Рік, який відходить, на території Чернівецької області цілком доречно було б назвати Роком Тушки. Тушки простроченої і смердючої. Бо сморід, який за рік поширили Буковиною окремі депутати-зрадники, ще довго не вивітриться й псуватиме довкілля та настрій краян. І нема тому ніякої ради.
Тушки «Батьківщини»
Чи не найбільше зла Буковині та Україні приніс колишній народний депутат Петро Гасюк. Напередодні виборів до місцевих рад він особисто підбирав у депутати майбутніх тушок. Користуючись чужим авторитетом та партійним брендом ВО «Батьківщина», ця людина привела до влади у Чернівецькій області різну погань, що тепер заважає жити і розвиватись Буковині. Майже всі депутати місцевих рад від ВО «Батьківщина» стали тушками. А їх було обрано більше тисячі по всій області.
З перших днів тодішня фракція в обласній раді нібито патріотичної партії перейшла на службу до партії регіонів. Приклад для всіх показали голова фракції, помічник-консультант Петра Гасюка Сільвія Віщук та депутат Валентин Маніліч. Від того, що вони зрадили «Батьківщину» і Юлію Тимошенко, напевне, одержали найкращий та найбільший зиск. Недавно ЗМІ області «смакували» велику покупку Сільви Віщук. Вона купила маєток у Михайла Бауера. Заплатила чималі гроші в умовних одиницях. Навряд чи зарплата помічника-консультанта змогла принести Сільві таке добро. Швидше за все, великий допоміжний ефект справило тушкування.
А Валентин Маніліч після того, як став тушкою, був обраний заступником голови обласної ради. Іншим тушкам чогось такого великого взяти собі не вдалося. Хоча добре зтушкувалася сім’я Ткачуків з Вижницького району. Син і батько вчасно вступили до ВО «Батьківщина», батько навіть увійшов до керівних органів обласної організації партії. Потім всунув сина свого Віталія до списку. Сам пішов на мажоритарку висуванцем від «Батьківщини» і під її прапорами, під серцем Юлії Тимошенко. Люди Юлі вірили. Тому й за партію її та висуванців голосували. І Василя Ткачука з сином Віталієм обрали депутатами обласної ради.
Ці двоє довго не церемонилися. Вони швидко знайшли собі прихисток під крилом регіоналів. І батько став головою Вижницької РДА. А син, співаючи, знайшов собі іншу партію – «Україна майбутнього». Таким чином «Батьківщину» та Юлію Тимошенко Ткачуки викинули, як використаний у минулому непотріб. Син трохи кандидатував у Чернівцях. Продовжує співати і відкривати кафе.
Інші тушки-зрадники «Батьківщини» та Юлії Тимошенко зірок з неба не хапали. Вони, мабуть, за покликом душі такими були, є і будуть. Чи знав про це Петро Гасюк, їхній вождь і предводитель? Напевно, так. Бо набирав у депутати він собі подібних. Сам став тушкою тоді, коли у Юлії Володимирівни проблеми почалися. А коли її до тюрми спровадили регіонали, взагалі продав і Юлю, і «Батьківщину». Кажуть, що мав з цього зиск.
А який зиск з продажу пенсіонерові, шанованому не тільки в Лужанах, а й на всій Буковині колишньому голові облради Іванові Орестовичу Шилепницькому?! Він ж-бо від них уже не залежний. Та й роки вже не ті, коли ще можна робити дрібні капості, а потім виправлятися. Тепер можна уже й не встигнути виправити негідний вчинок. Тож саме Іванові Орестовичу варто б покинути цю всю стушковану стайню і стати на бік правди.
Серед тушок від ВО «Батьківщина» в обласній раді можна хіба виділити ще Сергія Тирона, якого кілька років голубила одна влада, потім інша. Він займав посаду заступника голови Вижницької РДА. Після нього заступником стала його дружина. Тобто Тирон-тушка — це виправдане для сім’ї рішення.
Шкода, що на старості років попрощався з партією «Батьківщина» поважний депутат лікар Іван Савич Паламар. Чомусь його потягнуло до кандидатства на виборах депутатів верховної ради. Тоді й порушив партійну дисципліну, домовленості об’єднаної опозиції. Поплатився партійним квитком. Сподіваємося, що він ще не повністю втрачена для ВО «Батьківщина» людина.
Інших тушок тільки й за прізвищами назвати можна. Бо в активній політичній чи громадській діяльності не були помічені. Це й генеральний директор ПП «Круїз-2000» Ігор Кірєєв, приватний підприємець Георгій Козьма, голова правління Глибоцького сільського споживчого товариства Ольга Гоян та доцент кафедри кримінального права та криміналістики ЧНУ ім. Ю.Федьковича Галина Жаровська.
