Вибори до верховної ради можливі 22 січня. Все йде до того. Президент і його оточення готують вибори, як їм треба, а не як треба українському народові.
Аби не помилитися у майбутніх результатах, минулого тижня у 7 округах були проведені довибори. Округи вибрані так, як потрібно, аби вони відобразили всю Україну. У двох областях Західної України ( Івано-Франківська та Волинська), у двох областях Центральної України (Дніпропетровська і Полтавська), по одній області Північної, Південної і Східної України (Чернігівська, Херсонська та Луганська). Закінчується підрахунок голосів. Попередні результати засвідчують провальний результат коаліції. Тобто, БПП «Солідарність» та «Народний Фронт» з тріском програють скрізь.
На Західній Україні з двох округів найбільше набирає «УКРОП» – Віктор Шевченко (Івано-Франківська) та Ірина Констанкевич (Волинська). Провладні кандидати там займають другі місця, «Батьківщина» – третя.
Як не дивно, націоналістичні партії і їхні висуванці з числа воїнів-героїв, які ризикували життям на Донбасі, не мають підтримки виборців патріотичних областей. ВО «Свобода», «Правий сектор», УНА-УНСО займають місця далекі від лідерських. Це – неприємний і небезпечний результат проміжних виборів. Він засвідчує, що Україні герої не потрібні.
Гроші, популізм і обман навіть на заході України досі активно впливають на політичні процеси. Жертви Майданів, війни з російськими окупантами досі не оцінені. Вони нічому не навчили пересічного українського виборця.
У Дніпропетровській області перемагає волонтер-самовисуванець Тетяна Ричкова. Там застосовувалися брудні технології, коли на окрузі були 4 клони Ричкової Тетяни, котрі відрізнялися тільки по-батькові. Та люди все ж таки розібралися. І обрали волонтера.
ВО «Батьківщина», партія «Відродження» та ВО «Свобода» заявили про себе. Але дуже слабко. Інші навіть про себе не заявляли.
Ще в одній українській області – Полтавській – перемогу може святкувати ВО «Батьківщина». Її кандидат Руслан Богдан лідирує. Він не залишив жодного шансу провладним кандидатам. Знову ж таки ВО «Свобода» набирає там трохи голосів. І «УКРОП» займає місце у першій десятці.
А БПП «Солідарність» знову ж таки заховався за самовисуванців, які не в змозі одержати підтримку виборців і мандат депутата. Коли така потужна провладна політична сила у цілій області не має кандидатури, яка б могла виграти вибори, то навіщо така партія на Полтавщині?
Ще один мандат матиме партія «УКРОП», якою опікується Коломойський і керує Корбан. На Волині найбільше голосів віддали за Ірину Констанкевич. Вона отримала 57,42% «за». Друге місце тут – за висуванцем партії ВО «Батьківщина». Третє – Радикальна партія Олега Ляшка. А БПП «Солідарність» ділить з ВО «Свободою» 5-6 місце.
Знову ж програш президента і його політичної сили.
У Херсонській області перемогу святкує ВО «Батьківщина». Її висуванець, колишній нардеп Юрій Одарченко переміг всіх своїх конкурентів. А вони були непрості: два екс-голови ОДА, голова облради і ще один місцевий високопоставлений міліцейський чиновник Ілля Кива.
Одарченко завдав потужного політичного удару партії Петра Порошенка і її висуванцю, чинному голові обласної ради Андрію Путілову. Цей політик – не новачок в українській політиці. Він був депутатом і місцевих рад, і верховної ради, головою ОДА. Член фракцій різних партій: НСНУ, «Третя сила», «УДАР» і т. д. Тепер у президентській БПП «Солідарність». Це йому не допомогло.
Люди не підтримали голову облради і БПП. Натомість голосують за ВО «Батьківщину». Тому такий голова мусить піти. На рівні з партією Порошенка у Херсоні набирають голоси прорегіональна партія «Відродження» та «Опозиційний блок». Натомість «Самопоміч», «УКРОП» та «Свобода» відсунуті далеко від лідерських позицій. Це – погано.
Партія президента не має авторитету й на півночі України. Вона не змогла у Чернігівській області висунути достойного кандидата. То змушена була користуватися «послугами» самовисуванця, президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» Миколи Микитася. Він і виграв там вибори. Другу сходинку зайняв Юрій Власенко від ВО «Батьківщина». Далі Дмитро Блауш від Радикальної партії. У десятку увійшли також висуванці «Самопомочі», ВО «Свобода», «УКРОПу» та «Опозиційного блоку».
І, насамкінець, вибори прифронтової Луганської області. Там були задіяні такі технології, які раніше ніде не застосовувалися. На території, де ведуться бойові дії, де нема виборців, де ніхто уже нікому не вірить, на виборчі дільниці «прийшло»… 63% виборців. Ви у це вірите? І я не вірю.
А ЦВК рахує. Щоправда, вже три дні рахує і не може дорахуватися. Більше 100 кандидатів там змагалися за те, аби кандидат від прорегіональної партії «Наш край» Сергій Шахов виграв вибори. Кажуть, що він під контролем у Порошенка та його БПП «Солідарність». Чимало голосів там набрав і «Опозиційний блок» та ВО «Батьківщина». А першу десятку замикають представники БПП «Солідарність» та ВО «Свобода».
Для Чернівецької області цей округ цікавий тим, що на ньому політичного щастя шукала колишня чиновниця з Буковини Пушко-Цибуляк. Нічого вона там не знайшла. Була 20-а.
Отож, перші підсумки невтішні для провладної коаліції: вона програла скрізь і всюди. Її кандидати часто навіть не входили до п`ятірки лідерів.
ВО «Батьківщина» заявляє, що вона зараз міцно тримає першість в Україні. Вигравши 2 мандати з 7, її представники також позаймали 2-3 місця майже по всіх округах.
Відкриттям стало те, що УКРОП має два мандати на Заході України. Добру позицію утримує й в інших областях.
ВО «Свобода» за таких розкладів впевнено входитиме до верховної ради.
ВО «Самопоміч» також набиратиме більше 5%.
На межі проходження Радикальна партія Олега Ляшка.
І неприємна новина – регіонали можуть мати свою потужну фракцію у верховній раді через «Опозиційний блок», «Відродження» та «Наш край».
Патріотичні партії, воїни-герої в українському політикумі нині ще не затребувані. Але люди вже вибирають волонтерів.
На жаль, досі голосують за гречку, гроші, обіцянки і т. д.
З цього виходить, що Порошенкові, Гройсману, Авакову та Яценюку категорично небезпечно йти на вибори найближчим часом.
Щоправда, чим далі, тим буде небезпечніше.
Якщо оптимісти хотіли бачили вибори до верховної ради 22 січня 2017 року, вони їх не побачать. Бо президент побачив на довиборах крах коаліції та своєї партії. Тому він змушений все зробити, аби зберегти коаліцію такою, яка вона є. Якщо цього не станеться, то коаліція стане призабутою ширкою з «Батьківщини» та ПР.
Петро Кобевко
Р. S. Чому вибори могли б відбутися 22 січня. Саме цей день відображає теперішню електорально-політично-суспільну ситуацію держави. Довибори відбулися 17 липня. Період відпусток, літньої спеки. Байдужості та розслаблення…
22 січня – це закінчення Різдвяних свят, які тривають майже місяць. Знову ж таки – розслаблений електорат, байдужий і безпечний. Його легко обдурити…
peredplata
