Політрада Всеукраїнського об’єднання «Свобода», розглянувши кризову
ситуацію всередині опозиційних сил, що виникла внаслідок голосування
парламентської опозиції спільно з Партією регіонів та її сателітами за
Закон України «Про вибори народних депутатів України», заявляє:
У серпні 2011 року «Свобода» разом з іншими партіями, які задекларували
свою опозиційність режиму Януковича, підписала заяву про створення Комітету
опору диктатурі (КОД), вимагаючи* *від влади *«негайно звільнити усіх
політичних в’язнів, відновити відкриті судові розгляди та повернути судову
систему України у правове русло, а не використовувати її як засіб розправи
над опонентами владного режиму».*
Принциповими засадами роботи КОДу та запорукою майбутньої перемоги стали
відмова опозиційних сил від будь-якої співпраці з режимом Януковича та
активне протистояння всіма можливими засобами встановленню диктатури. 17
листопада 2011 року парламентська опозиція ці засади проігнорувала і пішла
на таємну взаємовигідну сепаратну угоду з владою, проголосувавши спільно з
нею за косметично змінений владний проект закону про вибори.
Ці односторонні дії парламентської опозиції породили кризу в опозиційному
таборі і поставили під сумнів сенс існування КОДу в нинішньому форматі.
Хіба можна бути впевненими у діях парламентських партнерів по КОДу, коли
вони в один момент, без жодного погодження з іншими учасниками КОДу,
кардинально змінюють погоджену позицію щодо принципових питань? Нагадаємо,
спільна позиція щодо Закону «Про вибори народних депутатів України», яку
було погоджено на засіданнях КОДу, полягала в наступному: по-перше, якщо
неможливо домогтися відкритих списків, опозиція домовилася обстоювати
збереження старого закону, за яким відбувалися вибори у 2006 та 2007 рр.;
по-друге, депутати від опозиції зобов’язані були відкликати усі свої
законопроекти про вибори; по-третє, жоден депутат від опозиції взагалі не
мав брати участі у пленарному засіданні, на якому розглядатиметься
законопроект про вибори, поданий владою (аби жодним чином його не
легітимізувати).
Під час змовницького голосування за проект закону про вибори спрацювала
кругова порука, мета якої очевидна – втриматися в кріслах: Януковичу – в
президентському, а нардепам – у парламентських. Це засвідчило смерть
парламентської опозиції після тривалої коми, в яку вона впала внаслідок
масового «тушкування» нардепів із фракції «Наша Україна – Народна
Самооборона» та Блоку Юлії Тимошенко.
Обмін задекларованих принципів діяльності КОДу на ілюзорний виграш у
кількох процедурних моментах не може бути виправданням сепаратної змови
«Батьківщини» і «Фронту Змін» з Партією регіонів та її сателітами.
По-перше, цим змовницьким голосуванням парламентська опозиція дала мовчазну
згоду на продовження перебування в ув’язненні очільниці «Батьківщини» Юлії
Тимошенко, що засвідчує аморальність кожного опозиціонера, який
проголосував за закон про вибори. Усі радикальні заяви щодо бойкоту виборів
у разі продовження перебування у тюрмі лідера парламентської опозиції
виявилися пустопорожньою балаканиною.
По-друге, парламентська опозиція, змовившись з Партією регіонів за спинами
партнерів по опозиції, радикально відступила від задекларованих принципів
діяльності КОДу, що підірвало до неї довіру з боку партій-учасників КОДу.
По-третє, парламентська опозиція стала співвідповідальною з Партією
регіонів за майбутні фальсифікації парламентських виборів 2012 року і
сьогодні, на жаль, виступає адвокатом майбутніх фальсифікаторів.
Проте, наступ диктатури продовжується, тому ідея системного опору диктатурі
залишається ключовою для українських політичних реалій. В найближчому
майбутньому Україну чекають доленосні виклики, які становитимуть загрозу
для існування української Нації. Поворотним пунктом для України може стати
19 грудня 2011 року, коли режим Януковича остаточно перекреслить
європейський цивілізаційний вибір України, кардинально розверне
геополітичний вектор нашої держави та приєднається до путінської
реставрації російської імперії.
Всередині країни режим Януковича веде політику тотального грабунку всіх
верств населення і злочинного привласнення усіх національних багатств,
кульмінацією якої має стати запровадження ринку землі. Все це влада хоче
встигнути зробити до соціально-економічного колапсу, який невідворотно
насувається на Україну.
Відповіддю на антинаціональні антинародні дії режиму Януковича стає
зростання революційних настроїв та швидка радикалізація суспільства.
Відчуваючи щоденне наростання народного невдоволення, заради самозбереження
режим може піти на найнеочікуваніші кроки. Не виключаємо, що парламентські
вибори 2012 року можуть не відбутися. Тому опозиція має бути готова не лише
до парламентських методів боротьби, але й до позапарламентських форм
повалення диктатури і здобуття влади.
Сьогодні «Фронт Змін», «Батьківщина» та «Свобода» як опозиційні політичні
сили, що мають найбільшу суспільну підтримку, несуть і найбільшу
відповідальність за результати боротьби з режимом Януковича. Нагадуємо,
стратегічне завдання – опір диктатурі, яка брутально підминає під себе
Україну. Цьому має бути підпорядкована вся діяльність опозиційних партій.
Тому координація спільних дій на виборах – лише один із напрямків у
досягненні стратегічного завдання.
І головне, не зважаючи на те, яким шляхом буде змінено антиукраїнську владу
– парламентським чи революційним – уже сьогодні опозиція має визначити
стратегію дій після перемоги над режимом Януковича. Щоб унеможливити реванш
і закріпити перемогу.
Враховуючи зазначені виклики і завдання, для перемоги над режимом Януковича
необхідно переосмислити принципи співпраці та реорганізувати засади роботи
опозиційних сил. Без цього подальше існування КОДу є безперспективним.
*Прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода»*
peredplata
