Минулої зими покінчив життя самогубством 18-літній Сергій Резніченко. Прославився хлопець на телевізійній грі \”найрозумніший\”. Йому пророкували велике майбутнє. По-іншому бути не могло.
Він досконало володів трьома мовами, з раннього дитинства писав вірші і прозу, вирішував складні математичні рівняння, розбирався в хімії, біології, фізиці. У 15 років Резніченко вступив до інституту. Він міг стати письменником, вченим… Та ким завгодно.
У нього все виходило. Поки не закінчилося дитинство. А в доросле життя він не вписався. Його не зрозуміли…
Сергій вистрибнув з вікна інститутського гуртожитку зимової ночі.
На столі залишив записку: \”Я Бог\”…
А незадовго до цієї трагедії повісився ще один учасник популярної телегри – Максим Мосний.
…12 листопада 2010 р. Зйомки телегри \”найрозумніший\” – \”Золота ліга\”.
Ведуча Тіна Канделакі – 18-літнього учаснику програми Сергію Резніченко: \”Уяви, тобі виповниться 35 років. Чого тобі найбільше хочеться?\”
\”Свободи\”, – не замислюючись, відповів хлопець…
Відповідь Резніченко здивував присутніх на знімальному майданчику. Оператор за камерою почав вишукувати в залі батьків генія. Групи підтримки серед глядачів не виявилося. У операторської – шепіт: \”Пацан вже не перший раз приїжджає один, за нього ніколи ніхто не боліє…\”
…\”Вундеркінд з Мелітополя\” – так охрестили 13-літнього Сергія Резніченко українські журналісти після його дебюту в інтелектуальному телепроекті \”найрозумніший\”. Тоді мама вундеркінда була непохитна: \”Сергій інтерв\’ю не дає, писати про нас не варто\”, – сказала жінка.
Потім інтерес до Резніченко пропав. Про Сергія забули. Згадали про вундеркінда після трагедії…
У ніч на 1 лютого 2011 року Сергій Резніченко покінчив життя самогубством.
І тільки зараз вдалося з\’ясувати подробиці з життя талановитого хлопця.
\”Мати вбивала знання в сина за допомогою батога\”
…Вихованням Сергія займалася його мати. \”Сувора, владна, нелюдима жінка, – кажуть про неї сусіди. – З дитинства тримала сина в їжакових рукавицях. Поки однолітки Сергія ганяли м\’яч у дворі, хлопець з ранку до ночі зубрив математичні формули, пізнавав ази хімії та фізики, проковтував наукові енциклопедії. Вона вирішила зробити з сина надлюдину з унікальними можливостями. І всіма засобами йшла до поставленої мети…\”
У 2 роки Сергій навчився рахувати, в 3 – читати, 4 – писати… В 7 років подужав \”Війну і мир\”. Тоді ж завчив таблицю Менделєєва. У школу Резніченко відправився відразу в другий клас. Потім перестрибнув в 4-й. А в 15 років вступив до інституту.
– Мати Резніченко не від світу цього. Жінка вона фанатично віруюча, за чутками, вже багато років в секті \”Свідки Ієгови\”, – діляться сусіди Резніченко. – Не випадково від неї чоловік втік – інтелігентний чоловік, вчитель англійської мови, – відправився працювати в інше місто. Вона залишилася в Мелітополі одна з трьома дітьми. І скільки себе пам’ятаємо, ця дама завжди дичилась людей, навіть вікна свого будинку наглухо зашторила , ніби боялася . Ніхто з наших сусідів у Резніченко будинку жодного разу не був. І дітям своїм вона заборонила запрошувати в гості друзів. Так Сергійко протягом 15 років біля неї і просидів. Мати його навіть на випускний вечір в школу не відпустила.
У родині Резніченко крім Сергія росли ще двоє дітей. У всіх були подвійні імена – одне дане при народженні, друге – при хрещенні.
