Порівняно з рейтингом за перший квартал (див. «k:» № 23(313) від 8 червня) із трійки лідерів вибув губернатор Прикарпаття Михайло Вишиванюк. Звільнене ним місце між керівниками Волині й Буковини Борисом Клімчуком і Михайлом Папієвим зайняв губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко. В той же час із трійки аутсайдерів удалося вибратися голові Запорізької облдержадміністрації Олександру Пеклушенку. Замість нього в кінці підсумкової таблиці разом з керівниками Луганщини й Черкащини Володимиром Пристюком і Сергієм Тулубом знову опинився чернігівський губернатор Володимир Хоменко.
Три місяці тому ми зауважили, що економічне зростання в Україні завершилося. Зараз доводиться констатувати, що почався економічний спад. Індекс промислової продукції за перший квартал становив 100,9%, за півріччя — 100,4%, за сім місяців — 100,2%. При цьому в червні-липні обсяги промвиробництва знизилися (у порівнянні з аналогічними місяцями минулого року) на 0,9–1,4%. Підсумкові дані за сім місяців свідчать про спад промвиробництва в 12-ти із 27-ми регіонів.
Погіршуються справи й у будівельній галузі. Індекс обсягу виконаних будівельних робіт за півріччя дорівнював 98,1%, за сім місяців — уже тільки 93,8%. Падіння спостерігається у 18-ти регіонах, причому в дев’яти регіонах воно перевищило 10%, а в чотирьох — 20% (32,3% в АР Крим, 27,5% на Житомирщині, 21,3% на Львівщині й 20,3% на Черкащині). Крім того, за підсумками семи місяців на 7,6% упав вантажообіг транспорту, на 4,2% — виробництво сільгосппродукції (хоча за підсумками півріччя сільське господарство показало зростання на 7,4%). Сальдо зовнішньої торгівлі товарами й послугами за перше півріччя 2012 року становило $3,86 млрд.; це в 2,14 разу гірше, ніж за перше півріччя 2011 року (-$1,8 млрд.).
Нарешті, є ще такі фактори, як економічна політика уряду (зокрема, стосовно бізнесу й місцевих бюджетів), політика Росії щодо України, проблеми європейської й світової економіки. Тому було б несправедливо звинувачувати в провальних показниках окремих регіонів тільки їхніх керівників.
З іншого боку, є різниця між тими регіонами, які тримаються на останніх рядках рейтингу вже третій рік поспіль, і тими, які опинилися серед задніх тільки зараз. Погіршення загального тла особливо сильно позначається саме на тих областях, які торік демонстрували високі результати, а цьогоріч не можуть їх повторити, зокрема через ускладнення економічної ситуації в країні в цілому. Щоб читачі могли збагнути цю різницю, у зведеній таблиці додано строку, у якій для кожного регіону наведено загальну суму балів у рейтингах «k:» за 2010 рік, 2011 рік і перше півріччя 2012 року (а в дужках зазначено місце відповідно до цієї суми балів).
Ситуація на Львівщині за підсумками півріччя практично не відрізняється від тієї, що була після першого кварталу. В області, як і раніше, найвища середньомісячна неповна зайнятість (23,8 невідпрацьованих годин на кожного працівника при середньоукраїнському показнику 12 годин), низька динаміка роздрібної торгівлі (приріст на 12,3%, передостаннє місце серед усіх регіонів) і погане зовнішньоторговельне сальдо (–$327/ос., 25-те місце). Також Львівщина увійшла в четвірку регіонів, що допустили найбільший приріст споживчих цін, і в п’ятірку задніх за динамікою будівництва. Більшість інших показників залишилася на рівні нижче середнього, а найбільшим досягненням, як і раніше, є потрапляння в п’ятірку регіонів з найнижчою смертністю. В результаті губернатор Михайло Костюк зберіг за собою 24-те місце (–37,5 бали).
Як складено рейтинг
Для порівняння розвитку регіонів у 2012 році в рейтинг включено 20 критеріїв, з яких вісім критеріїв характеризують зміни (у відсотках) в порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Це динаміка промисловості (індекс промислової продукції), сільського господарства (індекс обсягу сільськогосподарського виробництва), роздрібної торгівлі (темпи зростання обороту роздрібної торгівлі у порівняних цінах), сфери послуг (темпи зростання обсягу реалізованих послуг у порівняних цінах), будівництва (індекс обсягу виконаних будівельних робіт), кадрів (темпи зростання середньооблікової чисельності штатних працівників), реальних зарплат (індекс реальної заробітної плати) та споживчих цін (індекс споживчих цін на товари та послуги).
Ще вісім критеріїв включають показники, що співвіднесені з чисельністю населення. Це введене в експлуатацію житло, освоєні капітальні інвестиції, сальдо експорту-імпорту товарів і послуг, фінансові результати великих і середніх підприємств до оподаткування, середньомісячна заборгованість населення з оплати ЖКП (без урахування електроенергії), середньомісячна заборгованість місцевих бюджетів перед організаціями, що надають сім’ям ЖКП, а також коефіцієнти народжуваності і смертності. Крім того, забруднення повітря характеризується щільністю (в кг на м2 території) викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення. Решта три критерії включають показники, що співвіднесені до середньооблікової чисельності штатних працівників: середньомісячна заборгованість з виплати зарплати; середньоквартальна частка працівників, яким встановлено тарифну ставку нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи; невідпрацьований робочий час через вимушену неповну зайнятість (відпустка без збереження зарплати на період припинення робіт, переведення з економічних причин на неповний робочий день або неповний робочий тиждень).
Формулювання критеріїв уточнено, зокрема, відповідно до змін в наборі статистичних даних, які в поточному році оприлюднюються Держстатом та його територіальними органами. Зважаючи на ці зміни, не буде коректним порівняння підсумкових місць губернаторів в нинішньому рейтингу і рейтингах за попередні роки (2010–2011) — через те, що змінилася база порівняння. Порівнювати результати можна тільки за окремими критеріями, які не піддалися корекції.
Фото УНІАН
Джерело
peredplata
