом, сиром та ковбасою, розливають чай. У пункті прийому харчів розповідають, що чернівчани приносять для потреб кухні хліб, паштети, ковбаси, сири.
У холі на першому поверсі також чергують хлопці із самооборони. Біля них напоготові складені каски та противогази. Там же, при вході, розміщена скринька для пожертв на Майдан.
Поряд із загонами самооборони на всіх поверхах Будинку з левами чергують міліціонери. Вони кажуть, що конфліктів з активістами у них не виникає, усі поводяться чемно, пригощають бутербродами та чаєм. Нема і нарікань на ті чи інші незручності працівників обладміністрації та облради. Усі мають вільний доступ до своїх кабінетів, ніхто не перешкоджає їм виконувати свої обов’язки.
За такої великої кількості постійних «мешканців» Будинку з левами вражають чистота та порядок у коридорах, кабінетах та під стінами будинку. Одразу видно – цивілізація.
Ось так, допоки в серці Україні Києві гримить і вирує революція, активісти у Будинку з левами у Чернівцях розбудовують свою маленьку демократичну Буковину.
Діонісія КЕРНИЧНА
peredplata