– Ось і Сергій як-попросив однокласників називати його Мишею, – розповідає однокласниця загиблого Тетяна Мазуренко. – Його батьків ніхто з нас не бачив – в школу вони ніколи не приходили, з вчителями не спілкувалися. Але в школі знали, що знання вбиваються в хлопчика за допомогою батога. Пряником там і не пахло. Кажуть, мати колотила Сергія нещадно. Коли викладачі помітили на тілі талановитого учня сліди від побоїв, то забили тривогу. Мати Резніченко, щоб уникнути скандалу перевела сина в іншу школу. Потім хлопчик і цю школу змінив. Але вже з іншої причини – не примирилася з однокласниками.
Де б не вчився Резніченко, відносини з хлопцями у нього не складалися.
– Він був молодший нас на два-три роки. Судіть самі – коли йому виповнилося 14, багатьом однокласникам було 17. Звичайно, наші інтереси з його не збігалися, – згадує однокласниця Резніченко Оксана Варьян. – Тому і відносини з Сергієм були напруженими. Та й сам він не йшов на зближення – цурався нас, уникав гучних компаній, проводив час у колі своїх однолітків, які навчалися в молодших класах. Там йому було комфортніше. А з нами він перетворювався в агресивного звіра. Навіть на нешкідливе прохання списати контрольну він вибухав: \”Дістали! Я нічого не знаю! Відчепіться від мене\”. Таким чином набивав собі ціну. Адже Резніченко дійсно був кращим абсолютно з всіх предметах.
Сергій не був відмінником, але завжди знав відповідь на будь-яке питання. Він ставав призером десятка олімпіад з різних предметів. До 15 років він блискуче говорив на декількох мовах. Незважаючи на всі його досягнення, матері Сергія це здавалося недостатнім. Вона вимагала від сина ще більших знань. І одного разу він зламався.
– Перший час я похизувалася перед друзями, що сиджу за однією партою зі знаменитим Сергієм Резніченко! А потім… чи то звикла, чи то просто перестала помічати в ньому генія, – говорить Тетяна Копич. – Мені він здавався звичайним хлопчиком, який непогано вчився. До дошки Резніченко практично не викликали – вчителі не ризикували зайвий раз його чіпати – адже Сергій біля дошки постійно розумував, чіплявся, сперечався з викладачами. Він вважав себе правим абсолютно у всьому – уявив себе центром Всесвіту. А в останніх класах Резніченко практично забив на навчання–все частіше грав в електронні ігри на телефоні або читав книжки. Вчителі закривали очі і зітхали: \”Йому можна, він же у нас найрозумніший…\”
\”Хлопчик перенавчився в дитинстві\”
У 15 років Сергій Резніченко закінчив школу. І під тиском матері поступив в Запорізький національний університет на економічний факультет.
– Університет знаходився в 120 км від Мелітополя, і Сергій, щоб не витрачати час на дорогу, вважав за краще жити в студентському гуртожитку. Як же він був щасливий, коли вирвався з дому, втік від матері. До того часу мені здавалося, що він втомився бути генієм, – припускає Оксана Варьян.
Далеко від рідної домівки Резніченко відкрив для себе доросле життя. Почав курити, пити, цікавитися дівчатами. На третьому курсі він остаточно закинув навчання, все частіше прогулював лекції, лінувався робити домашні завдання, бунтував, скандалив з викладачами. Здавалося, Резніченко більше не хотів бути самим розумним і просто вирішив злитися з натовпом…
– Коли Сергій до нас тільки вступив, ми не могли натішитися студентом. Всі предмети давалися йому з дивовижною легкістю. Резніченко мав феноменальну пам\’ять – йому не треба зубрити уроки, він тільки кидав погляд у книгу – і вже все знав. Але, на жаль, навчання для нього вже з першого курсу не означала зовсім нічого, – розводять руками викладачі ЗНУ. – Мабуть, перенавчився хлопчик у шкільні роки. До 4-го курсу у Сергія накопичилося 7 хвостів. На перездачу ми відвели йому достатньо часу. Але він так і не закрив сесію. Не захотів. І тоді постало питання про його відрахування…
Поки викладачі чекали Резніченко на перескладанні іспитів, той намагався вирішити свої фінансові проблеми.
