Іван Мунтян починає програвати на Буковині

Іван Мунтян починає програвати на Буковині Як і передбачала газета \”Час\” раніше, нічого доброго з тієї \”ширки\”, яку створив Іван Мунтян в облраді, не вийде.

Вона починає руйнуватися. Бо не є природньою. За керівництво разом голосували свободівці, бютівці і… регіонали. Так вони всі хотіли влади, що аж ідейні принципи потоптали. І їхня \”ширка\” дала тріщину тоді, коли головою комісії, яка мала би опікуватися воїнами АТО, обрали Аурела Рошку з \”Нашого краю\”, очолюваного агресивним регіоналом колишнім головою облради Михайлом Гайничеру. Воїни АТО обурилися і прийшли під стіни ради поговорити з Мунтяном. Мунтян до них не вийшов. Тоді воїни увійшли до зали, де він сидів у президії. Попросили слова. Поки Мунтян думав і ставив на голосування їхнє прохання, бійці підійшли до трибуни і сказали депутатам все, що про них думали.

З боку Мунтяна виступили мами дітей-інвалідів, які зробили спробу захистити голову ради і голову комісії.

Потім депутати проголосували за зміну голови. І на його місце запропонували три кандидатури: Ольгу Кобевко – лікаря-волонтера, Ігоря Малишевського – хірурга, воїна АТО та Василя Палія – лікаря, учасника бойових дій.

Аби не складалося враження, що депутати і воїни АТО вимагали тільки посад для когось конкретно, а не справедливості, Ольга Кобевко зняла свою кандидатуру на користь хірурга і воїна, який цілий рік воював на Донбасі, Ігоря Малишевського.

– Справедливу і правдиву боротьбу воїнів АТО і молодих депутатів, котрі пройшли дорогами війни, підлі політики в області хотіли показати як боротьбу за посади чи привілеї,- сказала Ольга Кобевко._ Їм не зрозуміти проблем воїнів АТО. Тим паче, регіоналам і тим, хто їм служить. Опікуватися своїми побратимами мусить той, хто з ними війну пройшов, хто рятував їх від смерті. А тепер буде рятувати від бюрократів і поганих політиків. Я особисто як лікар і волонтер пройшла весь Майдан, 13 разів їздила на фронт, потрапляла під обстріли під Дебальцевим і Маріуполем, зустрічалася там зі своїм колегою Малишевським, бачила його жертовну і героїчну працю. На жаль, під Дебальцевим ми втратили нашого товариша Владислава Трепка. Він загинув смертю героя, рятуючи воїнів. Перед його пам`яттю, перед пам`яттю сотень загиблих лікарів і волонтерів, перед пам`яттю полеглих героїв АТО ми не можемо здавати позиції вчорашнім регіоналам, котрі зараз вжилися у теперішню владу і знову прагнуть керувати нами. Досить. Накерувалися. Через них гинуть кращі сини і доньки Вітчизни. І я щиро дякую за підтримку нас, молодих депутатів, воїнами АТО. І ця підтримка переконує нас у тому, що ми на правильному шляху. Тому всіма силами, знаннями і вміннями будемо захищати їхні інтереси. Аби мої слова не сприймалися занадто пафосними, аби у підлих політиків не виникало сумніву в правдивості сказаного і щоб навіть не думали вони, що ми боремося за посади, Я ЗНІМАЮ СВОЮ КАНДИДАТУРУ НА КОРИСТЬ ВОЇНА І ХІРУРГА ІГОРА МАЛИШЕВСЬКОГО. Залишаюся членом комісії, яка стоятиме на сторожі охорони здоров\’я, соціального захисту воїнів АТО і їхніх сімей. Разом і з підтримкою бійців ми зможемо один одного захистити, один одному допомогти і позбудемося тих регіоналів, котрі заважають нам жити.

За прикладом Ольги Кобевко зняв свою кандидатуру й Василь Палій. Депутати обрали головою комісії Ігоря Малишевського.

А сам Аурел Рошка вийшов з комісії. Напевне, він не бачив себе там рядовим бійцем, а тільки головою. Що ж, кожному своє!

peredplata