Підміна понять та дезінформація суспільства не повинні бути основою в роботі суддів України.
Не вдаючись у дискусію з прес-службою Апеляційного суду Буковини стосовно форм та методів прояву справедливості у суспільстві, бажання «насолити» ближньому та дальньому, хотілось би запитати, чи можна вважати «ближніми» сепаратистів з Придністров’я, для яких незаконний бізнес на цигарках є основою фінансування своєї діяльності?
А тепер ближче до суті справи…
Дійсно, на початку літа, а саме, 15.07.2014 року, Чернівецькою митницею Міндоходів була розпочата кропітка робота на базі інформації, отриманої від компетентних органів Румунії, а саме, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МИТНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА ФІСКАЛЬНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ РУМУНІЇ каналами міжнародної місії EUBAM офіційних документів, які свідчили про сумнівність зовнішньоекономічної операції, а саме переміщення через митну територію України тютюнових виробів нібито на адресу однієї з фірм Придністров’я.
За контрактом, отриманим митницею з правоохоронних органів Румунії, цигарки призначались ЛИШЕ ДЛЯ РИНКУ УКРАЇНИ. Покупцем даного товару, згідно контракту та товаро- супровідних документів є фірма, яка розташована та акредитована в Молдові. Митницею був направлений офіційний запит на адресу ПРАВОХОРОННОГО ДЕПАРТАМЕНТУ МИТНОЇ СЛУЖБИ республіки Молдови щодо фірми-покупця зазначеного товару. Згідно відповіді отриманої від даного правоохоронного органу, фірма-покупець є зареєстрована в митниці м.Бендери, як учасник ЗЕД, але жодних поставок тютюнових виробів на свою адресу НЕ ОЧІКУЄ. Крім того, на митницю надійшла офіційна інформація від «офіцера зв’язку з податкових злочинів Польщі» про те, що оплату по даному контракту було здійснено однією з компаній Великобританії. Дана компанія з часу свого існування жодних податкових звітів не подавала та не зареєстрована, як платник ПДВ. За поштовою адресою даної компанії зареєстровано 1193 (!) компаній і є адресою тільки служби доставки пошти!
Вся інформація отримана від країн Євросоюзу, і не тільки, яскраво свідчить про незаконну оборудку з цигарками на території України. Тоді виникає питання, хто ганьбить Україну перед Європою, митниця та прокуратура, чи Апеляційний суд, який прийняв рішення на користь ділків з Придністров’я?
Прес-служба Апеляційного суду Чернівецької області зазначила в своєму повідомлені, що доказом порушення транзитних правил є лише протокол, складений працівниками митниці. Але куди ж тоді подіти той весь об’єм доказової бази, який зазначений вище?
Щодо контрактів у цій справі. Митницею Румунії був наданий офіційний контракт, по якому товар мав переміщуватись та реалізовуватись на України , тоді як до суду правопорушником був поданий відредагований на свою користь варіант контракту, який саме був прийнятий до уваги суддею Апеляційного суду при прийнятті рішення по суті справи. Думається, що відредагувати, надрукувати та підписати нескінченну кількість найрізноманітніших контрактів можна на любий смак. Хто займається підприємницькою діяльністю, той це прекрасно знає!
Правомірність та законність дій митниці та прокуратури в цій резонансній справі щодо недопущення незаконного переміщення на територію України підакцизних товарів, складання протоколів про порушення митних правил та затримання великої партії цигарок свідчить той незаперечний факт, що після винесення рішення суддею Апеляційного суду не на користь держави, цигарки були повернуті власнику. При отриманні даних цигарок власник відмовився слідувати транзитом по території України, чітко усвідомлюючи, що митниця не дозволить ділкам завершити свою незаконну оборудку та повернув цигарки до Румунії. З неофіційних джерел інформації стало відомо, що «щасливі» ділки після отримання рішення Апеляційного суду вихвалялись, як вони «порєшали вопроси с судом за определенную сумму».
Окремо хочемо підняти гостре питання застосування судами «магічної» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8. При прийнятті багатьох рішень у справах про порушення митних правил в частині застосування конфіскації транспортних засобів з тайниками, які використовувались для переміщення предметів ПМП з приховуванням від митного контролю, суддями приймаються рішення про повернення таких ТЗ посилаючись на рекомендації, зазначені в даній Постанові, хоча чинним Митним Кодексом при скоєні даних правопорушень передбачена однозначна, безальтернативна їх конфіскація. Зазначена Постанова носить виключно рекомендаційний характер та була прийнята у 2005 році. На момент прийняття даної постанови діяв Митний кодекс, в якому була альтернатива санкції при прийнятті рішень по справам про ПМП: конфіскація, або без такої. Виникає законне запитання, чи вартує суддям керуватись в своїй діяльності Кодексом, який втратив чинність? Може краще керуватись «Инструкциями Совнаркома» орієнтовно 30-х років, яка були б кориснішими для порушників та ділків з кола сепаратистів?
Хочеться відмітити державницьку позицію суддів першої інстанції, які приймали рішення по цій справі, та незрозумілу позицію апеляційної, яка замість визнання своєї неправоти, почала з’ясовувати стосунки з органами державної влади та піаритись в багатьох ЗМІ області.
І наостанок, щодо боязні люстрації та зміни кадрів. В митниці та прокуратурі вже відбулись та продовжують відбуватись серйозні кадрові зміни, а чи відбулись кадрові зміни в Апеляційному суді? Чи ті ж самі судді, які обслуговували Папієва та його камарилью, режим Януковича являються кришталево чистими для того, щоб чинити правосуддя в новій європейській Україні?
Прес-центр Чернівецької митниці ДФС.
peredplata