– Сергій постійно скаржився на відсутність грошей, – розповідає подруга Наталя Резніченко. – Він намагався влаштуватися на роботу в банк або зайняти місце менеджера в інтернет-кафе. Але роботодавці не сприймали його серйозно: \”Хлопчику, підрости мало…\”. Ми ж пропонували Сергію піти працювати офіціантом в кафе або підмітати вулиці. Але амбітний Сергій говорив, що ніколи не опуститься до \”нижчих\” професій, і додав: \”Ось побачите, через пару років я стану мільйонером…\”. Він серйозно планував виїхати до Москви, де думав досягти висот. Хотів працювати з грошима тільки на себе.
До мрії Резніченко вирішив підійти через форекс – ринок міжбанківського обміну валют за вільними цінами.
– Форекс – це віртуальна біржа! – мені пояснювали приятелі вундеркінда. – Ми – діти техногенного світу, у нас немає поняття зарплати… Майже кожен третій чоловік у віці до 23 років працює в форексі. Там можна заробити купу грошей, але все можна програти… Сергій пройшов навчання на біржі – ніби у нього спочатку стало виходити, що він-той заробив, але потім його наздогнала чорна смуга. Спочатку він програвав невеликі гроші, потім суми програшу почали зростати в геометричній прогресії. Сергій намагався відігратися і знову опинявся в боргах. У підсумку заборгував велику суму грошей. Він розумів, що йому ні за що не вибратися з боргової ями. Взагалі гроші для Резніченко означали багато. Він вірив – тільки багаті люди здатні підкорити світ. Коли Сергійкові вдавалося щось заробити, він радів як дитина. Останнім часом тема заробітку стала для Резніченко основною. З ним стало неможливо спілкуватися – він вимагав до себе підвищеної уваги, постійно повторював про те, як витратить зароблені мільйони…
Гра на біржі забирала в Резніченко масу часу. Навчання він закинув остаточно. Мати ж продовжувала тиснути на сина: \”Я в тебе стільки вклала, де віддача?\”.
Віддачі не послідувало. І син ще більше віддалився від матері.
– Підтримати Сергія у важкий момент немає кому, – додає однокурсниця Резніченко. – А тут ще у нього вийшов конфлікт з коханою дівчиною…
З фотомоделлю Наталією Сергій познайомився на зйомках програми \”найрозумніший\” в 2006 році. Вона була з Санкт-Петербурга.
– Наташа теж була учасницею проекту, – розповідає один з учасників телепрограми. – Вони з Сергієм одного віку, тільки жили в різних світах\” – саме так говорила дівчина. Резніченко у неї був закоханий, тоді як Наташа не сприймала серйозно його залицяння. Шанувальників у неї і без нього вистачало. Як всі молоді дівчини, вона мріяла про принца на білому \”Мерседесі\”. Сергій підкупив її своїм багатим внутрішнім світом. Адже при бажанні він міг бути веселим хлопцем, умів зачарувати дівчат. Два роки Резніченко відкладав гроші на поїздку в Пітер. Накопичив. Зв\’язався з Наташею. Повідомив, що скоро приїде. Вона відповіла: \”Не треба… Я виходжу заміж\”.
Ця розмова відбулася увечері 31 січня.
1 лютого Сергія не стало.
\”Я дурень))\”
Сергій Резніченко був активним користувачем Інтернету. На своїй сторінці в Мережі за день до смерті він визначив статус: \”Останній день мого життя\”…
Ось дивні малюнки \”драго\”, зроблені його рукою. Резніченко захоплювався аніме. Чим приваблює молодих людей це напрям, мені не змогли пояснити навіть прихильники модного японського жанру.
