Вихованці Чернівецької гімназії №3 самотужки винайшли можливість утеплити коридори своєї «альма матер» без допомоги дорослих. Тепер, попри доволі непередбачувані та холодні погодні умови, вони більше не загортаються у теплі шалики та светри і можуть перебувати тут під час перерв навіть у легкому одязі.
… Замінити у класах старі дерев’яні вікна, які чи не щороку на зиму доводилося утеплювати, на сучасні металопластикові гімназистам допомагали батьки. У приміщеннях одразу відчутно зменшився шум транспортних потоків з вулиці та стало значно тепліше. Однак, коли хлопці та дівчатка виходили з аудиторій та переходили до інших приміщень, змерзали та почасти навіть і застуджувалися.
Оскільки коштів на заміну вікон у коридорах не вистачило, зібралися гімназисти всією шкільною республікою, яка успішно діє тут вже впродовж тривалого часу, та почали міркувати, яку би з енергоощадних технологій застосувати, аби тепло «не вилітало» через старі вікна. І президент їхнього «ТЕМПУ» (так називається тутешня шкільна республіка), і міністри зійшлися на тому, що у коридорах можна застосувати так звані «відбивачі» тепла.
Але за які кошти придбати спеціальну плівку з алюмінієвим покриттям? Знову просити у батьків ніяк не хотілося…
– Ми сперечались, пропонували, але придумали! – ділиться своєю радістю десятикласниця Світлана Арсеній. – Вирішили провести акцію зі збору макулатури і таким чином отримати кошти на закупівлю «відбивачів» для збереження тепла в школі. Як на мене, у гімназії стало тепліше.
– На мою думку, завдяки використанню в нашій школі новітніх теплозберігаючих технологій ми навчаємося в теплі й комфорті, – додає гімназист Іван Радченко.
– Раніше було холодно, ми ходили навіть у верхньому одязі. А зараз його спокійно можна залишити в гардеробі, – не натішиться успіхом Юлія Біланчук.
Деякі десятикласники навіть розповіли, що раніше до цієї ідеї ставилися досить скептично та не вірили, що тепловідбивні екрани справді зберігатимуть тепло. Але тепер у школі стало справді тепліше. І Анастасія Соболєва, і Альона Мінтенко, і Оксана та Тетяна Буць задоволені, що вони, старшокласники, які ніколи раніше не робили, як самі щиро зізнаються, нічого подібного, з власної ініціативи вчаться заробляти кошти та допомагають рідній країні у цей нелегкий час. Вони сподіваються, що й дорослі – вчителі та родини вихованців – їх підтримають та що їхня ініціатива стане першим, але далеко не останнім кроком до подальшого винайдення, впровадження, застосування та вдосконалення енергозберігаючих технологій у їхній рідній гімназії власними силами. Бо тепер вони вже дорослі. Вони – молодь, цвіт нації. І твердо переконані, що все в їхніх руках.
Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
