Передвиборчі перегони ще не почалися, а всі вже активно стежать за проміжними рейтингами можливих кандидатів. У тому, що президентські вибори-2019 не обмежаться одним туром, сумнівів практично немає. Основна інтрига – хто ж стане головною парою другого туру? І як цього разу будуть голосувати українці: “за” чи все-таки “проти”?
Останній шанс
Сьогоднішні рейтинги помітно штормить. Цифри змінюються мало не щодня, а претенденти жваво “перестрибують” з одного місця на інше. Постійною залишається тільки позиція Юлії Тимошенко – вона стабільно лідирує.
Юлія Володимирівна задовго до виборів вибудувала ефективну партійну структуру по всій країні, першою заявила про свою участь у виборах і презентувала свою програму. Окрім референдуму щодо конституційних змін, “Новий курс” спрямований на зміну системи оподаткування і перехід від кланово-олігархічної економіки до соціально-ринкової моделі. У масштабну пропаганду “курсу” вливають мільйони доларів. Може, тому що 57-річна Юлія Володимирівна розуміє – це її остання реальна можливість стати президентом.
Незважаючи на нав’язливу рекламу, всебічну критику “Нового курсу” опонентами і всі минулі гріхи, цільова аудиторія залишається вірною Тимошенко. І її рейтинг зростає. Загалом і в цілому, вихід Тимошенко у другий тур – питання вже вирішене, і перешкодити їй у цьому буде складно. Але незрозуміло, з ким саме буде боротиметься леді Ю.
Не менше зло
Здавалося б, її головним суперником має стати Петро Порошенко. Але поки він не завжди потрапляє навіть у трійку лідерів нинішніх рейтингів. Для цього є очевидні причини.
Порошенко не виправдав сподівань українців, які ширилися набагато далі за безвіз і реформування армії. Людям потрібні були мир, робочі місця, подолання корупції та бюрократизму. Замість цього – війна, втрата 20% промислового потенціалу України і розвал антикорупційної інфраструктури, яку було створено коштом платників податків. Єдине, в чому лідирує Україна, – експорт трудових ресурсів. Люди масово виїжджають на заробітки в сусідні країни.
Очевидно, що “життя по-новому” не стало кращим життям. Тому, навіть якщо Порошенко все ще розраховує вийти у другий тур, навряд чи перемога буде за ним. Єдина надія нинішнього гаранта – адмінресурс, який сьогодні, переважно, сконцентровано в руках у Арсена Авакова. А його підтримкою Порошенкові заручитися буде зовсім не просто. Та й знову виїхати на тому, що він менший із двох зол, у чинного президента точно немає шансів.
Третій не зайвий
У кого вони є? Можливо, вийти у другий тур сподівається екс-міністр оборони, лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко. Його стратегія – зайняти нішу “правильного і чистого кандидата”, без компроматів, помилок молодості і “брудних” історій.
Але є одне “але” – “полковнику” так і не вдалося позбутися статусу “першого непрохідного кандидата”. Його прихильники готові реагувати кивком, але не хрестиком у виборчому бюлетені. Як свідчить практика, українці схильні віддавати свої голоси за харизматичніших претендентів, які вміють показувати зуби. Гриценкові за весь час політичної активності так і не вдалося сформувати сильну команду і стати реальним кандидатом. Тому його участь у президентських виборах-2019 більше схожа на матч престижу, а не на реванш.
Найімовірніше, навіть незважаючи на колосальні фінансові вкладення, його зіб’ють ще до початку передвиборчих перегонів.
Другий непрохідний
Несподівано про свій намір іти у президенти заявив позафракційний депутат Олександр Шевченко, відоміший як засновник курорту “Буковель”. На що сподівається людина без команди із практично нульовим рейтингом впізнаваності у країні? Пропалені у політичних ігрищах опоненти моментом опустять його і так невисокий рейтинг на перших дебатах. Якщо до них дійде справа.
20 вересня в офісі нардепа в Буковелі відбувся масштабний обшук. І якщо сам потенційний кандидат пов’язує “маски-шоу” зі спробою політичного тиску, то політологи більше схиляються до версії про причетність Шевченка до неправомірної діяльності однієї з фірм, які забезпечують дорожні роботи в Західній Україні.
Схід – річ делікатна
Інша річ – цілком реальні, особливо для сходу України, Юрій Бойко (Опозиційний блок) і Вадим Рабінович (“За життя”). Обидва з печаткою “кремлівських”, але зате з потужною медійною та фінансовою підтримкою. Можливо, цих кандидатів чекає свій довиборчий тур, у якому вони будуть боротися за статус єдиного кандидата у президенти України.
Звичайно, електорат індустріальних регіонів більше симпатизує фігурі екс-міністра енергетики, який досить органічний у ролі захисника промисловців. Він втілює в собі ідеали Партії регіонів і є доволі небезпечним суперником для Тимошенко, однак остання, як не крути, в сьогоднішній політичній ситуації явно сильніша.
