В селі Прилипче піп продовжує зомбувати людей

В  селі Прилипче піп продовжує зомбувати людейПовернутися до резонансної, на щастя, поки що лише на теренах області проблеми зомбування та специфічного залучення людей до псевдовіри колишнього настоятеля Свято-Успенської церкви поважного села Прилипче змусило чергове масове звернення до редакції наших краян, у якому всі вони благають про допомогу та просять врятувати їхні
родини…

Нагадаємо, ми вже розповідали про незаконну, незареєстровану діяльність у с. Прилипче Заставнівського р-ну Олега Попова, котрий під час виконання обов’язків настоятеля місцевої церкви з якогось дива відійшов від існуючих церковних канонів («Час, ч.10 за 2011 р.) та створив своєрідну секту, у тенета до якої вже впродовж тривалого часу потрапляють добропорядні буковинці. Він, всупереч здоровому глузду, проводить так звані сеанси зцілення, на що не має будь-якого дозволу. Маючи лишень заочну освіту агронома, зміг обдурити людей, стверджуючи, що в іконі буцімто розцвіла лілія…

Тим часом люди потягнулися подивитись на чудо, не відаючи, що професійний агроном, вміло самотужки підкладає квіти до ікони та «продовжує» їм життя. У такий спосіб йому вдалося навіяти набожним прихожанам власну хворобливу точку зору, наче саме тут, у Прилипчому, поховані російські царі та навіть княгиня Ольга. І, мовляв, саме тут є Бог. І саме ті вірні будуть спасенні, котрі негайно долучаться до нього і покинуть своїх рідних та найдорожче — дітей. Навіть приклад сам подав – залишив дружину та трійко малолітніх власних діточок. Видно, прагнення до наживи у будь-який, навіть гріховний спосіб заполонило душу колись звичайного молодого чоловіка. Він, вочевидь, психологічно підпорядкувавши волю окремих своїх прихильників, змушує їх спродувати майно та переселятися до нього. Так, за словами прилипчанських селян, опинилися у секті Попова мати і син з Чернівців, котрі продали трикімнатну квартиру. 30-літнього чоловіка, з яким доводилося спілкуватися «у межах благословення», через чотири місяці я не впізнала. У квітні цього року він видавався мені вищим, поважнішим. А тепер переді мною стояв дрібненький, ніби неголений підліток, хлопець у рясі монаха. Видно, пости та затворницьке життя таки даються взнаки…

«Я тут знайшов Бога, — стверджував хлопець. Цього не пояснити словами, це – у душі». Якби ж я його впізнала, не питала б, звісно, чому йому не хочеться прихилитися до рідного материнського плеча – мати ж його також тут! І також, напевне, саме тут «знайшла Бога», як і всі, хто потрапив до сектантських тенет. Так у вирі діяльності лжепророка на цілих півтора року безслідно зникла молоденька талановита вчителька, мати якої досі бореться за її повернення до попереднього життя. Попов та його послідовники ж постійно, з удаваною неприязню повторювали згорьованій неньці, що «вона жива і молиться».

«Його діяльність понівечила долі, призвела до розпаду сімей, продажу майна чи зміни місця проживання прихожан та виникнення інших негараздів, що не відповідають у служінні сану священика, – пишуть Тетяна Анфілова, Олена Панцир, Василь Білійчук, Вероніка Лазурка, Георгій Федорюк, Марія Паун, Ольга Чобан, Марія Воробець, Марія Божко та інші – всього 38 підписів. – Ця секта діє з квітня 2010 року, коли Олег Попов разом зі своїми адептами створив благодійну громадську орга-нізацію «Свята Русь», що зареєстрована на території Верхньоста-нівецької сільської ради Кіцманського району, голова котрої також є прихильником діяльності Попова.

У Прилипчому ж Попов у тому-таки 2010 році самовільно захопив приміщення келарії, що була збудована на пожертви місцевих прихожан на території Свято-Успенської церкви для проведення трапез під час храмових свят та поминальних обідів. Він залишив набожним прилипчанцям стіни їхнього святого храму, і зараз люди мають іншого настоятеля. Отець Ігор через Попова не має де жити та змушений діставатися Прилипчого аж з Чернівців… Зараз він наполегливо допомагає громаді боротися за церковну землю та будівлі біля неї.
А боротися є за що – прилипчанці не збираються віддавати те, що належить їм по праву. Бо і хату для родини Попова колись будували власними силами.

