Іван Рибак: Гуртуймося, інакше російський чобіт ще довго топтатиметься по нашій землі

Ескалація напруги в Азовському морі 25 листопада, у ході якої росіяни обстріляли, у тому числі і випустивши ракети з винищувачів СУ-30, два українських бронекатери “Бердянськ” та “Нікополь” і ушкодили у результаті тарану буксир “Яни Капу”, зашкалила.

Агресор незаконно, застосувавши силу, захопив українські військові кораблі, котрі з дотриманням усіх норм судоплавства прямували з українського порту “Одеса” в український порт “Маріуполь”. Таким чином продемонструвавши всьому світу, що Керченську протоку Росією брутально заблоковано. Двадцять три українських моряки взято в полон, шестеро з них поранено, троє з них у важкому стані. Українські військовополонені утримуються у Керчі, там же пришвартовані захоплені катери.

Сьогодні, у вівторок, російська окупаційна влада в Криму вже готує показове судилище над українцями, звинувачуючи їх у порушенні російського кордону. Той факт, що українські судна прямували в Маріуполь через Керченську протоку, яка згідно з попередніми договорами є зоною спільного користування Росії та України, а анексія Криму, і відповідно право Росії на 12-ти мильну зону вздовж українського півостора, не визнана світовою спільнотою, Кремлем ігнорується.

Більше того, на правах постійного члена Радбезу ООН, Росія вже 26 листопада намагалася винести на його позачергове засідання, котре ініціювала і Україна, російську повістку дня. Як постраждала сторона. Проте, члени Радбезу ООН сімома голосами проти чотирьох, при 4-ох, що утрималися, перешкодила намірам Росії дискредитувати Україну. Більше того, у своїх виступах представники США, Франції, Британії, Німеччини, Польщі, Канади чітко поставили росіян на місце. Назвавши дії Росії такими, що створюють загрозу миру та спокою у всьому світі, і безцеремонно порушують закони мореплавства, визнані світовою спільнотою.

Представники наших союзників звернулися з вимогою до Москви про негайне повернення українських моряків та українських кораблів в українські порти, а також про негайне розблокування Керченської протоки, що завдає шкоди економічним інтересам України та її партнерів.

Раніше, одразу ж після того, як про напад росіян на українські судна стало відомо з інформаційних повідомлень, дії Росії засудили керівники Канади, країн ЄС, члени сенату США.

Рефреном усіх заяв стала констатація того факту, що Російська Федерація, щоразу нагнітаючи обстановку на кордонах України, підтримуючи конфлікт на Донбасі, мілітаризуючи Крим, перейшла межу, яка могла викликати глибоке занепокоєння. Політики вважають, що настав час жорстких спільних зусиль, щоби зупинити Росію, котра сформувавши на кордонах з Україною ударні армії, у тому числі бронетанкові, акумулювавши на щойно збудованих аеродромах вздовж кордону понад 700 літаків та гелікоптерів, схоже, готується до широкомаштабного вторгнення. Про це Президенту України доповідає і наша розвідка.

Тому дії Президента щодо приведення Збройних сил України у повну бойову готовність, виклик резервістів та скликання РНБО є повністю виправданими і своєчасними. Як і рішення про введення воєнного стану після обговорення ситуації Воєнним комітетом, з яким він звернувся і до Верховної Ради. Також Петро Порошенко провів телефонні переговори з Генсеком НАТО і сторони домовилися зібрати екстренне засідання комісії Україна – НАТО.

Але на тлі широкої підтримки України у ситуації що склалася лідерами найпотужніших держав світу, на вчорашньому засіданні у Верховній Раді знайшлися політичні сили, які всіляко чинили перепони введенню воєнного стану, ставлячи свої вузькопартійні інтереси, особисті амбіції та інші чинники вище інтересів українського народу.

Ситуація була очевидною та лакмусовою. Російські консерви, втративши останні люфти для маневру, змушені були продемонструвати всій Україні свою залежність від Кремля, у тому числі, в частині фінасування їхніх виборчих кампаній. А тому блокували трибуну Верховної Ради, не даючи виступити Президенту та дати змогу патріотично налаштованій частині депутатів вжити заходів для захисту держави.

Як ніхто розуміючи, що головною метою Росії є розхитування політичної ситуації в Україні, Президент, як Головнокомандувач Збройних сил України, без зволікань погодився задовільнити дріб’язкові вимоги політичних кар’єристів. Він вніс зміни до свого Указу про введення воєнного стану та його пунктів, обов’язкових до виконання всіма представниками силових структур, владою на місцях та громадянами.

Увівши воєнний стан терміном на місяць, зафіксувавши день президентських виборів на 31 березня, обмеживши зону дій Указу прикордонними з Росією територіями, областями в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Вінницькою областю на кордоні з Придністров’ям, Петро Порошенко чітко продемонстрував, що він у першу чергу дбає про державу. Про людей, а не про вибори.

І у Верховній Раді знайшлася переважна більшість, яка проголосувала за ключове безпекове питання, щоправда, це вдалося розблокувати лише після того, як було виконано вимогу популістів та проросійського крила – проголосувати за призначення дня президентських виборів на 31 березня 2019 року.

Дуже хотів би, щоб виборці, щоб наші громадяни звернули на це увагу. Щоб у суспільстві було розуміння того, що питання безпеки держави та громадян не є головним для більшості політиків, розвішаних уздовж доріг на білбордах. Що потужне проросійське крило в українському політикумі посилюється і отримує потужне фінансування з Росії.

Що головна мета російських засланців аналогічна із завданнями, які ставить перед собою агресор – знищити українську владу, яка йому протистоїть на всіх фронтах і має підтримку світової спільноти. Бо лише це унеможливлює його намір брутально захопити всю Україну у військовий спосіб.

Я не виключаю, що напад на наші кораблі є одним із способів поглиблення політичної конфронтації та соціальної напруги в Україні. Тому закликаю вас, шановні друзі, бути розважливими, мудрими і розуміти, що ціна питання – Україна. Така ситуація повинна нас лише згуртувати довкола тих, хто справді дбає про інтереси України, хто протистоїть російській агресії, хто буквально за вуха витягує нашу державу в НАТО та ЄС. Інакше російський чобіт ще довго топтатиметься по нашій землі.

 

      

Народний депутат України

Іван РИБАК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.