Рабінович наполегливо працював над своїм іміджем протягом останніх років: численні виступи, аналіз політичної ситуації, купівля ЗМІ та створення свіжої партії зі свіжим поглядом. Знову ж, електорат може повестися на позиціонування його проекту, як “партії миру”. Але останнім часом Рабінович більше нагадує гучномовець, із якого лунають одні й ті самі фрази. Штучні рейтинги і репутація теле-шоумена згубили довіру до нього як до політика, а союз із Медведчуком став вироком для партії “За життя”. У зв’язці з кумом Путіна проект небезпідставно набув статусу “головного промосковського”.
Поки питання про те, чи наважиться антимайданівська опозиція на висунення єдиного кандидата, залишається відкритим.
Жарти жартами, пісні піснями
Визначною особливістю президентських виборів-2019 став очевидний запит на нові обличчя, який можуть задовольнити Святослав Вакарчук і Володимир Зеленський. Нові кандидати викликають великий інтерес, але й сумніви. Чи вдасться зіркам українського шоу-бізнесу блиснути талантом у політиці? Чи вони сподіваються отримати голоси жартома?
Експерти сходяться на думці, що електорат Вакарчука/Зеленського – це, здебільшого, аполітичні люди або ті, які не визначилися з вибором. До того ж, багато хто пам’ятає невдалий досвід фронтмена гурту “Океан Ельзи” у політиці. Після Помаранчевої революції Вакарчук став народним депутатом, але покинув парламент, голосно грюкнувши дверима.
Зеленський поки прославився тільки політичною сатирою і телевізійною роллю президента в серіалі “Слуга народу”. Однак Україна – не знімальний майданчик, а вибори – не гумористичне шоу. Щоб бути політиком, потрібно чітко розуміти, куди потрібно рухатися всій країні, і впевнено тримати компас у своїх руках. Поки жоден із зіркових кандидатів не має ні програми, ні команди, ні роботи з електоратом. А значить, сьогоднішні рейтинги – показники не стільки довіри, скільки популярності артистів. А з урахуванням того, що Україна перебуває в досить складній, якщо не сказати запущеній, політичній та соціально-економічній ситуації, народ хоче бачити біля керма грамотну і надійну людину, яка без вагання зможе розпочати до конкретні дії.
Поза шаблоном
Темна конячка президентської кампанії 19-го року – Ілля Кива, голова відродженої Соціалістичної партії. Кандидат вельми неоднозначний.
На політичній арені він з’явився зовсім недавно, та й граничну жорсткість висловлювань спочатку сприйняли не всі. Утім, він уже встиг заручитися підтримкою громадськості, зарекомендувавши себе цілеспрямованим і безкомпромісним політиком. Це те саме “нове обличчя”, але, на відміну від Зеленського або Вакарчука, – це значно серйозніший кандидат.
Ілля різко виділяється на тлі українського політикуму. Ні мільйонних рахунків і офшорного бізнесу, ні заміських вілл. Тільки знімна однокімнатна квартира, город у Полтаві та службовий автомобіль. За ним не волочиться шлейф смутного минулого, як за більшістю інших потенційних кандидатів. Він проста і зрозуміла людина – адже саме цього не вистачає зараз суспільству. Ну а твердість та категоричність висловлювань сприймається вже трохи інакше, якщо враховувати один факт його біографії: у 2014 році був комбатом добровольчого батальйону в АТО. А отже – він як жоден із наших політиків готовий стати на захист країни – ще раз, але вже не на фронті, а там, де ухвалюють рішення. І, загалом, якщо подивитися на ситуацію у країні, ніхто, крім нього, до наведення порядку у країні не готовий. Навіть більше, “риторикою” він не обмежується: із моменту свого приходу в політику взявся за справу.
З останнього: швидко організував евакуацію жителів трьох населених пунктів півдня Херсонської області, де після аварії на “Кримському титані” було отруєне повітря.
Нещодавно у Вишневому, втрутившись в історію зі скандальною забудовою, вже встиг посадити перше дерево нового парку там, де мали бути бетонні джунглі.
Його популярність зростає швидше, ніж в опонентів. Якщо Кива не розгубить свого запалу, гостроти й активності до виборів, він ще зробить усім сюрприз, не тільки пройшовши у другий тур, а й склавши реальну конкуренцію Тимошенко в політичному двобої.
Таке протистояння може коштувати ЮВТ останнього лотерейного квитка. Тому що нова зачіска і так званий “новий” курс не допоможуть Тимошенко переписати свою біографію. До того ж, образ “вона працює” занадто блякне на тлі того, хто діє.
Джерело: “ГОРДОН”
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/blogs/nikita-vasilenko/-jdu-na-pd-hto-dijde-do-drugogo-turu-viboriv-400504.html
peredplata
