Спільні військові навчання Росії та Білорусі «Захід-2017», які мають початись за місяць, можуть становити загрозу не лише для України, а й для Європи, а в першу чергу – для самої Білорусі, вважають військові фахівці та експерти. В основі цієї загрози вбачають не державні інтереси Росії, а особисті політичні мотиви президента Володимира Путіна.
«Мабуть, заблукали», – так у своєму дописі на Facebook прокоментував військовий журналіст Андрій Цаплієнко спостереження за переміщенням російських військ по території сусідньої держави. За офіційною версією, особовий склад та техніку перекидають до Білорусі на спільні військові навчання «Захід-2017», але для журналіста залишається незрозумілим, чому це відбувається більш ніж за місяць до навчань (вони розпочнуться 14 вересня) та на відстані в тисячу кілометрів від місця проведення – але близько до східних кордонів України.
Цаплієнко перераховує конкретні локації: «Станція Росош, Воронезька область, дуже близько від Луганської та Харківської областей – там було зафіксовано ешелон. Також в Краснодарі, Ростовська область, за 45 кілометрів від кордону з Україною. Рух помічений в Криму. Є певна активізація проросійських сил та політиків на території так званої Придністровської молдавської республіки поруч із Одеською областю».
Журналіст нагадує, що на початку серпня 2008 року російські війська так само скористалися приводом військових навчань, щоб вторгнутись до Грузії та фактично окупувати Південну Осетію та Абхазію. На його думку, подібне може статись і зараз, а інтерес для Росії представляють південні регіони України.
Речник Генерального штабу Міністерства оборони України Владислав Селезньов запевняє, що військове командування відслідковує переміщення російських військ та готове реагувати на агресію. При цьому він звертає увагу на те, що Білорусь – не єдине потенційне джерело небезпеки для України.
«Генеральний штаб розглядає декілька стратегічних напрямків, з яких можемо очікувати загроз. Район проведення АТО – лише один з них. Ми володіємо інформацією про наявні сили та засоби, які є в Росії в напрямку Придністров’я, і готові протидіяти її зазіханням з цього регіону, – запевняє він. – Також пам’ятаємо про загрозу з півдня – мова йде про угруповання окупаційних російських військ, які перебувають на території тимчасово окупованого Криму».
Андрій Цаплієнко зазначає, що росіяни наразі не мають достатніх ресурсів, щоб почати наступ, але це необов’язково має стати на заваді:
«Наступальне угруповання має в чотири-п’ять разів за кількістю особового складу та озброєння перевищувати угруповання, яке веде оборону. Такої переваги в росіян наразі нібито немає, але ми не розуміємо логіку людини, яка приймає ключові рішення в Росії, – визнає він. – Єдиний політичний план Путіна – до кінця залишитися при владі».
У цьому, на думку журналіста, президенту Росії має допомогти військова перемога на території України
«Не треба скидати з рахунків такий сценарій, як влаштування якихось заворушень в Херсонській, Миколаївській, частині Запорізької областей, введення «зелених чоловічків» для захисту від умовного бандитизму. Це території, які вважаються нашими житницями, з точки зору продовольчої безпеки вони є дуже важливими. Таким чином можна тиснути на Київ для підписання нового міждержавного договору», – каже він, припускаючи ймовірність подібного алгоритму тиску.
Перша мішень – Білорусь
Загалом будь-яка військова діяльність Росії становить загрозу не лише для України, а й для всіх суміжних країн, каже головний редактор «Інформаційного спротиву» Юрій Карін. Він вважає, що Путін певними заходами – загострення у Північній Кореї, затримання російського громадянина, який хотів збити американський літак у Туреччині – намагається відвернути увагу світу від навчань на території Білорусі.
«Зараз Росією проводиться комплекс заходів, які будуть відбуватися на тлі навчань – це розпорошування уваги від основної військової події», – прогнозує Карін.
Народний депутат, очільник полку i штабу національного захисту Дніпропетровської області Юрій Береза впевнений, що Білорусь першою опиниться під загрозою, тому що не допустила російський бізнес до широкомасштабної приватизації.
«Це шантаж і тиск, щоб російські компанії допустили до приватизації енергокомпаній і великих виробництв в Білорусі… Цей контингент, звичайно, вони будуть використовувати як мускули, як надування певної істерії. Як вони люблять говорити: «примус до миру», – прогнозує депутат.
Юрій Береза не виключає розгортання широкомасштабної війни на території України. За таких обставин, на його думку, є пряма загроза Європі, зокрема країнам Балтії. Вони перебувають у зоні ризику, тому що Росії потрібна швидка і ефективна війна, яка відкриє дорогу як мінімум до Калінінграда.
«Балтія після вступу до НАТО – така кістка в горлі імперії. На сьогоднішній день політична еліта Росії вважає, що пріоритет – країни Балтії. Вона вважає, що їх незаконно відторгнули у 1991 році», – переконаний він.
Ще на початку року країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія, висловили занепокоєння щодо ймовірної агресії з боку Росії через навчання «Захід-2017». Вони звернулися до НАТО з проханням розробити додаткові безпекові плани. Тож США планують направити до Естонії роту повітряних десантників, які мають прибути вже наприкінці цього місяця.
Владислав Селезньов оцінює заходи, до яких вдається НАТО для захисту своїх кордонів, як «дуже серйозні».
«На кордонах НАТО, які межують з Росією, проводяться певні превентивні дії, щоб показати Росії: будь-які агресивні дії проти країн, які входять до альянсу, будуть фатальними для Росії. Вони спроможні знизити градус напруги в нашому регіоні», – переконаний речник Генштабу.
Селезньов погоджується з Юрієм Березою в тому, що російська агресія може становити загрозу не тільки для Білорусі та України, а й для всього європейського регіону. «Питання безпеки Європи в першу вирішується на сході нашої країни, в районі проведення антитерористичної операції», – нагадує він.
peredplata
