На 202 окрузі після завершення реєстрації, до останнього часу зберігається інтрига! Чи зможуть домовитись три газди з Киселева і Борівців? Але коли не домовляться два Філіпчуки і Фіщук то почне діяти план-стратегія Папієва зразка 2012 року.
Дотримуючись джентельменських домовленостей і застережень Юри Луценка «не мочити один одного», спробуємого зпрогнозувати шанси на перемогу трьох основних політичних гравців округу.
З точки зору здорового глузду та буковинського патріотизму, ідеальним би був варіант, коли дупутатом від цього округу став Василь Філіпчук. Враховуючи те, що Україна нещодавно взяла курс на євроінтеграцію, а Василь Філіпчук до цього приклався чи ненайбільше з буковинців, шанси його мали б бути найбільші. Він знає що має робити в Парламенті, його знають і поважають у Європі
Іван Рибак один з небагатьох в сьогоднішній адміністрації знає що таке виконавча влада, має досвід роботи в міністерстві, випускник Академії державного управління при Президентові України. Його основний недолік той, що рідко де більше року вдавалось працювати на державній службі. І декілька місяців роботи в облдержадміністрації є недостатнім щоб завоювати довіру буковинців представляти їх в Парламенті. Але не може бути поясненням чому в такому ганебному стані дороги на окрузі де балотується Іван Петрович. До прикладу, Вашківчани вже ледве терплять, лише Перч стримує. Можна спробувати говорити про відсутність коштів, мовляв міністр Бурбак не дав, а Фищук не посприяв. Але чому знайшлися кошти асфальтувати Глибоку, мільйони на Хотин і Заставну? Щось не те в нашому краї твориться. Про складні стосунки між головою ОДА і його заступником не говорив лиш лінивий, що цікавиться обласною політикою. Цього тижня чи ненайголовнішою сенсацією в краї стало написання Романом Ванзуряком заяви про відставку. І це за тиждень до виборів. Про що це свідчить. З одного боку, Роман Степанович проявив свою порядність і не повівся на тиск, що чинився на нього з усіх сторін. Вважав за краще бути поза брудною грою, що ведеться всупереч проханню Луценка в гірших традиціях 2005, 2007 і 2010 років. Іншою причиною відставки може бути неминучість післявиборчих розбірок, що неодмінно будуть. Бо і президентська і прем`єрська політична сила поставили перед собою завдання виграти максимальну кількість округів – по чотири. І якщо в Чернівцях все менш-більш зрозуміло, Федорук знову виграє, то в трьох інших боротьба буде дуже напруженю і цілком може бути така ситуація, що президентська політсила залишиться без мажоритарного депутата в краї. Зробивши незвичний, для місцевого політикум, крок Роман Степанович, на мою думку, проявив не лише інстинкт самозбкреження, а і політичну мудрість.
Отже ця відставка дуже невигідна для Івана Рибака. В останній тиждень і за дороги і за невирішені нші проблеми краю, та і за кадрові прорахунки треба відповідати самому, а мав би Ванзуряк. І треба знати нашого брата чиновника, який відчув, що процес пішов за принципом «все побежалі і я побежал» і тепер Івана Петровича можна і не послухати, а подекули просто проігнорувати.
Щодо іншого кіцмачанина Фіщука, то його підвела чи то надмірна порядність чи недалекоглядність. На попередніх виборах йому досить було того, що він «Йшов від Юлі». А на сьогодні як не крути, а Юлю він здав. Особливо це виглядає цинічно після «щирого Яценюкового Ю-л-я-я-я» на Майдані в лютому 2014 року. Але навіть при несприятливих для нього умовах Фіщук не зробив нічого такого, щоб втратити більше половини своїх прихильників в порівнянні з 2012 роком. Про його особисту неприязнь да Івана Петровича змогли пересвідчитись всі хто слідкує за місцевими інформаційними новинами. Чого лиле не дізнався Рибак про себе з уст Олександра Георгійовича? А про те, що Фіщук помітно нервує свідчать неодноразові наїзди на нового керівника структурного підрозділу де він раніше працював. Чи не хоче туди назад після виборів? При цьому забуваючи, про те що десять років, на посаді голови райдержадміністрації, за його вказівками відкручували номери з автобусів помаранчевих активістів, пізніше він вперто не помічав значних неплатежів з Калинівського ринку на посаді головного податківця краю. За результатами перевірки контрольно-ревізійного управління Чернівецької області лише за паркування транспортних засобів «Калинка» не сплачувала і десятої частини належного, до бюджету міста. А сьогодні люструє своїх наступників, забуваючи при цьому яких політичними силами кидало його життя ще декільна років тому.
На користь Рибака серйозно може спрацювати «синдром Манчуленка 2002 року». Тоді чоловіку досить було стати до фотографії з Ющенком і ти вже депутат. В цьому окрузі дуже великий кредит довіри до Президента Порошенка і невеликий до Гриценка-Малярчука. Як казав на то галицький класик з іншого приводу «і нема на то ради». На користь Філіпчука – серйозна підтримка відомих і авторитетних політиків держави, його постійна присутність на центральних рейтингових телеканалах. Для надмірно політично активних виборців Кіцманського і Вижницького районів це значить дуже багато. Але саме для її нейтралізації там так багато сьогодні кандидатів. Щоб задурити виборця плакатами, іменами, а часто і прямим мідкупом.
Тому і не зрозуміло до останнього дня хто переможе. Технологія чи державна мудрість і патріотизм. Чи ж у той час, як двоє б’ються на Кіцманщині та Вижниччині, переможе третій?. Буде шкода, якщо виборця патріотичного краю буде представляти людина, яку не помітять у Верховній Раді. Бордюри там вже помалювали, плиточку біля Майдану поклали, тепер треба закони приймати. Треба нарешті привести Украї\\ну в Європу і обрати тих хто це може зробити. Інакше новий Майдан дуже легко перетворить плиточку на камінь, який закидає новий парламент. Якщо там далі будуть політики і політикани, а не державники.
Борис Баглей
peredplata
