Раннім надвечір’ям 2 лютого у приміщенні Національної спілки письменників України зібралося поважне товариство задля виконання приємної місії – привітати письменника, поета, драматурга, заслуженого працівника мистецтв України Василя Івановича Фольварочного з подвійним ювілеєм – 75-річчям від дня народження та 50-річчям творчої діяльності.
Атмосфера вечора була абсолютно унікальною, теплою і родинною, чому великою мірою посприяв його ведучий, театральний критик, драматург, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов. Заслуги ювіляра, події його творчої біографії він тісно поєднав з віхами української історії, а своїм гумором і артистизмом привніс в урочистості душевність та «чуття єдиної родини».
Зі смаком підібрана художня програма, що включила неперевершене виконання народною артисткою України Людмилою Марцевич творів класичної музики та неповторний вокал народного артиста України Олеся Харченка. А виконання народним артистом України, Героєм України Анатолієм Паламаренком та народною артисткою УРСР Ларисою Хоролець уривків із прози та поезії стали багатою ілюстрацією творчості ювіляра.
У цей вечір добрі, щирі слова на адресу Василя Фольварочного прозвучали від людей, які ідуть з ним разом по життю, допомагають та дарують натхнення, а також ті, яких він підтримує та сприяє їх творчому лету.
Привітали ювіляра заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України Сергій Гальченко, Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський із заступниками Володимиром Даниленком та Володимиром Шовкошитним, Герой України, видатний письменник сучасності Юрій Мушкетик, Герой України, видатний поет Дмитро Павличко, лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка, заступник Міністра культури України Ігор Ліховий, голова творчого об’єднання критиків, доктор філологічних наук, професор Михайло Наєнко.
Задушевне вітання старшому колезі, автору багатьох публікацій у газеті «Літературна Україна», прозвучало у виступі її головного редактора, відомого поета та публіциста Станіслава Бондаренка.
Грамоту за значний внесок у виховання молодого покоління в дусі християнської віри і національної свідомості вручив ювіляру представник Верховного архиєпископа Києво-Галицького Святослава отець Володимир. Представник Патріарха української православної церкви Київського патріархату Філарета, доктор богослов’я та мистецтвознавства, професор Дмитро Степовик висловив подяку за творчу працю на подальше добро нашого народу та Христової церкви.
Щирі вітання та побажання активного творчого довголіття висловили ювіляру друзі письменника, народні депутати України Марія Матіос та Оксана Продан, члени Ради столичного земляцтва «Буковина» на чолі з політиком і громадським діячем, Надзвичайним і Повноважним Послом України Валерієм Цибухом. Зокрема, Марія Матіос сьогодні одна із надзнаковіших постатей в сучасній українській літературі, визнала ювіляра своїм добрим наставником і вчителем і у власних набутках визнає заслуги і свого старшого порадника та друга.
Зворушливим було привітання відомого політика і громадського діяча, народного депутата кількох попередніх скликань, колишнього Міністра екології України та Глави Чернівецьклї обласної державної адміністрації, доктора педагогічних наук академіка Георгія Філіпчука, якого із Василем Івановичем пов’язує довголітня дружба по спільній праці на Буковині по відродженню культури та духовності рідного народу.
Прибули на ювілей до Василя Івановича і земляки-тернопільчани – очільник Тернопільського земляцтва в столиці, народний депутат України Тарас Пастух та начальник штабу земляцтва, директор видавництва «Дніпро» Олександр Кудрявцев.
Найзворушливіше, найніжніше вітання прозвучало із вуст письменниці, натхненниці, порадниці та першої читачки творів ювіляра, його дружини Тетяни Пишнюк.
Колектив Публічної бібліотеки імені Лесі Українки також долучився до привітань Василю Івановичу, який уже 2 роки очолює міський Клуб бібліотекарів, організовує цікаві зустрічі працівників київських книгозбірень з відомими письменниками, літературознавцями, істориками. Ювіляра з бібліотекою пов’язує давня дружба, ще відтоді, як на запрошення Миколи Даниловича Сома він долучався до проведення літературних зустрічей з нашими читачами.
Творчості Василя Івановича притаманна дивовижна здатність об’єднувати людей довкола наших духовних та історичних цінностей, а його поезія навчає в буденності бачити прекрасне, жити по законах моралі, пам’ятати свої корені.
