Події останніх місяців у сусідній Молдові наштовхують на думку про те, що Київ з Кишиневом неофіційно, або, може, навіть за таємною змовою, по-черзі завдають прицільних точкових і досить болісних ударів по «нашому старшому братові» – Росії.
А зараз трохи хронології. Так, наприкінці липня голова правлячої Демократичної партії РМ Володимир Плахотнюк, якого вважають одним з найпотужніших олігархів республіки та котрий має найбільший вплив на зовнішню й внутрішню політику Молдови, написав статтю для американського видання «The Hill», основна теза якої полягає в тому, що завдяки провокаційній діяльності Кремля євроінтеграційний курс Молдови перебуває у небезпеці.
Цій публікації лідера ДПМ передувала заява Парламенту РМ щодо необхідності виведення російських військ з території Молдови, яка була прийнята саме 21 липня – у 25-ту річницю підписання угоди «Про принципи мирного врегулювання військового конфлікту у Придністровському регіоні Республіки Молдова». Також, напередодні запланованого прибуття до Тирасполя віце-прем`єра РФ Дмитра Рогозіна, Міністерство іноземних справ та європейської інтеграції РМ наполегливо попросило російського посадовця утриматися від перетину молдовського повітряного простору літаком ВПС РФ з метою участі у святкуванні ювілею миротворчої операції у ПМР. Додатково, 26 липня вказане Міністерство викликало до відомства посла Росії в Молдові Фаріта Мухаметшина, де йому ще раз було наголошено на неприпустимості організації в односторонньому порядку заходів святкування, оскільки подібні дії можуть нашкодити молдовсько-російським відносинам.
Далі – більше. Відверто ігноруючи суверенне право Молдови на самостійне визначення небажаних для відвідування своєї території осіб, Рогозін спробував прибути регулярним авіарейсом з транзитним перельотом через повітряний простір Румунії до столиці молдовської республіки, прикриваючись звичайними пасажирами, але знову отримав гарбуза. На цей раз від румун, які, як один з членів ЄС, виконували вимогу щодо заборони на відвідування санкційною персоною Європейського союзу.
І молдовські, і придністровські експерти впевнені, що на цьому Кишинів не зупиниться, і через деякий час варто очікувати чергових кроків, спрямованих на загострення стосунків між Москвою та Тирасполем. Як в односторонньому порядку, та і у зв`язці з Києвом. На думку молдовських політологів, теперішня ситуація навколо Лівобережної Молдови дуже нагадує загострення 2015 року, коли Кишинів та Київ, переслідуючи кожен власні внутрішньо та зовнішньополітичні цілі, також розіграли придністровську комбінацію.
Два роки тому з боку Кишинева також лунали заяви про російську військову агресію. Міністр оборони РМ Віорел Чіботару тоді оголосив, що Молдова повинна готуватися до так званої гібридної війни, яка була застосована Росією для захоплення окремих районів України. Тоді, як і зараз, Кишинів та Київ застосували цілу низку економічних й інших обмежень для Придністров`я.
Наприклад, у 2015 році Україна заборонила перевезення через всі пункти пропуску на українсько-придністровському кордоні підакцизних товарів: дозволялося їх ввозити тільки через пункти пропуску на кордоні з Молдовою. Одночасно Кишинів розпочав кримінальне переслідування економічних агентів, котрі здійснювали свою діяльність на Лівобережжі, звинувативши їх у контрабанді. У поточному році Україна вже заблокувала транзит продуктів до ПМР. Пропуск підконтрольних товарів у режимі транзиту наразі має здійснюватися винятково після узгодження з Національним агентством з безпеки харчових продуктів РМ.
У середині липня 2017 року Кишинів і Київ відкрили спільний молдовсько-український КПП «Кучурган-Первомайське». Його у святковій атмосфері благословили президент України Петро Порошенко та прем`єр-міністр Павел Філіп. В Тирасполі розцінили даний крок як намір Кишинева встановити тотальний контроль над всіма потоками товарів та громадян, які прямують до Придністров`я, та заявили, що після відкриття ще 13 подібних спільних КПП, ПМР опиниться у прикордонній блокаді.
І у 2015 році, і тепер українська сторона активно нарощує свою військову присутність біля кордонів бунтівної республіки. Два роки назад приводом для цього була ймовірна загроза проникнення бойовиків-сепаратистів на територію Одеської області з боку Придністров`я. На початку липня 2017 року перший заступник МВС України Сергій Яровий заявив про наміри Києва додатково підсилити кордон з невизнаною ПМР. Нещодавно там було розміщено підрозділ Національної гвардії, а також планується розгортання Національної поліції України.
Наразі російська сторона звинувачує Київ у наступальних діях Кишинева проти Росії, мовляв, Україна є тим яструбом, який зробить все можливе, аби розгорівся вогонь біля її південно-східних кордонів, а тому буде провокувати ще більше загострення у стосунках між РМ та РФ.
Разом з тим, молдовський політолог Богдан Цирдя впевнений, що при всіх теперішніх антиросійських демаршах Кишинів не перейде червону лінію, оскільки крайнє загострення ситуації не вигідне ані молдовській стороні, ані ЄС. Керівництво країни не наважиться загострити дуже чутливі питання: переговорний формат «5+2», миротворці, статус нейтралітету Молдови або статус російської мови в РМ, – тобто ті, які можуть справді викликати жорстку реакцію Кремля.
Звичайно ж, кожен бореться, як може. Маленькій сусідній Молдові важко протистояти такому супротивнику, як Росія. Але, як кажуть, гуртом і батька легше бити, що, у нашому випадку, можна тлумачити, як гуртом і старшого брата легше бити, в якості якого нас впродовж довго часу примушували вважати Росію. Мало-помалу, але треба «старшому» давати регулярних ляпасів на міжнародній арені, аби не виглядати беззубими та безпомічними в очах світової спільноти, котра також бажає бачити наше бажання протидіяти російській агресії всіма можливими способами, а, отже, підтримувати прагнення молдован та українців жити у справжніх демократичних і незалежних державах.
Володимир Лісовський
(підготовлено за матеріалами іноземних ЗМІ)
peredplata