— Ми складалися, аби батюшка мав де жити, — розповідають Марія Марущак, Василина Ткачук, Параска Дубковецька та Ганна Бурназа. — Він щось таке з нами зробив, що навіть свої паї віддали йому добровільно… Довіряли в усьому, думали, що молодий настоятель довго вірою та правдою служитиме громаді. А він дозволяв собі навіть таїну сповіді відкривати…
— Моя донечка Оксана через нього пішла на той світ у 34 роки, – плакала Ганна Дмитрівна Бурназа. – Вона захворіла, а Попов казав нікуди не звертатися, що він сам її вилікує. Вона так вірила йому… Просила благословення до Києва поїхати – не дав. Зараз двоє онуків приходять – серце розривається… Всім кажу: не йдіть до нього, він не допомагає!

Так, зараз своєю діяльністю лжесвященик лише заважає селянам:
— Бере факели і йде селом вночі. Коли люди сплять, від лісу аж луна котиться – «Господи, помилуй!» співає…
… Коли у Попова не склалося зареєструвати у Прилипчому філію «Святої Русі», бо йому справедливо та законно відмовив сільський голова Роман Бойко, той почав діяти інакше. У липні минулого року приєднався до так званої «Істинно православної церкви», керівником якої є колишній полковник розвідувального управління російських спецслужб Леонід Прокоф’єв, котрий у власному центрі нетрадиційної медицини у Москві ще з 90-х років надавав послуги з корекції аури та біополя, знімав прокляття та нейтралізовував полтергейст (?!) Його нинішня лжедуховна діяльність у Росії як патріарха Рафаїла є також незаконною, офіційно не зареєстрованою. Але це не завадило Олегу Попову у жовтні 2011 року запросити його до Прилипчого для власного освячення (Рафаїл «висвятив» слухняного послідовника в ієромонахи і зробив з нього настоятеля монастиря (неіснуючого! – авт.). Та найцікавішим є факт, що наразі правоохоронні органи нічого не можуть зробити для припинення сектантської діяльності Попова, поки що не вбачаючи у ній криміналу. Але ж як державні структури можуть йти у цього чоловіка на повідку? Чому вони його прикривають? Бо ж всім відомо, якими почестями зустрічали минулого року закордонного Рафаїла заступниця керівника Кіцманської РДА Валентина Рухтурак та очільник місцевої райради Василь Ящук. Невже і вони, і владоможці Заставнівщини, як прилипчанський лжепророк, також вважають, що України насправді немає? Що це – «окраїна», частина Росії? Тоді що вони роблять в українських органах влади? Чи не пора врешті своє слово сказати тим, хто відповідає за порядок у державі?

Тим часом цьогорічного липня Рафаїл у Москві «возвів» Попова в єпископи, і тепер він гордовито називає себе єпископом Чернівецьким «Істинно Православної церкви» Онуфрієм. І далі зомбує людей – довірливих та стражденних. Про всяк випадок незаконно будує під чужим ім’ям монастир у Верхніх Станівцях – видно, відчуває, що з Прилипчого доведеться невдовзі забиратися. А поки що, за твердженням тих, хто нині опанував себе та вирвався з лабет лжерелігійного спрута, щоночі проводить так звані нічні служби, котрі починаються о 2-й годині його несамовитим воланням, що важким відлунням розриває нічну темряву поблизу Свято-Успенської Прилипчанської церкви: «Бог прєвише всєго, бросай отца і мать, іді за Богом! Ето нє твоя воля, ето воля Бога!» І від цього волання стає моторошно, бо воно ж відбувається у неосвітленому приміщенні…
І насамкінець. За те, що голова села підтримує своїх виборців, дотримується державних законів та сповідує законний (даруйте за тавтологію) Закон Божий, лжевладика спорудив йому на сільському кладовищі хрест. Основу для хреста притяг зі своїми адептами з прадавнього, «запечатаного» сільського цвинтаря. Чи мав він право взагалі тепер своєю присутністю оскверняти місце вічного спочинку набожних селян, чи мав право переносити плити предковічних поховань? І що надалі робитиме влада від найнижчого до найвищого рівня та правоохоронці з лжедіяльністю Олега Попова? Дізнаємося згодом.

Наталія БРЯНСЬКА

Р. S. Неодноразові намагання поспілкуватися з Олегом Поповим, аби почути власну точку зору новоспеченого владики стосовно законності його діяльності та праведності віри, а також побачити документи на землю та захоплену будівлю, що належить сільській громаді, на жаль, успіхом не увінчалися. Хоча більш ніж переконана, що він був на місці. І, ймовірно, навіть чув мою розмову з його братією. Мені передали лишень номер мобільного телефону «законного представника». Значить, є що приховувати…

peredplata