ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЩОДО ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Що таке публічна інформація?

Відповідно до статті 1 Закону «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.
В частині другій цієї статті зазначено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Іншими словами особа може запитувати будь-яку інформацію, яка є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, і яка не віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Хто може отримувати публічну інформацію?

Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI запитувачами інформації визнаються фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень. Іншими словами, запитувачами інформації можуть бути всі, крім органів державної влади та місцевого самоврядування.

До кого можна звертатися за публічною інформацією?

За публічною інформацією звертатися потрібно до розпорядників цієї інформації. Відповідно до статті 14 Закону розпорядниками інформації визнаються:
1) суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;
4) суб’єкти господарювання, що займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, прирівнюються також суб’єкти господарювання, які володіють:
– інформацією про стан довкілля;
– інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
– інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
– іншою суспільно значущою інформацією (такою, що становить суспільний інтерес).

Де можна отримати інформацію?

Публічну інформацію можна отримувати з різноманітних джерел – в офіційних друкованих виданнях розпорядника інформації, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, розміщених в приміщенні розпорядника інформації, а також шляхом направлення інформаційного запиту до розпорядника інформації.
Можна сказати, що право на отримання інформації може реалізовуватись у двох формах: пасивній і активній.
Пасивна форма, це коли розпорядник інформації, у випадках передбачених законодавством, зобов’язаний на тих чи інших носіях поширити інформацію так, щоб будь-яка особа могла з нею ознайомитись, відкривши веб-сайт чи інформаційний бюлетень. Якщо розпорядник інформації не виконує такого зобов’язання, це порушує на тільки законодавство, але й конституційне право кожного на отримання інформації (стаття 34 Конституції України). Звідси фізичні чи юридичні особи можуть оскаржувати бездіяльність такого розпорядника інформації та вимагати відновлення порушеного права, тобто розміщення інформації.
Активна форма, коли запитувач інформації звертається з запитом на інформацію і розпорядник зобов’язаний її надати у формі, про яку просить запитувач (усно, письмово, факсом тощо).

Як дізнатися якою інформацією володіє орган влади?

Відповідно до статті 18 Закону для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації, документи, що знаходяться у суб’єктів владних повноважень, підлягають обов’язковій реєстрації у системі обліку. Це означає, що орган влади зобов’язаний створити реєстр усієї інформації, яка знаходиться у його володінні, та оприлюднити його. Доступ до цієї системи забезпечується шляхом:
1. оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб;
2. надання доступу до системи за запитами.

Що таке запит на інформацію та якій формі його
подавати?

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Запит може бути індивідуальним або колективним.

Як написати запит на інформацію?

Письмовий запит подається в довільній формі, проте, він має містити:
1. назву органу влади, до якого скеровується запит;
2. ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
3. загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
4. підпис і дату

Хто може подати запит?

З запитом про інформацію може звертатися будь-яка фізична, юридична особа, об’єднання громадян без статусу юридичної особи. Тобто незалежно від того, чи наділена Ваша організація правами юридичної особи чи ні, чи має вона печатку, орган влади зобов’язаний надати відповідь.
За правилами діловодства письмовий запит на інформацію від юридичної особи подається на офіційному бланку організації за підписом її керівника або уповноваженої на це особи, відповідно до статутних документів. Печатка в такому випадку не ставиться.

Коли чекати відповідь?

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша стаття 20 Закону). У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про це він має повідомити запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Якщо орган влади не надіслав відповіді на запит на інформацію у визначений строк або надав неповну відповідь?

В першу чергу, потрібно скерувати повторний запит. Також можна зателефонувати в орган влади, з’ясувати безпосереднього виконавця та поцікавитися причинами відсутності відповіді. Це може мати два варіанти розвитку: Вам нададуть інформацію, Вам відмовлять в її отриманні.

Скільки коштує отримання інформації за інформаційним запитом?

Інформація на інформаційний запит надається безоплатно. Але, коли запитувана інформація містить документи обсягом понад 10 сторінок, тоді за її надання стягуються витрати, пов’язані із копіюванням або друком документів. Про це протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту повідомляється запитувача із зазначенням обсягу фактичних витрат та реквізитів і порядку відшкодування таких витрат. Надання інформації здійснюється протягом трьох робочих днів після підтвердження оплати вартості фактичних витрат.
Розмір фактичних витрат, пов’язаних із копіюванням або друком документів визначається розпорядником інформації в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте, якщо розпорядник інформації не затвердив цих розмірів, то інформація надається безоплатно.
Крім того, слід зазначити, що при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Які дії чи бездіяльність розпорядників інформації можна оскаржити?

Відповідно до статті 23 Закону запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Тетяна КОШКЕР, в.о. начальника Чернівецького міського управління юстиції

peredplata