Росія з помпою відзначає річницю путінського злочину – викрадення Криму в України, послабленої боротьбою з корумпованим режимом Януковича. Коли хтось краде речі у поранених на полі бою, його називають мародером. Тут у ролі мародера опинилася ціла країна, яка нині влаштовує урочисті концерти та бенкети, радіючи власній підлості й підступності.
Московське \”Задзеркалля\”
Світ із жахом дивиться на Росію, де повністю змінено систему головних цінностей: злочини оголошені доброчесністю, брехню поставлено вище правди, а влада зневажає міжнародне право. До річниці захоплення Криму московське телебачення продемонструвало пропагандистський фільм, в якому Путін відкрито визнав, що цей злочин було сплановано у Кремлі й українській півострів окупували російські військовослужбовці. А всі попередні розмови про \”волю народу Криму повернутися до складу Росії\” були свідомою брехнею.
Слів Путіна цілком достатньо для того, щоб визнати РФ державою-агресором і позбавити її членства в ООН, а російського президента відправити до Міжнародного трибуналу. Втім, старий чекіст цинічно розраховує, що зможе шантажувати цивілізований світ ядерною зброєю і паралізувати його волю. Весь попередній досвід спілкування Путіна з лідерами Заходу підтверджує таке припущення. Недарма російський президент у пропагандистському фільму відверто пригрозив заявою про те, що під час захоплення Криму було приведено у повну бойову готовність російські ядерні сили. Людство побачило: цей політик готовий кинути світ в атомне пекло для задоволення власних амбіцій. А вони спрямовані на захоплення все нових і нових територій з тим, щоб розчиняти у \”російському морі\” цілі народи, знищуючи їхні мови і культури.
Останніми тижнями на Донбас підтягають нові російські військові частини з технікою. Слід сподіватися активізації бойових дій. А західних політиків Путін фактично попереджає – якщо вони надаватимуть Україні дієву допомогу, Росія готова воювати і з НАТО.
\”Мародери чужого минулого\”
Кремль краде не лише чужі землі, він традиційно привласнює й чужу історію. Талановитий філософ і публіцист, наш земляк Валентин Ткач недавно влучно назвав кремлівських господарів \”мародерами чужого минулого\”. Можна писати товсті книжки про подробиці подібного привласнення. Але найактуальнішою нині виглядає спроба Москви приписати виключно собі перемогу у Другій світовій війні. Адже у травні виповнюється 70 років з моменту капітуляції гітлерівської Німеччини, і Путін планував перетворити свою столицю на світовий центр святкувань цієї річниці. На Красній площі відбудеться великий військовий парад, а для участі в урочистостях запрошені лідери багатьох країн.
Їхня присутність дуже потрібна Путіну, тому що може бути використана для своєрідного \”освячення\” нинішньої агресивної політики Росії. Мовляв, разом з іншими країнами Антигітлерівської коаліції у 1945 р. росіяни розбили німецьких фашистів, а нині розіб\’ють \”київську фашистську хунту\” зі згоди провідних держав світу. Проте підлий план не спрацював: один за одним іноземні політики відмовляються від участі у явно пропагандистському дійстві в Москві.
Путін вже заявляв, що гітлерівську Німеччину перемогли росіяни, і це вони могли б зробити без допомоги інших народів. Таке не забувається. Російський народ у війні втратив найбільше своїх представників, але якщо взяти відсоткове співвідношення загиблих до всього населення республіки, то найбільші втрати все ж понесла УССР, а не РСФСР. Сталінські маршали-м\’ясники людську кров проливали неміряно, і пишатися нині кількістю загиблих можуть лише такі, як Путін. Інші ж тихо схиляють голови над пам\’яттю багатомільйонних жертв найстрашнішої війни в історії.
Ця пам\’ять належить всьому людству, і приватизувати її лише одній державі не вдасться. Нацизм був переможений на полі бою силами багатьох народів, багатьох держав. Проте, на жаль, його ідеї сталіністи принесли додому як трофей, і у путінській Росії неонацизм пустив глибоке коріння. \”Мародери чужого минулого\” хочуть привласнити собі колишні перемоги. Але майбутні перемоги цивілізація одержить над ними. Фінал бенкету мародерів обіцяє бути сумним для них самих Вкрадене доведеться повертати, а за власні злочини нести відповідальність.
Ігор Буркут, політолог.
peredplata