– Це треба відчувати, це треба побачити,у це треба зануритися, – розповідала подруга Сергія. – Аніме – більш реалістично, ніж все інше. Чому? Ніхто вам не відповість. Улюбленим Сергієним серіалом був \”Код Гіасс\”…
\”Дія серіалу відбувається в світі альтернативної історії. В аніме не вказано, коли саме в ньому сталася розвилка з реальним світом. Відомо лише, що на момент початку серіалу політична ситуація в світі \”Коду Гиасс\” разюче відрізняється від нашої, у тому числі змінені культура і система управління окремих країн\”.
Після перегляду цього серіалу Сергій виклав в Інтернет послання: \”Ми живемо в нудний час нудного світу, нудними життями, і немає місця диву і все, здавалося б ясно і відкрито, і нічого шукати, і все зроблено до нас, і все пізнане і зроблено, і нові герої лише вмирають за інших і жертвують собою, але не творять… І саме творчість дохленька, вихлюпує назовні жалюгідними потугами усілякі абстракціоністичні свої міазми \”натхнення\”, хоча семирічна дитина малює часом кращим. Нудний світ, нудний час. І немає місця диву. Або ж таки є?\” (22 жовтня 2010 року).
Від інтелігентного хлопчика, яким хотіли бачити його батьки, не залишилося і сліду. Читаю записи:
9 червня 2009 – Спати? На це немає часу…
23 листопада 2009 – Нещастя загартовують наш розум.
26 квітня 2010 – Замучений.
29 квітня 2010- Безсоння бл…
29 квітня 2010 – Добу без сну .
11 травня 2010 – Все погано бл…
20 травня 2010 – Я великий.
3 червня 2010 – Я егоїстичний негідник.
9 червня 2010 – Мало не помер.
26 травня 2010, 4 ранку – Хто там нагорі з годинником? Крутіть повільніше бл…!
6 липня 2010 – Піду у вантажники!
23 травня 2010 – можна Плювати на все.
5 вересня 2010 – Я дурень))
8 січня 2011 – Падший ангел.
– А ще Сергій часто грав в комп\’ютерну гру, – додає одна з подруг Резніченко. – Його вабила \”покроково\” бою і необхідність продумування. Він любив логічні головоломки.
До речі, найбільш близьких друзів вундеркінд знаходив як раз в комп\’ютерних іграх.
– Ми познайомилися з Сергієм через гру, – згадує Наталя. – Він був звичайною людиною. Певною мірою егоїст, трохи зарозумілий. І дуже самовпевнений. Одного разу навіть кинув таку фразу: \”Якщо я зроблю суїцид, то все одно не помру. Ось побачиш, я виживу. Якщо ні – я про це не взнаю. І шкодувати не буде про що\”…
Важко бути богом
До кінця січня гуртожиток Запорізького національного університету спорожнів. Студенти роз\’їхалися на канікули по домівках. Сергію не хотілося повертатися додому і звітувати перед матір\’ю за бездарно проведений час. Він залишився один у своїй кімнаті. Хтось із сусідів бачив, що Сергій ще в три години ночі 1 лютого сидів за комп\’ютером. Але моменту, коли він вийшов у коридор, розбив сковорідкою вікно і вистрибнув вниз, ніхто не помітив. Його тіло знайшли вранці двірники.
– В останні дні він перебував у депресії, – говорить одна з близьких подруг вундеркінда. – Постійно повторював: \”Якщо б я був старший – мені б жилося простіше, а зараз мене ніхто серйозно не сприймає\”. Він говорив, що йому важко ужитися в суспільстві старших людей, оскільки ті не сприймають його як рівню. Скаржився, що занадто малий за віком для тієї ситуації, в якій опинився. Потім він завів розмову про переродження людини, називав себе Богом, на повному серйозі вважав, що силою думки може змінити цей світ. Це була наша остання розмова. А через 7 годин я дізналася, що його більше немає…
В останній день свого життя Сергій Резніченко поводився дивно – пройшовся по поверхах гуртожитку і роздав свої речі, годинник і решту гречки сусідам зі словами: \”Людина сама здійснює свою долю…\”.
\”Резніченко втомився бути генієм\”.
