Боротьба з корупцією в ЄС, або досвід наших сусідів у Румунії

Боротьба з корупцією в ЄС, або досвід наших сусідів у РумуніїТема боротьби з корупцією була і буде актуальною для України. Хоча наразі більше розмов та «гучних» затримань дрібних злочинців. Корупційні схеми як діяли, так і діють.
Ми вирішили поспостергати за європейським досвідом подолання цієї важкої хвороби. Далеко ходити не треба.
Наші південні сусіди у Румунії тривалий час боряться з корупцією і звітують перед Брюсселем, який неодноразово натякав на відсутності прогресу.
Ситуація кардинально змінилась минулого року, коли румуни обрали президентом етнічного німця Клауса Йоганніса, колишнього мера міста Сібіу, політика, успішного діяча місцевого самоврядування, викладача, давнього лідера Демокатичного форуму німців Румунії.
Складається таке враження, що новий очільник румунської держави просто «спустив з ланцюга» Національний антикорупційний директорат (Directia Naţională Anticorupţie – DNA), який, до слова, очолює чудова жінка – Лаура Кодруца Ковесі (Laura Codruța Kövesi).
До приходу К.Йоганніса пані Ковесі теж не сиділа на місці: впродовж травня 2013 – травня 2014 відкрито 4183 кримінальних справ на високопосадовців Румунії, висунуто звинувачення чотирьом міністрам, колишньому європарламентарю від Румунії, чотирьом депутатам Парламенту, сенатору, 11 примарям, 5 суддям і 3 прокурорам.

Незалежно від функції, регіону, партії та національності, румунські високопосадовці, які донедавна не викликали ніяких підозр, постають тепер в яскравому світлі прес-релізів Національного антикорупційного директорату Румунії, який звинувачує їх в скоєнні злочинів, що завдали державі збитків на величезні суми.
На початку березня 2015 року Верховний суд Румунії задовольнив три подання антикорупційних прокурорів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи продовження строків тримання під вартою у справах порушених проти політичних діячів за порушення законів країни. Були прийняті рішення у справах стосовно двох соціал-демократів, колишнього міністра фінансів Даріуса Вилкова, мера міста Констанца Раду Мазере, та Єлени Удря, колишнього міністра і лідера Партії Народний Рух і фаворитки екс-президента Траяна Бесеску.
Єлена Удря звинувачується у зловживанні службовим становищем та одержанні хабара у справі “Гала Буте” 2011 року. Прокурори стверджують, що на посаді міністра Удря стягувала 10 відсотків вартості контрактів, які вона укладала. Екс-міністр фінансів Даріус Вилков провів Великодні свята під вартою. Верховний суд задовольнив скаргу DNA та замінив домашній арешт на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у справі, в якій Вилкова обвинувачують у присвоєні державних контрактів в обмін за винагороди, коли він був мером міста Слатіна. Проти нього проводиться кримінальне провадження і в іншій справі за корупційні діяння, які він скоїв, у тому числі за період, коли був міністром фінансів. Судді Верховного суду задовольнили і скаргу проти мера міста Констанца Раду Мазере. За даними слідчих, Мазере одержав хабар у розмірі 9 мільйонів євро в обмін на видачу дозволів на будівництво торгових центрів, але й контракту про збір побутових відходів міста протягом 25 років.
Апеляційний суд виніс остаточне рішення проти Іона Нікулає, найбагатшого румуна, відповідно до рейтингу мільярдерів світу Forbes. Його засуджено до двох з половиною років позбавлення волі за незаконне фінансування в 2009 році президентської кампанії тодішнього лідера Соціал демократичної Партії Мірчі Джоане. Це перший остаточний вирок у справі за фактом фінансування передвиборних кампанії кандидатів та партій. Окрім Іона Нікулає буде поміщений у в\’язницю і колишній голова повітової ради Бреїла Георгє Буня Станчу, який переконав Іона Ніколає фінансово підтримати цю передвиборну кампанію. Ніколає погодився дати мільйон євро, за умови, щоб вплинути на вибір міністра економіки та керівників основних національних компаній у сфері виробництва і дистрибуції газу. Мірча Джоане весь час стверджував, що йому не було відомо джерело коштів для своєї виборчої кампанії (http://www.rri.ro).
У квітні DNA був затриманий директор Автономного управління державного протоколу Габрієль Сурду за фактом незаконного впливу на голову Повітової ради Бузеу Крістіана Биджу (який восени перейшов із опозиційної Націонал-ліберальної партії до правлячої Соціал-демократичної партії) для присудження контрактів на державні замовлення компанії, якою перший управляв через посередників. У результаті цього відповідна компанія отримала контракт на суму 11 млн євро. Крістіан Биджу, який в грудні 2014 року був взятий під варту за хабарництво, пізніше був поміщений судом під домашній арешт.
Останніми, до списку підозрюваних в корупції потрапили мер і заступник мера міста Мієркуря-Чук Радуй Роберт та Домокос Сокє (обидва члени Демократичного союзу угорців Румунії, в даний час в опозиції). Вони були заарештовані за звинуваченням у тому, що з 2007 року незаконно присудили державні контракти на виконання робіт в обмін на значну грошову винагороду. За вже традиційним прикладом заяв майже всіх, хто був поміщений під варту раніше, мер Радуй Роберт каже, що ніколи не вимагав і не отримував хабарів, стверджуючи, що став жертвою політичної помсти.
Також Верховний суд Румунії виніс постанову про заочне обрання запобіжного заходу у вигляді арешту строком на 30 діб для екс-депутата Марко Аттіли, обвинуваченого у зловживання службовим становищем. Суд, таким чином, задовольнив позов прокурорів Національного антикорупційного директорату, які стверджують, що підозрюваний, який в даний час перебуває в Угорщині, ухилився від явки до прокурора під час досудового розслідування у проваджені, в якому він був звинувачений, поряд з іншими колишніми членами Національного управління з питань майнової реституції, у завищені суми майнової компенсації в ряді справ, завдавши державі збитків на понад 80 мільйонів доларів. Обрання такого запобіжного заходу дає можливість слідчим вимагати його екстрадиції.
Натомість, його колишній колега, соціал-демократ Йоан Окь зберіг депутатську недоторканність, після того як Палата депутатів відхилила подання DNA про надання згоди на затримання та арешт останнього. «За» проголосувало тільки 108 депутатів, а «проти» 152. Таким чином народні обранці проявили солідарність з Йоаном Окь, обвинуваченим у зловживанні службовим становищем та хабарництві у 2011 – 2012 роках, коли він був заступником голови Брашовської повітової ради. Цим самим народні обранці ще раз продемонстрували небажання покращити свій негативний імідж в очах населення.
І це попри заяви спікера Палати депутатів, соціал-демократа Валерія Згоні про необхідність відновлення довіри громадян до законодавчої гілки влади. Менше трьох місяців тому, на відкритті нинішньої парламентської сесії, він нагадав своїм колегам, що депутати сприймаються суспільством як «злодії», «корупціонери» і «прогульники». (http://www.rri.ro).
Далі буде.

peredplata