Що залишилось від спаленого бараку у Оленівці

Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Попереджаю!
Людям зі слабким нервовим станом, сердцево судинними негараздами це фото може доставити проблеми і похитнути здоров’я. На мій законспірований ІР на комп’ютер з якого я ніколи не підключаюся до соціальних медіа надійшли від дуже надійних джерел фото і відеофрагменти того ніщо залишилось від горезвісного спаленого бараку у Олевці. Усіх фото і відео я з моральних і етичних причин не буду виставляти. Мене самого побачене так накрило, що біль у скронях не відпускає вже четверту годину. Але і не показати, бодай, однієї знимки я також не можу. Не гарантую, що вони не випливуть десь іще.
Припущення InformNapalm international intelligence community підтвердилось. Барак був випалений із середини разом з понад 50 українськими військовополоненими за допомогою термобаричної зброї. Після вибуху в бараці термобаричної бомби протягом лічених хвилин згоріло все до тла. Це друга, після ядерної, надпотужна і неконвенційна зброя у світі. Моя ненависть до російських окупантів затьмарює свідомість.
Клоуни з Amnesty International i “Червоний хрест” стверджують, що Російя їм не надає дозвіл відвідати місце масового вбивства українських військовополонених. По-перше, я не вірю жоднму слову Amnesty International, а по-друге, користі від них як з козлів молока.
Є й дещо приємна новина. Командир 36-ї бригади морської піхоти, друг Волина (Сергій Волинський) живий. Під час спалення того проклятого бараку Волина знаходився у сусідньому бараці. Але йому вдалось якимось чином пробитись до інтернету з коротким коментарем цієї страшної трагедії. Наші бійці побачили палаючий згусток вогню, який вирвався назовні з середини бараку. Тепер є велика тривога, що росіяни будуть зачищати усіх свідків.
Що може зробити світ? Нічого. Ми вже побачили повну бездарність ООН і Amnesty International. Зненацька захопити Оленівку і врятувати інших українських полонених? У збройних сил України немає такої змоги. Не визволили з Маріуполя, так зараз зробити це взагалі нереально. Тоді, що нам залишається робити. Нещадно нищити російських загарбників, поповнювати обмінний фонд з числа російських полонених.
 
P.S. Прохання до читачів. Заскріньте цей допис і фото, і поставте на флешку, або інший безпечний носій. Припускаю, що адміністрація Facebook може видалити цей допис і заблокувати мій екаунт.