«Іменем України безкарно нехтують нинішні чиновники…»
У цьому не сумнівається мешканець села Брусниця Кіцманського району Василь Миколайович Ткачук. Пенсіонер, поважна літня людина, уже впродовж тривалого часу добивається справедливого виконання судового рішення про негайну виплату районним відділенням Пенсійного фонду України належних йому, як дитині війни, двох тисяч гривень. Але внаслідок елементарного невиконання службових обов’язків окремими посадовцями чоловік не може ані отримати грошей, ані відчути людського до себе ставлення.
— Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій її території. Та цього не розуміють у нашому Кіцманському районі, — каже Василь Миколайович. — Навіть прокуратура почасти прикриває безчинства, замість того, аби належно покарати порушників закону.
Чоловік розповідає, що ще у грудні 2010 року звернувся з позовом до Кіцманського ра-йонного суду, аби відділення Пенсійного фонду виплатило йому законну доплату до пенсії – тоді позивалося багато дітей війни. 11 січня 2011 року суд виніс на його користь ухвалу, котра вступила в силу 21 січня. Необхідний пакет документів чоловік заніс до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції наприкінці квітня і став чекати…
— В цей час Пенсійний фонд масово виплачував людям доплати до пенсій за рішенням судів, мені ж з якогось дива не виплатили досі, — обурюється Василь Миколайович. – Крім того, в порушення всіх вимог законодавства, районна державна виконавча служба відкрила провадження у моїй справі лише через три місяці – 12 липня 2011 року. Я вимагав, до речі, лише кошти, що належать мені до виходу сумно-звісної Постанови Кабміну №745, яка перекреслила собою Закон… Вже й говорити не хочеться про те, що постанова не може вивищуватися над Законом, не хочеться навіть згадувати про позицію з цього приводу і Конституційного суду… Просто віддайте мені за рішенням суду ту дещицю, яку я тяжко заробив, гаруючи все життя та сподіваючись на спокійну старість.
78-річний пенсіонер звернувся до виконавчої служби, аби отримати відповідь, чому невчасно відкрили провадження. Працівники юстиції проігнорували звернення. Василь Миколайович написав скаргу до прокуратури, і тоді прокурор зобов’язав начальника зазначеної структури прийняти рішення та повідомити скаржника у встановлений законом термін. Та відповіді чоловік так і не одержав. При повторному зверненні до прокуратури знову була вказівка розібратися у ситуації – розбираються досі. Зібравши всі сили, після чергового лікування Василь Ткачук написав скаргу до Головного управління юстиції та до прокуратури області. Чергова вказівка районному управлінню розібратися – тепер вже від Головного управління – і знову жодної відповіді… Реакцію на останнє звернення (а їх було десять) пенсіонер врешті отримав від Головного управління юстиції… через 8 місяців тяжкої боротьби за свої права та справедливість аж минулого місяця. Однак у цьому «документі» чоловік не знайшов нічого для себе втішного – відповідь, як він сам каже, залишилася без відповіді…
— Хочу знати, чому і на яких підставах Державна виконавча служба, управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі грубо порушили всі закони та Конституцію України, не виконавши рішення Кіцманського районного суду, що мали зробити негайно, та чому виконавча служба району так і не надала мені відповіді, навіть за вказівки та наполягання прокуратури району, області та Головного управління юстиції у Чернівецькій області, — закінчив свою сповідь у редакції нашого часопису Василь Ткачук.
Ми ж, своєю чергою, також чекатимемо відповіді. Найперше — від районної юстиції, котра була зобов’язана відкрити провадження у справі пенсіонера з Брусниці негайно, точніше, впродовж трьох днів. А також від Головного управління юстиції, котре, як видно, таки потурає своїм підлеглим у порушенні чинних українських законів. Тим часом нам повідомили у Кіцманському відділенні Пенсійного фонду, що відсуджені кошти дітям війни вони виплачували ще у вересні 2011 року…
Наталія Брянська
peredplata
