Україна відзначила треті роковини масових розстрілів на Майдані Незалежності. Але напруга в суспільстві досі не зменшується. Рядові громадяни розчаровані відсутністю видимих змін на краще, і цим користуються різні політичні сили як всередині країни, так і з-за її меж. Найрезонансніша подія останнього часу – блокада ветеранами АТО торгівлі з противником.
Хто воює, хто торгує…
Давно вже ті, хто брав участь у бойових діях на Донбасі, повертаючись, розповідають: за командою офіцерів стрілянина на лінії вогню припиняється, коли залізницею в обидва боки проїжджають поїзди, завантажені товарами. Солдати не можуть зрозуміти, як під час бойових дій можна торгувати з противником. Нарешті їхній терпець урвався, і з 25 січня на декількох ділянках залізниці рух було перекрито. Організатори блокади почали перевіряти, що ж везуть з України на окуповану територію і звідти до нас. З\’ясувалися факти, здатні шокувати будь-кого з рядових громадян.
Офіційні пояснення виглядали так: з ОРДЛО на українські теплоелектростанції (більшість з них належить Ахметову) везуть антрацит, видобутий на шахтах того ж олігарха Ахметова. А з України постачають залізну руду на металургійні комбінати, що належать тому ж олігарху. Доки тисячі українців гинуть, захищаючи Батьківщину, олігархи продовжують гарячково набивати кишені. Будь-які війни завжди супроводжуються стражданнями великих мас людей і фантастичним збагаченням окремих ділків. Україна тут не стала винятком. Але історія вчить: надто зажерливих народ може покарати. Сто років тому в Російській імперії вибухнула Лютнева революція, як привела до влади Тимчасовий уряд. А його контролювали тодішні олігархи, що заробляли на війні величезні кошти. Тому вони не звертали уваги на вимоги простих людей, натомість продовжували збагачуватися. Чим це скінчилося, відомо усім…
На чому ж наживаються нинішні \”хазяї життя\”? Замість високоякісного антрациту з окупованої території везуть вугілля, перемішане з породою, на чому робляться шалені гроші. А з України везуть туди вибухівку (тротил), селітру – один із її компонентів, інші хімічні товари та залізну руду для заводів Ахметова. Ще й масу різноманітної контрабанди. Доходи від такої торгівлі використовуються для фінансування війни проти України. А населення окупованих територій або взагалі не платить за електрику, воду і тепло, що отримує від нас, або ж платить якісь копійки. Виходить, що олігархи обкрадають українців, аби забезпечити вищий рівень життя на окупованих територіях!
Шахтарі й металурги, котрі працюють на підприємствах Ахметова, отримують зарплату з України, а витрачають її там, де немає українського контролю. Мало того: пенсіонери звідти приїжджають за українською пенсією, окрім неї отримуючи ще одну – в ОРДЛО. Виходить, що ми ще й годуємо тих, хто нас ненавидить і готовий воювати проти України на боці агресора.
Ветерани АТО намагаються припинити таке знущання над здоровим глуздом. Дечого вже добилися: через затоварення вугіллям і нестачу залізної руди почали закриватися шахти і металургійні комбінати, що належать Ахметову. Це означає зменшення фінансування війни. Щоб його припинити взагалі, необхідно прийняти закон про окуповані території – тоді буде юридична основа для заборони злочинної торгівлі. І потрібна міцна зарубіжна підтримка, щоб осадити агресора по-справжньому.
Реакція Заходу
Нинішнє різке загострення ситуації в Україні західні фахівці оцінюють як спробу Росії шантажувати США і Західну Європу. Путін вгатив величезні кошти у підтримку Трампа на виборах президента США і очікував від того зміни американської політики щодо Росії. Втім, прорахувався. Сполучені Штати – країна демократична, президент там не може свавільно міняти політику держави, ігноруючи волю Конгресу. А республіканці, що мають більшість в американському парламенті, налаштовані різко проти планів Путіна відродити імперію. Тому й не збираються скасовувати санкцій проти РФ, як того вимагає Кремль. Тож Трамп вимушений був заявити, що до повернення Криму Україні й припинення бойових дій на Донбасі про скасування санкцій ніхто не буде й говорити.
Холодний душ путінська кліка отримала і в Парижі. Французи різко засудили втручання Кремля у президентські вибори, що розгортаються в їхній країні. А ставлениці Путіна Марін Ле Пен висунуто підозру в незаконних діях і проведено обшук в її офісі. Ейфорія у Москви з приводу \”зовнішньополітичних перемог\” Путіна зійшла нанівець. Російські ЗМІ за командою з Кремля припинили розхвалювати Трампа. Окремі політичні оглядачі пов\’язують раптову смерть представника РФ в ООН Віталія Чуркіна з такими провалами у зовнішній політиці. Інші вважають, що Путін позбавляється небажаних свідків у передчутті неминучості міжнародного суду над собою. За нетривалий період раптово пішли з життя близько двадцяти російських генералів, дипломатів і державних чиновників, які знали певні подробиці щодо агресивних дій їхньої держави.
Кремль починає розігрувати на Донбасі свою стару п\’єсу визнання \”незалежності\” маріонеткових псевдореспублік, створених за його командою. Перший крок до цього вже зроблено: Росія визнала паспорти та інші документи, видані ДНР/ЛНР. Реакція Заходу була миттєвою – учасники Мінського процесу Німеччина і Франція заявили, що такі дії суперечать міжнародним домовленостям. Україна ж вважає, що Москва взагалі вийшла з процесу примирення, за що має понести покарання у вигляді нових санкцій.
Захід вдається і до ретельного контролю над дотриманням вже існуючих санкцій. Зокрема, в Криму працює комбінат \”Титан\”, який отримує сировину з-за кордону. Ільменіт, з якого добувають титан, суднами возили з турецького порту, куди він надходив з Індії. До речі, саме на оборудках з цією рудою погорів український олігарх Фірташ, якого австрійський суд дозволив депортувати в США. А там йому загрожує до 50 років ув\’язнення за корупційні діяння.
Днями ж військовий корабель НАТО перекрив у турецькому порту причал, де відбувалося перевантаження ільменіту для транспортування його до Криму.
Санкції діють ефективно. Москві ще раз нагадали: Крим необхідно повертати Україні, інакше виробничу діяльність на півострові рішуче припинять перекриттям будь-яких поставок туди сировини. Захід показує, що путінський шантаж на нього не діє. Але просто так Кремль не здасться. Доки не отримає по зубах, буде лізти в Україну крізь усі шпаринки, аби розпалювати у нашій державі конфлікти і протистояння. Не вийде!
Ігор Буркут, політолог
peredplata
