У яких випадках надається компенсація за відпустку?

Відповідно до положень ст. 24  ЗУ «Про відпустки» за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

Виходячи з приписів ст. 6 ЗУ «Про відпустки» щорічна відпустка за загальним правилом надається працівникам не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Таким чином, якщо працівник більше двох років підряд не був у відпустці, то це є з формальної точки зору порушенням трудового законодавства і, за загальним правилом, лише при звільненні працівника йому може бути виплачена відповідна грошова компенсація, тим не менше за попередні роки накопичені відпустки можуть бути перенесені на інший період за згодою сторін, проте основна частина відпустки не менше 24 календарних днів має бути використана в поточному робочому році.

Тобто, якщо у працівника у поточному році загальна тривалість відпустки (щорічної, додаткової) більше 24 днів, то він має піти у відпустку на 24 дні, а на залишок вправі  отримати грошову компенсацію.

Отже, законодавство на даний час передбачає виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки лише при звільненні, або у випадку, коли щорічна відпустка буде більшою за 24 дні, тобто те, що більше 24 днів може бути компенсовано працівнику в грошах. Подібна позиція була викладена в Листі Мінсоцполітики від 22.09.2005 року за № 09-430.

Крім того, існує потенційний ризик того, що податкові органи при податкових перевірках виплачену грошову компенсацію працівнику, з яким тривають трудові відносини не будуть визнавати валовими витратами підприємства (фондом заробітної плати), оскільки грошова компенсація за невикористану відпустку працівнику виплачується лише при звільненні, а тому такі витрати слід здійснюватися за рахунок прибутку. Проте в судовому реєстрі подібних спорів не вдалося знайти.

За порушення трудового законодавства (наприклад, ненадання більше двох років підряд) відпустки передбачена адміністративна відповідальність (штраф в розмірі від 510 грн. до 1700 грн. – ст. 41 КпАП України), а також фінансові санкції, визначені ст. 265 КЗпП України.

 

Інформує Людмила ПИЛИПІВ

провідний спеціаліст відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.