ЗАСТАВНІВСЬКІ ХРУНІ*

Знову Заставна дала про себе знати. Вона зганьбилася на всю Україну. Недавно там катюган Бойчук зі своєю сім’єю катував рибалок і був засуджений на 5 років тюрми (умовно). А тепер знову, як і тоді, депутати райради обрали собі голову з тих, хто у партії регіонів — Марину Лєваніну.

І хоча у Заставнівській районній раді 48 депутатів з 68 представляють демократичні сили, голосують вони за партію регіонів. Та й за чорта лисого вони б голосували, якби той їм посаду дав.

Першим іудою Заставнянським знову змалювався Леонід Гольцов. За Ющенка цей хрунь був головою РДА. Жодного дня тоді не обходилось без скандалів на Заставнівщині. На за-сіданні фракції партії «Наша Україна» щодо підтримки на голову представниці партії регіонів Льонька-хрунь разом з Капіцьким хрунем переконували всю фракцію партії «Наша Україна», аби вона любила регіони. А за це, подейкують, Льонька-хрунь отримає посаду заступника голови Заставнівської райдержадміністрації.

З боку ВО «Батьківщина» хрунем з досвідом виявив себе Іван Ковалюк. Його вигнали з партії. За зраду він посів посаду заступника голови районної ради. І тішиться цим, і радіє з цього. А його лідер Юлія Тимошенко у цей час вмивається гіркими сльозами у в’язниці. І її катують регіонали.

І як тільки заставнівська земля носить цих зрадників?! Як заставнівські люди ще вітаються з ними?! Якби їх знала і бачила легендарна Артемізія Галицька**, яка поплатилася життям за Україну, то знову б вистрелила собі у голову.

І тепер зрозуміло, чому на Заставнівщині виникають катюгани бойчуки. Бо там живуть продажні хруні капіцькі, гольцови, ковалюки. І вони керують людьми.
Петро Кобевко

P.S. У районі розповідають, що всіма хрунями і самим дійством керував катюган Михайло Бойчук зі своїх ресторанів. Він чомусь досі не здав мандат депутата. Разом з ним не позбавилися своїх мандатів і його брат, і зять, які також засуджені українським судом. І чому мовчить прокурор? Чому мовчить опозиція?

ЗАСТАВНІВСЬКІ ХРУНІ*
Хрунь – Сергій Капіцький.

ЗАСТАВНІВСЬКІ ХРУНІ*
Хрунь – Леонід Гольцов.

ЗАСТАВНІВСЬКІ ХРУНІ*
Хрунь – Іван Ковалюк.

*Хрунь (за Вікіпедією) — лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. Походить від історичної особи Прикарпаття — Микити Хруня, який у XIX столітті зраджував своїх виборців.

Микита Хрунь був депутатом Галицького сейму від Отинійського виборчого округу у 1860-1880 рр. Хоча на словах пропагував ідеї захисту селян, після обрання обстоював інтереси польських поміщиків. Зраду Микити Хруня розголошував і вис-міював тогочасний сатиричний журнал «Страхопуд». Цей же журнал поширив використання імені Хруня як ярлика і прізвиська інших зрадників виборців. Микиту Хруня згадує Іван Франко в оповіданні «Свиня», яке побачило світ 1890 р. Прізвисько набуло широкого вжитку, особливо під час австрійської та польської окупації. Зараз використовується щодо зрадливих обранців, увійшло у літературну мову також у сенсі підлої, підступної людини.

**Артемізія Галицька («Мотря») (1912, Садагура, Буковина — 1985, Дудінка, Росія) — політичний та військовий діяч, голова проводу ОУН Буковини та Бессарабії (1943-1944 рр.) 27 грудня 1944 року, переходячи від села до села в Заставнівському районі, невелика група підпільників на чолі з Мотрею потрапила в більшовицьку засідку й прийняла нерівний бій. Поранена Мотря, щоби живою не потрапити до рук ворога, вистрелила з пістолета собі в голову.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.