Тушки «Нашої України»
Найкраще вирощеною тушкою у фракції та в обласній організації партії «Наша Україна» є її голова Володимир Куліш. На виборах депутатів верховної ради він публічно виступив на підтримку кандидата від партії регіонів. Коли голова партії «Наша Україна» Віктор Ющенко робив спроби відбілити стушкованого Куліша, сам пан Володимир не підтвердив запевнень Ющенка своїми діями.
А екс-президент сказав, що Куліш нібито не виступав на підтримку висуванця від партії регіонів, то газета вигадала. Тоді члени «Нашої України» та журналісти почали вимагати публічного відречення від слів, які цитували газети партії регіонів. Куліш відмовчувався всі вибори. Мовчить досі. Тому він — тушка.
Стушкований також і Олександр Грушко. Йому недавно дали посаду головного лікаря лікарні швидкої допомоги по вул. Фастівській, де помер попередник Віктор Халатурник. Від Грушка й не варто було б багато вимагати. Бо він міняє партії, як шкарпетки. Ще недавно був есдеком, потім — народнопартійцем-литвинівцем. І, нарешті, нашоукраїнцем. Тепер і загадувати не треба, що він поміняє «Нашу Україну» на ту партію, яка йому буде вигідна у майбутньому.
Інших нашоукраїнців в обласній раді ідентифікувати складно. На відміну від Чернівецької міської ради, де у фракції партії «Наша Україна» тушка на тушці сидить і тушкою поганяє.
Тушка «Фронту змін»
Як не дивно, навіть партія Арсенія Яценюка «Фронт змін» у Чернівецькій обласній раді зазнала тушкування. Єдиною тушкою у фракції став Манолій Плаксій, генеральний директор ТзОВ «Євробуд-21». Цей депутат, виходець з козацького села Брідок Заставнівського району, ідентифікував себе як справжнього українського патріота. Він організовував концерти патріотичних пісень і колективів, пропагував українські національні традиції. Ходив у вишиванці. Навіть прославляв козацтво.
І саме на козацтві чоловік проявив себе, швидше, як хрунь, а не патріот. На одну з річниць рідного села Манолій Плаксій запросив святкувати козаків з Чернівців. Яким же було здивування у брідоцьких людей, коли вони побачили й почули не українських козаків, а… російських. З’ясовується, пан Плаксій водився з однією з російських організацій, котрі використовують козацтво для компрометації української ідеї.
І, насамкінець, Манолій Плаксій самовисунувся на вибори. Він порушив партійну дисципліну, шкодив єдиному кандидатові від об’єднаної опозиції, сприяючи цим партії регіонів. За це він був вигнаний з «Фронту змін». Хоча всім каже, що сам залишив партійні лави. Зараз постало питання про перебування Манолія Плаксія у фракції «Фронту змін».
Що ж, кожний з перелічених і названих сам собі вибрав шлях у політику. Тому нічого на дзеркало скаржитися.
З Новим роком вас, буковинські хруні і тушки!
Петро КОБЕВКО
P.S. Кілька років тому у нашому селі всі люди голосували за українського патріотичного кандидата. Під час підрахунку голосів з’ясувалося, що 15 виборців проголосувало за антиукраїнського, проросійського висуванця. За кожний голос той платив гроші. Сельчани знали, хто взяв гроші й заплатив ще кільком виборцям. Це був такий хитрий і підлий сільський крамар, що тримав бар і магазин. Після першого туру виборів все село оголосило бойкот хруневі. Жоден не прийшов до його магазину і до його бару. Аби чужі також не ходили до нього, біля цих закладів виставили варту.
У період між першим і другим туром було весілля, де зібралося чи не все село. За довгими столами сиділи ґазди і ґаздині. Коли до весільного столу підійшов той, хто голосував проти українського кандидата, усі ґазди встали і вийшли з-за столу. За якийсь час цей хрунь і ренегат змушений був піти з весілля. Бо з ним ніхто не хотів сидіти за одним столом. Він розорився. Бо ніхто у нього нічого не купував.
На другий тур виборів сільський крамар, хрунь і ренегат взяв бюлетень, вийшов на середину сільського клубу (там була виборча дільниця) і, ледве стримуючи сльози, заволав:
— Люди, простіть мене! Я буду голосувати так, як і вся громада…
Велика сила громади…
peredplata
