Лідер \”ЛНР\” виявився бессарабцем

Лідер "ЛНР" виявився бессарабцемІгоря Плотницького, нинішнього голову самопроголошеної \”Луганської народної республіки\”, тепер добре знають всі жителі селища міського типу Кельменці Чернівецької області, незважаючи на те, що не всі у рідному селі пам’ятають його особисто, інформує ВВС-Україна.

Після завершення школи на початку 80-х він поїхав з рідної домівки. Відтоді майже не навідувався до батьків, друзів тут не мав.

Продавчиня у магазині говорить: \”Знаю, що маємо зрадника, який тепер у Луганській республіці. Особисто з ним не була знайома, але все село про це говорить вже більше місяця\”.

Ті, хто знав батьків Ігоря Плотницького – мати Ніну та батька Веніаміна, якого всі називали в Кельменцях Вєня, – розповідають про родину неохоче та з острахом.

Кажуть, що родина була відлюдькувата, мало з ким товаришувала, а батько голови \”ЛНР\”, хоч його і називали в селі добрим механіком, мав недобру славу.

\”Років 5-6 тому він свою рідну матір здав у будинок пристарілих. А до цього дуже знущався над нею, навіть не годував. То селяни тій бабці хліб носили\”, – розповідає односельчанин.

Мати Ігоря Ніна останні кілька років працювала на пошті прибиральницею. \”Вєня – то місцевий, наш – він тут у Кельменцях народився і виріс, а от Ніна, жінка його – зі східних країв. Вони мало з ким спілкувались, то я і не знаю, як вони познайомились і як вона тут опинилась. Але Ніна все життя говорила російською мовою\”, – додає чоловік.

Він погодився показати хату, де народився Ігор Плотницький. Невелике обійстя, два будинки – один старий, очевидно – дідівська хата, інший – новий, цегляний, двоповерховий. І хоча у Кельменцях і говорять, що коли \”дізнались про зрадника\”, то люди і вікна били, і збирались хату палити, але жодних ознак погрому немає.

На подвір’ї порались два молодики, вони і розповіли, що два тижні тому пізно ввечері до будинку батьків Ігоря Плотницького приїхав мікроавтобус. Батьки завантажили речі та виїхали з Кельменців.

\”Кілька днів до цього мати Ігоря казала, що вони спершу поїдуть до молодшого сина Михайла в Київ, а потім – в Росію. А чи дійсно це так, де вони і коли повернуться і чи повернуться – я не знаю. Попросили дивитись за хатою і залишили мені собачку і кота – приходжу годувати\”, – каже чоловік.

Вчинок свого односельчанина він засуджує, але вважає, що батьки не винні і, мовляв, даремно, стільки ненависті до них проявляють люди.

\”Вєня в церкву перестав ходити, бо якось соромно, певно, було за сина. Люди перестали вітатись, а дехто і в очі засуджував. Сам же Ігор дуже рідко сюди приїжджав, я от живу по сусідству з ними вже 8 років і ніколи його тут не бачив. Які в них були стосунки між собою – теж не знаю, вони ніколи не розповідали про нього, не ділились, – розповідає чоловік. – Навіть маю таку підозру, що вони взнали про \”геройство\” свого сина так само, як і ми всі – з інтернету і телебачення. Втім, нібито телефонували до нього, хотіли присоромити, на що він їм відповів, що за місяць заробляє там стільки, скільки вони разом за 10 років не зароблять\”.

Чоловік, який вчився з паном Плотницьким в одній школі говорить, що після навчання у 1982 році Ігор пішов служити в армію, так і потрапив в Луганськ, де й залишився.

\”Хочу сказати, що коли я особисто дізнався, якою \”шишкою\” він став в \”ЛНР\”, то моїй люті не було меж. Як то мати в селі такого Іуду, поясніть? Ми тут, у Кельменцях, трьох молодих хлопців ховали, які загинули в боях. Вони для нас герої. А хтозна, може це навіть сам Плотницький особисто віддавав наказ стріляти, бомбити? Може то саме він і вбив своїх земляків?\”, – обурюється чоловіки, який вчився з Плотницьким у паралельних класах.

Сусідка каже, що добре, що батьки голови \”ЛНР\” виїхали з міста, бо жити в такому соромі, за її словами, страшно.

Вона не засуджує ані батьків, ані самого Плотницького: \”Бог їм всім суддя\”.

Оксана Денисюк

для ВВС Україна, Чернівці

Джерело