Зростає міжнародна ізоляція Росії. Її спричинила безумна політика Путіна, спрямована на повернення його країни в далеке минуле. Задля імперських фантазій \”лідера нації\” Росія зруйнувала післявоєнну систему міжнародних відносин, покликану попереджувати спалах нової світової війни. Кремль оскаженів, розв\’язуючи бойові дії проти сусідньої країни, де раніше до росіян більшість населення ставилася набагато краще, ніж в інших країнах-сусідках. Така безумна політика загрожує всьому світові, і повсюдно починають розуміти: оскаженілих необхідно ізолювати.
Санкції підсилюються
Американські сенатори і конгресмени нарешті вирішили надати Україні дієву допомогу, у тому числі й сучасною зброєю. Одночасно вони запроваджують нові санкції проти агресора. Світ боїться зростання масштабів бойових дій на Донбасі: від скажених можна очікувати чого завгодно. Особливо якщо ті мають ядерну зброю й відкрито погрожують її застосувати. Проте недарма колись було сказано, що \”війна є продовженням політики іншими засобами\”. Перемоги у війнах досягаються не лише силою зброї на полі бої, але й застосуванням інших механізмів примусу.
Нині Захід спрямовує проти Росії економічні механізми. Росіянам відрізають можливості отримувати фінансові кредити за рубежем, закривають шлях до сучасних технологій, обмежують поїздки багатьох російських громадян на Захід. А найболючіший удар завдано по російському експорту. Завдяки скоординованим діям провідних держав Заходу та нафтовидобувників Близького Сходу значно знижено світову ціну на нафту. Відтак російський бюджет, що базується на експорті \”чорного золота\”, зазнав величезних втрат. Грошей на воєнні авантюри залишається все менше. Їх вже не вистачає і на соціальні програми, що неминуче призведе до зростання соціальної напруги у російському суспільстві.
Чим більше невдоволених у самій Росії, тим важче Путіну нав\’язувати свої хворобливі фантазії російському суспільству. Він вдається до дій, які не мають раціонального пояснення: зокрема, у відповідь на західні санкції Кремль увів цілий пакет своїх санкцій проти розвинутих держав. Росія залежна від імпорту продовольства із західних країн. Нині вона не вигадала нічого кращого, ніж помітно скоротити закупівлю продуктів на Заході, чим створила дефіцит якісних харчів у себе в країні. Та й ціни на їжу стрибнули так, що мільйони людей відчули це на власних гаманцях. Невдоволення зростає, влада мусить шукати засоби для його переключення на інші об\’єкти. Поки що чимало росіян бачить головного ворога у \”бендерівцях-правосеках, кривавій київській хунті\” та у \”піндосах\” і \”Гейропі\”, яким \”продалися укро-нацики\”.
Втім, поступово ці словесні штампи втрачатимуть ефективність. Народу треба запропонувати хоч якусь програму побудови привабливого майбутнього, щоб згуртувати його навколо влади. А замість майбутнього путінська кліка пропонує лише повернення у минуле.
Назад, у середньовіччя!
Ідеалом для нинішнього російської влади є \”могутня і красива Російська імперія\”, а також \”Радянський Союз – переможець\” сталінських часів. Світ рухається вперед, а путінська Росія рачкує у архаїку. Риторика російських політиків базується на старих поглядах, давно вже відкинутих світовою практикою. Російський президент недавно заявив про \”сакральність Криму\” для росіян. У чому ж полягає ця \”сакральність\”, тобто \”освяченість\”? Як пояснив Путін, саме у кримському місті Корсуні київський князь Володимир прийняв хрещення від грецьких священиків. При чому тут Росія, можуть спитати люди, які хоч трохи розбираються в історії?
Князь київський Вольдемар походив зі скандинавської династії, був онуком Інгвара і Хельги. Слов\’янізовані імена Ігор, Ольга і Володимир звичні нам, а не тогочасним варягам, яких запросили наші предки на київський престол. У 989 році князь захопив грецьке місто Херсонес, котре слов\’яни називали Корсунем, де й прийняв хрещення, щоб породичатися з правлячою у Візантії династією. Де ж тут Росія, нинішньої столиці якої у той час навіть не існувало в проекті?
Путінські слова про \”сакральність\” викликали подив у світі. Німецькі політики відреагували на них, перерахувавши народи, які у різні часи жили в Криму й можуть претендувати на нього з точки зору архаїчного \”історичного права\”. Москва образилася: чому у тому списку немає росіян? Берлін відповів, що під час приєднання Криму до Російської імперії у 1783 році росіяни на півострові не проживали. А лідер кримських татар Мустафа Джемілєв посміявся з путінської казки по-іншому. Він сказав, що кримські татари можуть оголосити Москву сакральною для себе. Адже коли кримський хан Девлєт-Гірей у 1571 році захопив Москву і спалив більшу частину міста, він повісив у російський столиці свій батіг для нагадування москвичам про те, що є й сильніші за них…
Сучасний світ давно відмовився від вкрай застарілого \”історичного права\”. Різні події відбувалися у минулому, і кожен може знайти в історії лише те, що влаштовує його. Якщо визнати справедливою логіку Путіна, то німці можуть оголосити сакральним для себе… Париж! Саме там у великій дзеркальній залі Версальського плацу 18 січня 1871 року було проголошено створення єдиної Німецької імперії, Другого рейху. А попередньо прусські війська захопили французьку столицю. Як колись київський князь захопив грецький Херсонес у Криму.
Імперська політика Путіна руйнує основи сучасного світу, повертає його до темних часів середньовіччя. До того ж, в Росії поширюється мракобісся, яке підтримується найвідсталішою частиною православних ієрархів. Під їх тиском прийняте визначення, яким росіянином можна визнавати лише етнічного \”русского\” і обов\’язково вірного Російської православної церкви Московського патріархату. Це означає повне ігнорування зафіксованої у конституції РФ свободи совісті.
У нинішній Росії все більше говориться про \”духовниє скрєпи\”, до числа яких вже хочуть зарахувати кріпацтво. Авторитарний режим прагне остаточно поневолити своїх підданих, а кріпацтво надається до цього ідеально. На очах сучасного покоління найбільша за територією держава світу повертається у далеке минуле і намагається тягти за собою сусідні держави й народи.
Геть сказилися, – говорять сусіди, спостерігаючи за безумним шабашем московської верхівки. А скажені можуть наробити великих бід, тому їх треба ізолювати. От і запроваджуються санкції проти кремлівського керівництва, щоб небезпечна хвороба не поширювалася далі. Ізоляція неминуче веде до цілковитої деградації, тому мисляча частина російського суспільства мусить докласти чималих зусиль, аби повернути свою країну в єдиний світовий простір. Небезпека розпаду нависає над Росією, і безумна політика Кремля лише прискорює цей процес.
peredplata
