Патріотичний турнір героїв України

Патріотичний турнір героїв УкраїниУ Шевченківські дні у Чернівцях проходив грандіозний волейбольний турнір, присвячений пам’яті провідників української нації С. Бандері, Р. Шухевичу та 100-річчю від дня народження Я.Стецька.

Його організували на високому ідеологічному рівні ентузіасти, прості українські люди. Це садгірчанин, виходець з Тернопільщини, Микола Пелих та патріоти з громадських організацій «Тризуб» і УНА-УНСО.
Патріотичний турнір героїв України
На урочистому відкритті турніру до спортсменів та вбовільників говорив сам провідник УНА-УНСО, син легендарного командира УПА Романа Шухевича, Герой України Юрій Шухевич. Незважаючи на вік і велику зайнятість, пан Юрій спеціально для цього приїхав до Чернівців зі Львова.
Молодь, яка брала участь у турнірі, з великою цікавістю слухала слова Провідника. А він говорив про українську єдність, про український рух, загартоване українське тіло і про націю, яку не в змозі збороти жоден ворог України.

Юрій Шухевич навів приклади гурту духу і тіла в українських пластових організаціях, куди входив і його батько Роман, і Степан Бандера, і Ярослав Стецько.

Після провідника виступив журналіст Петро Кобевко. Звертаючись до спортсменів, він наголосив на силі української нації і на підступності ворогів України, які цю силу роз’єднують, роздрібнюють і ослаблюють. Нашу націю неможливо перемогти, якби не панував у ній гетьманізм та зрадництво. «Тільки у сильних духом і тілом лицарів не може бути цих негативних рис людини», – говорив пан Кобевко. А подібні турніри, ще раз доводять, що Україна має могутній людський, національний і патріотичний потенціал.

З героїчними патріотичними словами до присутніх звернувся голова ГО «Тризуб» на Буковині Володимир Рясов.

А потім розпочалися спортивні баталії, які тривали три дні. Участь у турнірі взяли вісім команд з Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.

У наполегливій боротьбі третє місце посіла команда «Прикарпаття» з Коломиї. Друге місце виборола наймолодша команда СК «Виноградне» Тернопільської області. А переможцями стали спортсмени Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Переможці та призери нагороджені кубком, медалями та грамотами від організаторів змагань. Тож спеціальні призи були для найкращих гравців турніру. А ними стали: кращий нападник Святослав Оробко з СК «Виноградне», кращий зв’язуючий Андрій Пелих у ЧНУ, кращий універсальний гравець Юрій Кваснюк з Коломиї і найкращий ліберо Ігор Коцур.

Організатори змагань відзначили прекрасне суддівство судді Національної категорії Петра Раци і його помічника Юрія Теслицького.

Майстер спорту з волейболу, викладач, тренер і суддя Петро Раца високо оцінив ентузіазм учасників турніру та професійний рівень організаторів.

– Ці люди довели черговий раз, що нам під силу будь-які вершини спорту, – сказав Петро Раца. – Вони на свої кошти, своїми силами і вмінням організували патріотичний турнір на високому рівні. Тут були легендарні герої та особи української історії. Тут був священик і висока мораль спортсменів. Мені приємно було бачити, як учасники турніру шанують пам\’ять Бандери, Шухевича, Стецька. Як вони ставляться до українських національних символів, прапора, гімну, до подвигів героїв УПА. Правду кажу, після цього турніру, мені, румунові за національністю, хочеться вітатися словами унівців «Слава Україні!» і відповідати «Героям слава!». Спортсмени з Галичини проявили не тільки високу майстерність, а й високі моральні принципи. На подібних турнірах повинні би бути присутніми вчителі фізкультури, партійні ідеологи, владні чиновники. Тут можна проводити семінари спортивної та ідеологічної майстерності. На жаль, окрім нас та глядачів нікого це не цікавить: ні владу, ні педагогів, ані спортивних чиновників.

Заперечити майстрові нічим. А шкода, що українська влада не змогла оцінити високе спортивно-патріотичне піднесення подібних турнірів. Також українські меценати (вони іноді себе так називають) виявилися дрібними і меркантильними невігласами. Вони не змогли і не захотіли фінансово підтримати спортсменів. Тож організаторам довелося всі витрати брати на себе. А може це й добре. Бо після подібних турнірів легше визначити справжню людську сутність та її справжній, а не словесний патріотизм. Так, як це було у бандерівських оуніських підпільників та упівських схронах.

Петро Калита

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.