Останній день літа в Україні був спекотним. Температура повітря — до 40 градусів. У головах – кипіння.
Під верховною радою зібралися представники радикальних, правих і правоцентристських партій. Вони вимагали від депутатів не голосувати за зміни до Конституції. Адже зміни, на думку лідерів цих партій, призведуть до розколу України. До параду регіональних суверенітетів та втрати незалежності держави. Адже там йшлося про особливий статус Донбасу. За його прикладом Запорізька обласна рада вже також почала вимагати собі особливого статусу. Якщо далі так піде, то процес може набути загрозливих форм.
Але більшість у ВР на це не звертала уваги. Ні політологи, ні експерти зараз не можуть визначити: чому парламент, президент і уряд чинять так, а не інакше.
У суспільстві заговорили про зраду політичної еліти України. Навели приклади фабрик і заводів Порошенка, котрі працюють на російській території і підживлюють економіку РФ. Також уже знайшли судноремонтний завод нашого президента в окупованому Росією Севастополі. Тобто виходить, що наш президент ремонтує судна держави-окупанта!..
Політики і партійні діячі від партій коаліції не зуміли донести до загалу необхідність змін. Або не хотіли. А швидше за все, виявилися нездатними вести діалог з народом в умовах, які склалися.
Народ вийшов на вулиці. На жаль, партії, котрі за своєю суттю, програмами, ідеєю є патріотичними, використали ситуацію, яка склалася, для власного піару і підвищення рейтингу до виборів місцевих рад.
А далі уже була, як кажуть, справа техніки та провокацій, які влаштовують в Україні путінські феесбешники.
Коли на Майдані перед ВР закипіло, влетіла граната. Сотні поранених і три згублені життя. Кажуть, що одна граната РДГ неспроможна наробити такої біди. Були інші вибухові пристрої, начинені цвяхами, болтами і т. п.
Гранату кинув боєць «Січі», 24-річний юнак з Кам’янця-Подільського. Він був активістом просвободівської молодіжної організації «Сокіл». Але це зовсім не означає, що лідер «Свободи» Олег Тягнибок причетний до цього. Ні! Це могла бути така багатоходівка спецслужб Росії, з’ясувати яку докорінно не вдасться ніколи.
Цей юнак міг думати, що таким чином він рятує Україну. Він забрав життя трьох своїх ровесників, які також думали, що вони рятують Україну. А за кулісами Путін з Медведчуком уже тасували карти. Вони таки зуміли створити дестабілізаційний момент. І зараз будуть використовувати його для розвалу нашої держави.
У жовтні 1999 року в парламенті Вірменії розстріляли прем’єр-міністра, спікера і двох його заступників, міністра і трьох депутатів.
Це зробили вірменські патріоти, яких очолював журналіст і активний громадський діяч Наїрі Унанян. Він був переконаний, що таким чином врятував Вірменію від розвалу.
Нападники зараз у тюрмі пожиттєво. Навряд чи теракт позитивно вплинув на політику країни. Хіба що президент тоді одним махом позбавився своїх конкурентів.
Але хто насправді стояв за цим кривавим актом, досі невідомо. І навряд чи світ дізнається ім’я справжнього «терориста».
…Гранату, яку кинув Гуменюк в українських міліціонерів, він міг би кинути й у парламентарів у залі засідань. Користі було би більше. І піару також.
Але можливий такий варіант, що осколками міг поранити, чи, не дай, Боже, вбити тих, хто спланував цей теракт і багатоходівку на розвал Української держави.
Будьмо пильні…
Петро КОБЕВКО
peredplata