«Розпочав свою літературну творчість як поет і драматург. Він є автором майже трьох десятків п’єс, які з великим успіхом ішли в десятках театрів України та за рубежем. За останні два десятиліття став добре відомий як автор історичних та епічних романів, що користуються попитом у читачів бібліотеки. Перу прозаїка належить цикл романів «Симон Петлюра», дилогія «Хрещеники Сталіна», роман-сповідь «Розчахнута душа», роман-хроніка «На висоті орлиного лету», романи «Білий сніг на зеленому листі, «Чорний бумер», «Обірвані струни», «Сказ».
У своїй статті «У пошуках істини» відомий письменник, секретар НСПУ, Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Божко, характеризуючи романи В. Фольварочного «Хрещаники Сталіна» та «Розчахнута душа», номіновані на здобуття Національної премії імені Т.Г.Шевченка, відзначив:
«Власне, історія становлення селянського хлопчини як поета в тоталітарному суспільстві й складає основу роману «Розчахнута душа». Щоправда, і в літературі, як, зрештою, і в особистому житті на нього чигали випробування. Бо письменство, крім усього іншого, – це ще й «бойовий загін партії». Віддзеркалення довколишнього суспільства, де необхідність конформізму була однією з умов складної гри, яку радянська влада вела з митцями.
А їх рясно на сторінках твору – імениті і не дуже, столичні й периферійні, зокрема, житомиряни та чернівчани, з якими Василю Фольварочному випало чимало літ працювати пліч-о-пліч. Терті калачі, як, наприклад, відомий драматург , котрий «в ЦК ходив щодня мов на роботу, звіряючись, чи не міняють курс партії». Або ж химерні правдолюби, що зганяють оскомину на підстаркуватому поетові-академіку, телефонуючи йому начебто від імені КДБ й вимагаючи здати буцімто приховану в шухляді його письменницького столу зброю. Страдники й бунтарі, кар’єристи й пристосуванці, безсрібники й так звані «господарі життя», якими вони стали, вірно прислужуючи владі… І зрозумілим видається прагнення автора, який вже трудиться в нашій літературі чи не понад півстоліття, вихлюпнути з себе наболіле й пережите. Бо література тим і особлива, що завдяки слову володіє магією відтворення, повернення до життя, хай і на папері, того, що відлетіло, відійшло в позасвіти… Хтось із читачів, можливо, знайде в колоритних описах тогочасного письменницького життя щось босхівське, сповнене трагічного гротеску. Іншим він видасться таким собі суєтним ярмарком марнославства. А треті будуть дошукуватися у сповідальних рядках одного з найіменитіших наших письменників передвістя тих, тоді ще невидимих, процесів, які згодом змінять ходу нашої історії, а отже життя кожного з нас».
Саме на таланті письменника як творця романів про видатних особистостей – борців за свободу і незалежність України акцентували увагу колеги по перу і побажали йому подальших творчих ужинків.
У день свого ювілею Василь Іванович отримав вітальні адреси та телеграми з багатьох куточків України та з-за кордону: від земляків з Тернопільщини, зокрема, від глави Тернопільської обласної державної адміністрації Степана Барни, керманичів Ланівецького району і з рідної школи села Нападівки.
З Буковини надіслав вітання Голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян. Привітади друзі і колеги зі Львова, Волині та Житомирщини. Надійшли вітання з Канади, США, зокрема, від сина першого патріарха Української православної церкви Київського патріархату Мстислава Ярослава Скрипника та від племінника Симона Петлюри Володимира.
Вітання з ювілеєм та побажання міцного здоров’я, життєвої наснаги, щастя, благополуччя, миру та злагоди надійшло на адресу ювіляра від директора Департаменту культури Київської міської державної адміністрації Діани Попової.
Німецький письменник Георг Крістоф Ліхтенберг говорив «Головне покликання письменника – нести людям правду, навчати та виховувати їх». До цих слів варто добавити «щоб вистояти сьогодні, а завтра – перемогти!» – девіз ювіляра.
Тож від щирого серця бажаємо ювіляру здоров’я на довгі творчі літа, невичерпної енергії письменницького слова, невичерпної енергії душі.
Заступник директора Публічної бібліотеки імені Лесі Українки
Ольга Романюк
peredplata
