Цікаво виконується закон про доступ до публічної інформації нашими народними депутатами. От на надіслані нами запити до нардепів, життєдіяльність котрих тією чи іншою мірою пов’язана з Буковиною (а це Іван Попеску, Арсеній Яценюк, Яків Табачнік, Микола Романюк, Геннадій Москаль, Юрій Стець, Петро Гасюк), відповіді ми отримали тільки від чотирьох. Зважаючи на те, що депутати визначили розпорядником запитуваної нам інформації апарат верховної ради, ми надіслали запит і туди. І нещодавно отримали відповідь звідтіля.
Запитували ми про статки депутатів та їхніх сімей; кількість помічників, їхні прізвища та фонд оплати праці за 2010 рік; кількість автівок, закріплених за кожним з них та їхніми помічниками; вартість технічного обслуговування та використаного пального автівками, закріпленими за ними та їхніми помічниками за 2010 рік; кошти, використані на транспортні перевезення (авіа-, залізничні тощо) за 2010 рік; витрати за 2010 рік на канцелярські товари, телефонні послуги та інші витрати, пов’язані з діяльністю кожного з депутатів; а також, чи мають народні депутати України житло у Києві, якщо ні – чи отримали на нього компенсацію та в якому розмірі; у разі отримання — де наразі мешкають та скільки сплачують за житло у місяць, сплачують особисто чи за бюджетні кошти.
В апараті парламенту бояться кримінальної відповідальності
Так ось, у відповіді від апарату верховної ради на двох сторінках розписується пояснення, що вони запитуваної інформації надати не можуть, бо… бояться кримінальної відповідальності. Річ у тім, що до 1 травня депутати щорічно подають декларацію про майновий стан і доходи. Проте ці документи містять персональні дані членів сім’ї та іншу конфіденційну інформацію. Тому апарат звернувся до комітетів парламенту стосовно роз’яснення. І з’ясувалось, що в законі існують «концептуальні розбіжності щодо надання інформації». А за розголошення конфіденційної інформації передбачається кримінальна відповідальність. І така правова невизначеність закону не може надати діям посадових осіб характеру законних. За таких обставин незавершеність механізму правового регулювання не може бути підставою для посадових осіб апарату верховної ради вчиняти дії, які можуть порушити конституційні права громадян на їх особисте і сімейне життя шляхом поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Отож апаратом верховної ради було запропоновано нардепам самостійно визначитись стосовно обсягу інформації, яка може оприлюднюватися за запитами на інформацію. Помічникам-консультантам нардепів також запропоновано надати згоду на поширення їхніх персональних даних. Звичайно, ті не будуть поспішати з визначенням того обсягу. Їм то треба?
Окрім того, зауважили нам в апараті верховної ради, незавершений механізм оприлюднення декларації міститься і в новому законі «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», за яким нардепи, починаючи з 2012 року, оприлюднюватимуть декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік. Отож, якщо хтось думав, що той закон когось з нардепів злякає, то дуже помилявся.
По суті ж заданих питань нам відповіли наступне. Отже, на одного народного депутата затверджено фонд оплати праці помічників-консультантів у розмірі 213,7 тисяч гривень на 2010 рік. Цікаво, що чи не у вище перелічених депутатів від 15 до 30 помічників! (див. таблицю). Та автотранспортні засоби за переліченими вище нардепами та їхніми помічниками не закріплені.
Що ж стосується витрат на проїзд, то, відповідно до затверджених норм витрат, на одного нардепа на 2010 рік передбачено наступні видатки – «безоплатний проїзд народних депутатів – 26 800 грн». Хоча, як пише «Українська правда», майже всі нардепи ці норми видатків перевищують. І наші буковинські депутати чхати хотіли на ліміти. От пан Гасюк аж тричі плює на норми: дала йому (та й решті депутатам) держава 6 700 гривень на квартал безоплатного проїзду. А він, сараку, наїздив аж майже 18. Не набагато менше наїздили Москаль (17 тисяч) та Романюк (13 тисяч).
Окрім того, на міські, міжміські телефонні розмови кожному депутату виділяється 4 890 грн., на канцелярське ж приладдя – 708 грн.
Що ж стосується житла, то тільки один регіонал Іван Попеску отримав як народний депутат третього скликання житло в Києві. Гасюк же і Романюк проживають в готелі. Яценюк, Табачнік, Стець не звертались з приводу вирішення своїх житлових питань.
Нагадаємо тільки, що, за інформацією «Української правди», депутати щомісячно отримують зарплатні у розмірі близько 15 тисяч, щорічну матеріальну допомогу в 35 тисяч гривень, а також щомісяця по 17 з половиною тисяч на виконання депутатських повноважень.
Отак вкотре поразкою завершились наші спроби отримати хоч якусь інформацію про народних депутатів. Єдиним, хто надав більш-менш повну відповідь на запитання, є Арсеній Яценюк. Про його статки – в наступному числі «Часу».
Надія ВІРНА
На світлині Романюк (Букінфо)
peredplata