– Ми чули, що Сергій пішов по стопах матері і теж став одним з учасників релігійної секти, – говорять однокурсники Резніченко. – Захопився теорією переселення душ. Вірив, що після смерті йому вимощена дорога в рай. За день до своєї загибелі Сергій говорив про Всесвіт, реінкарнації, про те, що тому, хто йде з життя, всі його гріхи і борги прощаються.
Після смерті на комп\’ютері студента знайшли записку, де було написано латиною: \”Я Бог\”.
Також в останній вечір Сергій почав викладати однокурсникам теорію про те, що фізичні можливості людей обмежені шаблонами, вкорінились в свідомості. І якщо людина не знає про всесвітній закон тяжіння, то, впавши з висоти, не розіб\’ється, а зависне в повітрі. \”Відключити\” стереотипи організм може лише в умовах, не сумісних з життям. У цей критичний момент людина здатна абсолютно на все – таким чином він і стає рівним Богу.
Ймовірно, в цьому і полягав зміст записки вундеркінда.
Більш того, Сергій повірив, що в секунду, коли людина віддає своє життя, Всесвіт відшкодовує це виконанням одного його бажання. А бажання Сергія полягало в тому, щоб народитися знову, але вже дитиною з нормальним, не прискореним розвитком.
Ховати генія не було на що. Університет допоміг матері з грошима. Багато однокласників Сергія хотіли попрощатися з ним, але мати вундеркінда не дозволила, навіть не повідомила місце і час похорону. На поминках жінка прошепотіла: \”Раз так сталося, значить, так повинно було бути\”.
Сергій з дитинства прагнув бути першим. На телепроекті \”найрозумніший\” повторював: \”Перемогти – ось моє заповітне бажання\”. А ще він зізнався Тіні Канделакі, що збирається отримати три вищі освіти: біолога, юриста і економіста.
У підсумку Сергій пройшов шість ігор. Доходив до фіналу інтелектуального шоу. Але заповітний титул переможця так і не отримав.
\”Ти не Бог!\” – як молотом по ковадлі, звучала в його голові ця фраза.
І лише раз на комп\’ютері монітора висвітилася фраза: \”Ти Бог!\”. У ніч на 1 лютого Резніченко став першим і єдиним переможцем складної комп\’ютерної гри, в яку він грав два роки.
\”Я Бог!\” – черкнул на аркуші Сергій.
І тоді ж, мабуть, вирішив, що його місце на небі…
b]Максим Мосний: \”Я більше не самий розумний… Кому я тепер потрібен?\”[/b]
Максим Мосний був капітаном команди \”Мосный і Ко\” в грі \”Що? Де? Коли?\” у Зеленоградський лізі, багаторазовим призером всіляких олімпіад з хімії, біології. Прославився Мосний після участі в телепроекті \”найрозумніший\”.
А через кілька років Максим покінчив життя самогубством.
Ось що розповіла про причини загибелі вундеркінда його подруга Емма.
– Макс народився і жив в Зеленограді в звичайній родині. З малих років його вважали генієм. Максим читав днями і ночами історичні книги і класичну літературу. У підлітковому віці захопився хімією… У школі він не був відмінником, уроки ніколи не вчив. Але на будь-яке запитання вчителя відповідав без вагання. У 2005 році Мосный брав участь у програмі \”найрозмуніший\”. Йому тоді було 12 років. Гру він не виграв, але наступного ранку прокинувся знаменитим. Після школи він збирався вступати в МГУ на історичний факультет. Але атестат про середню освіту отримати не встиг.
10 травня 2010 року Максим повісився на балконі власної квартири на комп\’ютерному шнурі…
– Я знаю точно, чому Максим пішов з життя, – продовжує співрозмовниця. – Справа в тому, що в останній рік він не виграв жодної олімпіади. Страшенно переживав з цього приводу, говорив: \”Раніше я був хоч комусь потрібен з-за свого інтелекту, а тепер… Я не виграв нічого в цьому році… Я більше не самий розумний. Кому я тепер потрібен?!.. І навіщо мені таке життя?\”.
peredplata
